Днями в межах серії дискусій «Культура vs Пропаганда» відбулася зустріч генерального директора НТКУ Зураба Аласанії та гендиректора групи «1+1 media» Олександра Ткаченка. Говорили про суспільне телебачення. Однак анонсованої дискусії як такої практично не відбулося — адже опоненти, як вони самі зізналися, насправді є сьогодні «союзниками». Зураб Аласанія нині намагається перетворити закостенілий державний Перший Національний на суспільне телебачення, а Олександр Ткаченко — наблизити канали свого медіа-холдингу до нових запитів українського суспільства. Дискусії не вийшло ще й тому, що виконавчий директор ГО «Телекритика» Діана Дуцик, яка мала модерувати захід, фактично самоусунулась від власних обов’язків. Зрештою анонсований диспут перетворився на дружню розмову.
Дещо загострити «дискусію» на радість глядачів спробував Зураб Аласанія. З цією метою він протиставив суспільне мовлення приватним телеканалам, які представляв його «візаві». «Те, що можемо дозволити собі ми, ніколи не зможуть комерційні канали — через страх низьких рейтингів, — наголосив Зураб Аласанія. — Програми про музику і літературу на суспільному телебаченні теж, імовірно, матимуть невисокі рейтинги, але нам все одно будуть за них платити з бюджету. Водночас є речі, які ми ніколи робити не будемо, а ви — не можете не робити. Адже рано чи пізно на кожен канал приходить власник і каже, що показувати, а що — ні». «Наш власник ніколи не говорить, що робити, що — ні. Дискусія у нас з ним відбувається з широкого кола питань, але єдиного вектора, якого ми зобов’язані дотримуватися —немає», — парирував Олександр Ткаченко.
Обидва учасники дискусії зійшлися на тому, що пропаганді нині не місце ні на телебаченні взагалі, ні тим більше — в ефірі суспільного мовника. Водночас вичерпно визначити, чим все ж таки є пропаганда, цього разу, як і під час попередньої дискусії між Іреною Карпою та Любком Дерешем, здається, не вдалося. Переконати присутніх в необхідності позитивної проукраїнської пропаганди у східних та південних регіонах країни спробував переселенець з Донбасу пан Олександр. На його думку, надто багато людей там нині вагається, чию сторону в конфлікті зайняти — адже вони стільки років були беззахисними перед російськими телевізійними «геббельсами». Втім Зураба Аласанію це не переконало. «Я — журналіст і просто не вмію займатися пропагандою», — відрізав він. Водночас деяку «конструктивну» пропаганду гендиректор НТКУ все ж допускає. «Саме такою «пропагандою» є талант-шоу «Голос країни» на «1+1» або ж програма «Інша музика з Олексієм Коганом» на Першому національному, — вважає Зураб Аласанія, — Вона ведеться на користь всіх людей. Якщо ж пропаганда слугує інтересам лише обмеженого кола, тоді вона — деструктивна».
Згадали під кінець зустрічі і про історію. На думку Олександра Ткаченка, завдання журналістів сьогодні полягає, зокрема й в тому, щоб підтримувати ті цінності, які об’єднують країну. «Історія Київської Русі — це історія України, — наполягає гендиректор групи «1+1 media». — Чому росіяни хочуть забрати у нас Володимира, Ярослава Мудрого? Бо без них їхня історія починатиметься з часів Золотої Орди. Це — один з тих смислів, які ми повинні відстоювати. Подібні речі формують нашу сучасну культуру». «Невже читає «День»?» — дивується пошепки колега, яка сидить поруч. Адже наше видання стільки писало про значення історії для формування національної ідентичності і відстоювання позицій України у світі — але на реакцію політичної еліти й інших представників медіаспільноти так і не дочекались. Сподіватимемось, заклик Олександра Ткаченка буде почуто.
