За спеціальністю Дар’я — бухгалтер, раніше працювала з «цифрами» місцевого металургійного комбінату. Математичний склад розуму в неї поєднується з творчими здібностями. Кілька років тому Дар’я прийшла до маріупольського фотоклубу і з того часу активно шукає себе у різних жанрах фотографії. Найбільше їй подобається знімати малечу. «У дітей непідробні емоції, дорослий так не зіграє для камери. Тому з ними легко виходять хороші знімки», — каже Дар’я.
Від друзів з фотоклубу жінка дізналася про наш конкурс, його популярність і багаторічну історію. Новачкам завжди цікаво почути думку авторитетів про свої роботи, тож вона надіслала кілька світлин на XVIII міжнародний конкурс «Дня». Світлина «Тонкий аромат», на якій зображена племінниця Дар’ї з тендітною квіточкою, потрапила до експозиції. Разом із іншими ця робота навесні 2017-го року доїхала до Маріуполя, де нашу фотовиставку прийняв Центр сучасного мистецтва і культури імені Архипа Куїнджі.
Фотографиня згадує, що маріупольці уважно та зацікавлено розглядали експозицію. Звичайно, найбільше уваги привернули роботи маріупольських фотографів, особливо Євгена Сосновського, який, за словами Дунет, зробив дуже багато для популяризації міста в Україні і для його культурного розвитку.
На жаль, ХІХ фотовиставка «Дня» до Приазов’я не доїхала, але маріупольські майстри кадру на ній були представлені. Зокрема, чорно-білі роботи Дар’ї Дунет «Десь там війна» і «Перше знайомство» перемогли у кількох номінаціях. До того ж, перше фото стало лідером онлайн-голосування на сайті «Дня». На знімку — сини авторки, які, обійнявшись, стоять у полі. Це південно-західна окраїна Маріуполя, яка постраждала від бойових дій найменше. Хлопчики дивляться у напрямку металургійного комбінату та диму на горизонті. Десь там — дійсно війна...
ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО / ФОТО ДАР’Ї ДУНЕТ
Дар’я вважає, що після пережитого Маріуполь змінився на краще. «Місту почали приділяти більше уваги, воно ніби прокинулось, народилось заново. Люди стали набагато свідомішими, сильнішими духовно, тримаються разом», — додає вона.
Цього року фотографиня не планує брати участь в конкурсі. Проте, розмірковуючи над його темою — «Фото першої полоси» — говорить: «Я думаю, на таких знімках має бути щось радісне, світле, перспективне для усієї країни. Це могли б бути діти, бо вони — наше майбутнє, вони розвиватимуть країну в подальшому. На них великі сподівання, тому зараз вкладаємо у них все, що можемо. У мене двоє дітей, і ми намагаємося прищепити їм любов до України та української мови, взагалі все найкраще. Не хочеться, щоб вони повторювали помилки деяких представників нашого і старших поколінь, які дуже далекі від патріотизму».
