5 березня в ефір телеканала СТБ вийде другий сезон проекту «Україна має талант». Його «первісток», що, як відомо, завершився влітку минулого року перемогою художниці Ксенії Симонової, став безумовною подією року для українського телебачення, про що, зокрема, свідчать три здобуті премії «Телетріумф». А ще УМТ заперечив затерту тезу про дрімучу заполітизованість нашого суспільства. Адже талановитим українцям доводилося конкурувати не з першими-ліпшими «головами, що говорять», а з «атлантами» медіапростору — «Свободою на Інтері» та «Шустер Live». І «Україна має талант» із цієї битви вийшов переможцем. Можливо, заполітизованим наше суспільство є саме з тієї причини, що нам рідко пропонують якісну альтернативу у вигляді, наприклад, суспільно орієнтованого телепродукту, який, між іншим, не обов’язково є нудним і цілком може бути рейтинговим? Принаймні про це свідчить досвід телеканала СТБ. Успіх проекту «Україна має талант» змусив нас повірити в те, що — нарешті! — вже дуже скоро в ефірі багатьох українських каналів ми побачимо програми, в центрі уваги яких буде українське суспільство — зовсім, як виявилося, недосліджене та незнане. Але наші надії не справдилися. Бо запоруку успіху УМТ телеменеджери розшифрували буквально — і взялися штампувати талант-шоу. Але ж ключова запорука популярності УМТ — не у форматі, а в тому, що головний сценарист проекту Тала Оніщук в бліц-інтерв’ю «Дню» назве «людяністю». Наважимося стверджувати, що саме ця далека від прагматизму телебосів характеристика викликала такий інтерес у глядачів, і саме людяність у вдалій «обгортці» формату потребує клонування на телебаченні.
Цими днями команда СТБ завершує серію кастингів, які ще з вересня тривають в усіх регіонах України. УМТ-2 виходитиме на екрани традиційно щонеділі протягом усієї весни і завершиться фіналом 28 травня.
Про особливості «полювання» на таланти в Україні та про другий сезон УМТ «День» поговорив із Талою ОНІЩУК, головним сценаристом проекту.
— Проект «Україна має талант» став знаковим як для суспільства (яке у своїх найбільш зворушливих виявах рідко опиняється в центрі уваги телебачення), так і для телеіндустрії, адже середня аудиторія однієї програми складала 11 мільйонів осіб. Тало, чому, на вашу думку, навіть високі рейтингові показники шоу не підштовхнули решту українських каналів до створення подібних соціально орієнтованих проектів?
— Як на мене, цей стимул спрацював. Зараз майже кожен загальнонаціональний канал готує власні талант-шоу. Щоправда, кожен із них має свою жанрову специфіку: десь танцюють, десь співають. А проект «Україна має талант» унікальний тим, що увібрав у себе безліч жанрів. Я вважаю, що він усе ж стимулював українські телеканали до розвитку в цьому напрямі. І, відверто кажучи, для нас це навіть добре, оскільки, як відомо, коли на ринку з’являється конкуренція, якість продукту підвищується.
— Можливо, але в проекті «Україна має талант» усе ж таки було щось особливе, що вирізнило його з-поміж інших талант-шоу. За час підготовки до другого сезону ви, очевидно, мали змогу проаналізувати, що саме. Озираючись назад, скажіть, що, на вашу думку, забезпечило такий успіх проекту і, перекидаючи місток до другої частини проекту, що здатне забезпечити не менший успіх і для «Україна має талант-2»?
— Незалежно від наявності чи відсутності конкурентів, успіх цьому проекту забезпечує тільки одне — люди. Ця програма — про людей. Так само, як і в першому, в другому сезоні ми прагнемо знайти якомога більше яскравих героїв. Яскравих не лише своїми вміннями, а й своїми особистісними рисами, цікавих індивідуальностей. Переконана, що без яскравих героїв жоден проект, хоч би які надзавдання ми для нього вигадували, не спрацює. Тому перша і основна запорука нашого успіху — це люди, яких ми відшукали і яких змогла побачити вся Україна.
— До речі, про пошуки. Кастинги другого сезону програми стартували у вересні. Весь цей час ви подорожували всією країною. Як ви пережили ці пошуки талантів на емоційному рівні?
— Складно розповідати про загальні враження, бо в кожному місті вони свої, так само, як кожна людина — це окрема історія, і про кожного з тих, хто виходив на сцену, склалися свої враження.
Я брала участь також у кастингах першого сезону і можу сказати, що часом трапляються люди, які викликають надзвичайно сильні емоції, проймають аж до сліз.
Основне враження, мабуть, полягає в тому, що Україна справді талановита. І чим більше ми про це говоритимемо, тим більше людей зможуть відкривати в собі таланти.
Цього разу боротьба за мільйон буде ще запеклішою, аніж минулого сезону, оскільки якісний і кількісний рівень наших конкурсантів зріс у десятки разів.
— Якими химерними талантами вас дивували?
— Мене вразив львів’янин, який на своїй шиї може утримувати штангу вагою 160 кілограмів...
— Пошуки талантів тривають передусім у великих містах, наприклад у Львові, який ви щойно згадали, Києві, Дніпропетровську, Одесі й так далі. А чи не виникало у вас ідеї влаштувати кілька «наїздів» на глибинку?
— Таланти ми шукаємо не лише у великих містах, а от зйомки кастингів відбуваються тільки в шести найбільших містах України. Насправді ж у нас доволі розгалужена регіональна мережа, у пошуках обдарованих українців наші журналісти доїжджають до найменших містечок.
— Які трансформації відбуватимуться з програмою в новому сезоні?
— Формат задає нам певні межі, яких ми повинні дотримуватися. Але будуть нові люди, нові історії. І оскільки, як я вже говорила, головне в цьому проекті — саме люди, то ускладнювати програму чимось іще немає потреби, бо це відволікатиме від головного.
Відмінність талант-шоу «Україна має талант» від адаптацій цього формату іншими країнами, зокрема Росією (шоу «Минута славы» на «Первом канале». — Прим. «Дня»), — це людяність. У нас у центрі уваги не лише талант, для нас важлива також людина, яка цей талант демонструє, звідки вона, яка її історія, чому їй дісталося саме таке обдарування і як вона його розвинула. Безумовно, цю особливість програми «Україна має талант» ми збережемо й у новому сезоні.
