Цього року свій п'ятдесятип'ятирічний ювілей святкує відомий своїм унікальним пісенним різноголоссям народний самодіяльний фольклорно-етнографічний ансамбль «Древо» із села Крячківка Пирятинського району, що на Полтавщині.
Багатоголосся, безумовно, є візитівкою гурту. Дехто порівнює цю манеру співу з грузинським фольклором, але це наше українське народне звучання. Найстарша учасниця колективу, Надія Микитівна Роздабара каже, що піснями гурту «Древо» захоплюються не лише в Україні, а й у Франції, Великобританії, Німеччині, США та інших країнах.
«У Крячківці пісня лунала завжди: і на свята, і у жнива, і в радості, і в печалі. Тому жінки часто співали під час роботи чи в обідню перерву. І ось 1958 року із Києва приїхав відомий композитор і фольклорист Володимир Олександрович Матвієнко, котрий збирав українські народні пісні. Він прибув у Крячківку, де зустрівся з місцевими жінками, котрі охоче і з натхненням заспівали йому пісень, — розповідає «Дню» про історію зародження колективу Надія Роздабара. — Його так щиро захопило виконання ліричних творів, що він не міг стримати емоцій та вражень і назвав їхнє виконання «Грузією». З того часу Володимир Матвієнко почав присилати до нас своїх учнів, які нині вже — професори консерваторії. Відтоді наш керівник — Попко Ганна Якимівна, котра померла три роки тому, й організувала цей колектив. Але офіційною датою заснування нашого ансамблю вважається 31 жовтня 1960 року».
Із тих, хто був творцем і першим учасником гурту, залишилося лише подружжя Надії Микитівни та Федора Олександровича Роздабар; Ніна Петрівна Рева приєдналася трохи пізніше. Інші ж представники співочого колективу стали учасниками ансамблю значно пізніше. Це Галина Натолока, Алла Дмитренко, Валентина Джим, Надія Рвач, Ніна Забава. Наймолодшою ж вокалісткою «Древа» є Марина Фединська, котрій лише 29 років.
1982 року колектив запросили до Москви, де на студії звукозапису «Мелодія» «Древо» записало 24 фольклорних музичних твори. Як каже Надія Микитівна, «саме відтоді наша пісня пішла по світу». Либонь, завдяки тому запису народна пісня «Ой там на горі» у виконанні гурту потрапила до мультиплікаційного фільму режисера Едуарда Назарова «Був собі пес», створеного за мотивами української народної казки «Сірко». Тож відтоді колектив здійснив записи своїх творів у Польщі та Україні. Наразі в їхньому активі налічується не одна платівка з піснями, що їх слухає як старше, так і молоде покоління.
А от стати учасником гурту не так просто. І не лише через те, що треба мати дуже гарні вокальні дані. Колектив складається лише з мешканців села Крячківки, бо, на думку Надії Микитівни, некрячківські люди не зможуть передати те звучання і той дух музики, яку виконує «Древо». Колектив «Древа» співає старовинні народні пісні Полтавщини (XVIII — XIX ст.) та твори, складені чи оброблені самими учасниками. Але є в репертуарі гурту також пісня з доробку їхнього земляка, поета-пісняра Дмитра Луценка. Коли у країні розпочалася війна, гурт почав виконувати деякі пісні часів Другої світової війни, тексти яких віднайшлися в записничку Надії Микитівни.
Незважаючи на поважний вік більшості учасників, «Древо» продовжує активну гастрольну діяльність. Минулого року вони відвідали Францію, часто їздять із концертами по Україні. Гурт отримує дуже багато запрошень, проте бракує транспорту, можливостей і коштів, аби їздити частіше. Як розповідає Надія Роздабара, цього літа до Крячківки приїжджали гості з Угорщини, які запросили «Древо» відвідати їхню країну, але фінансові можливості не дозволяють виконавцям здійснити таку подорож. У найближчих планах — виконавці гурту «Древо» сподіваються завітати на Різдвяні свята до Полтави і заспівати там колядок, яких у пісенному доробку ансамблю доволі багато.
