Канада, США, Франція, Британія, Німеччина і Нідерланди... — десятки тисяч людей з цих країн дізнаються новини про Україну з сайта газети «День». Тисячі громадян Росії, Польщі, Білорусі, Угорщини та Грузії починають ранок разом з нашим виданням. За допомогою англійської версії газети і сайта (унікальне у своєму роді поєднання) — оперативні новини, аналітичні статті, актуальні інтерв’ю, власне, самі інтелектуальні смисли «Дня» знають в цілому світі. За 19 років роботи порталу www.day.kiev.ua перша в Україні інтернет-сторінка друкованої версії газети одним кліком комп’ютерної мишки об’єднує цілий світ у прагненні знати більше. І головне — стала для мільйонів українців платформою «Дня» як конвергентного сучасного медіа.
Сьогодні «День» можна почитати на газетному папері, у якісній книжковій продукції, у форматі глянцю «Маршрут №1», подивитися в форматі «День-TV», переглянути в режимі он-лайн, «зафрендити» та «подискутувати» з ним у соцмережах. Газетний феномен «Дня» став феноменом ІТ (більше можна прочитати у статті «IT-»День». Як газета стала конвергентним медіа», «День», №244 від 26 грудня 2015 року).
Унікальний проект «Україна Incognita», де зібрані статті на історичну тематику, традиційні рубрики «Музеї он-лайн», «Самоосвіта онлайн», «Інтелектуальний календар», «Сімейний альбом України», «Маршрут №1», «Інтелектуальна карта України»... Телевізійний формат «Дня» — інтернет-канал, розміщений на YouTube та сайті нашого видання «День-TV» дозволяє розширити читацьку аудиторію газети, візуалізувати смисли видання. Оперативна стрічка новин і наша гордість — блоги сайта. Про інтернет-сторінку «Дня» можна говорити дуже багато. Однак краще читачам «зайти» на ресурс і... зробити з нього собі закладку. Чим став сайт «Дня» в українському інтернет-просторі, та як за його допомогою поширюються інтелектуальні смисли — в коментарях від наших блогерів.
«УКРАЇНА INCOGNITA» — НАБІР МОТИВАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА»
Юрій КОСТЮЧЕНКО, науковець, фахівець з теорії ризиків і прикладних питань безпеки, блогер «Дня»:
— Сприйнятливість суспільства до політичних безумств залежить не тільки від наявності та сталості представлених у суспільстві систем цінностей, але в тому числі, і від ефективності таких комунікативних інструментів як ЗМІ, від їхньої здатності виконувати свою соціокультурну функцію — підтримувати спільні цінності.
Зовсім недавно ми спостерігали, як під впливом потужної різноспрямованою пропаганди, мінялася поведінка цілих груп населення в Криму і в Донбасі. Як, буквально за кілька днів, по клацанню пальців телевізійного ілюзіоніста, російське суспільство «забуло» про «кривавих бандерівських фашистів» і «згадало» про «віроломних турків». «Океанія завжди воювала з Остазією», ага. Не слід думати, що у цих людей немає пам’яті, — у них немає цінностей, а отже немає методу аналізу дійсності, немає можливості мотивувати свої дії, немає можливості здійснювати вчинки — тільки хаотичні, найчастіше — керовані ззовні дії.
Коли багато років тому головний редактор газети «День» Лариса Івшина заявила, що мета видання — створення нової системи соціальних координат на основі інтелектуального ресурсу нації, небагато хто зрозумів сенс завдання, і ще менше людей сприйняли її слова всерйоз. А між тим, саме це — створення системи координат, затвердження ціннісної системи нашого суспільства і є базовою соціо-культурною функцією сучасного медіа.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Рік за роком, ось уже 20 років, газета «День» йде цим шляхом, виконує цю роботу. Створення сайта 19 років тому, першого серед друкованих видань України, поступове наповнення його важливими культурними проектами — «Україна Incognita», «Самоосвіта Он-лайн», «Сімейний альбом», «Інтелектуальний календар», «День-ТВ» — рух саме в цьому напрямку.
Зокрема, «Україна Incognita» — проект, що демонструє різноманітність, взаємодію і послідовність національної системи цінностей і набору мотиваційних моделей на всьому протязі історії нашого народу. Простір блогів покликаний створити осмислене поле інтерпретації стрічки новин в різноманітності авторських думок. Все це — важливі сучасні комунікаційні та соціо-культурні інструменти. Їх вплив я готовий підтвердити особисто, будучи не тільки вірним багаторічним читачем, а й автором «Дня». Слово, вимовлене в цьому багатовимірному інформаційному культурному полі, має інше громадське звучання і вагу, значно впливає на настрої та прийняття рішень суспільством.
Занадто багато поставлено сьогодні на карту, занадто велика відповідальність кожного за спільну долю. Наприклад, тепер уже ясно, що боротися з пропагандою пропагандистськими методами в суспільстві, позбавленому цінностей — безглузде завдання. Прямими контр— пропагандистськими заходами ми лише збільшимо вразливість суспільства як в середньостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Нам слід освоювати інші шляхи виживання.
Один з них — участь у створенні інструментів підтримки нашої спільної системи цінностей. Власне, це — моя особиста мотивація участі в проектах «Дня».
«ЧЕСТЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БУТИ БЛОГЕРОМ ВАШОГО САЙТА»
Iрина ВАННИКОВА, відомий журналіст, директор ГО «Iнститут президента Ющенка», блогер «Дня»:
— Мої найщиріші вітання колективу сайта та газети «День» і особисто — головному редактору, пані Ларисі Івшиній з нагоди двох дат — 19 років сайта та 20 років газеті. Цікаво, що моє найперше інтерв’ю, як ведучої перших незалежних новин «Вікна» (СТБ) вийшло саме у газеті «День» і саме 20 років тому. Отже, моя співпраця та дружба з «Днем» випробовувана часом та досвідом.
Велика честь і відповідальність бути блогером вашого сайта, бо читач газети «День» особливий — вимогливий, інтелектуальний та допитливий українець.
Окремо відзначу, що надана мені можливість поширювати свої думки через сайт «Дня» — це окремий бонус, бо видання завжди відстоює та просуває цінності українського світу, виховує патріотизм та завжди стоїть на високих позиціях громадянського суспільства.
Цікаво співпрацювати з вами ще й тому, що сайт активно оновлюється, має модерну, ексклюзивну інфографіку, талановиті карикатури та віртуально подорожі онлайн-музеями. Окремої уваги та подяки заслуговує сайт «Україна Incognita», унікальний за якістю історичних матеріалів ресурс.
І, безперечно, виокремлює сайт з багатьох інтернет-ресурсів список невипадкових, авторитетних блогерів, які мають завжди чітку позицію та особливий погляд на події у нашій державі та світі.
«День» ВИПЕРЕДЖАЄ ЧАС»
Андрій ЛЮБКА, відомий письменник, блогер «Дня»:
— Хоча запах свіжого паперу й друкарської фарби діє на мене незгірш запашної кави, живемо в такі часи, коли не завжди є можливість чекати на новини й аналітику до наступного ранку. Тому сайт «Дня» — прекрасна можливість мати доступ до перевірених фактів і експертних оцінок у будь-якій точці світу і о кожній порі. Важливо звернути увагу на те, коли в газет з’явився сайт, адже це був час, коли в наших палестинах інтернетом користувалися одиниці. Тобто «Дню» вдалося не просто йти в ногу з часом, а й випередити його, стати першопрохідцем, задаючи тон для всієї країни, піднімаючи таким чином планку для вітчизняних медій. Тішуся, що завдяки можливості вести блог на сайті «Дня» я зміг донести свої думки до ширшої аудиторії, знайти нових читачів. Приємно, що сайт не шукає дешевої популярності, уникає повсюдної нині жовтизни, пропонує інтелектуальний контент, вміло також використовуючи потенціал соціальних мереж. Так тримати!
«СЛІД ГОВОРИТИ ПРО НОВАТОРСТВО «Дня»
Андрій ПЛАХОНIН, історик, публіцист, блогер «Дня»:
— Навіть не знаю, чи є привід газеті «День» пишатися своїм статусом першовідкривача в українській мережі Інтернет. Якщо пам’ять мені не зраджує, я сам 19 років тому — до речі, десь в лютому 1997, відкрив для себе існування Інтернету. Можемо з електронною версією газети цю дату разом відзначати. Тепер, коли важко знайти людину, яка не знає що таке Інтернет, коли нас, тих, хто ще пам’ятає, як без Інтернету можна було жити, ось-ось почнуть кликати ділитися цими спогадами зі школярами, потрібно пишатися зовсім іншим. Сьогодні набагато престижніше поряд з електронним зберігати і паперовий формат, і «День» одне з небагатьох українських засобів масової інформації (а в світі теж з цим дуже непросто), яке може собі це дозволити.
Саме в цьому ключі, мені здається, і слід говорити про новаторство «Дня». Завдяки тому, що електронна і друкована версії газети є майже ровесниками, «Дню» вдалося одному з перших вловити нові віяння — нових, з точки зору старої журналістської школи, непрофесійних авторів, які з’явилися в мережі, нові формати написання текстів, які виникли в соціальних мережах і через електронну версію вперше в українських ЗМІ потрапили і на сторінки друкованої версії газети.
