Рівненщина розвиватиме аматорське кіно
Фестиваль «DVERY» може стати майданчиком для демонстрації кіноталантів. Минулого понеділка рівняни презентували Всеукраїнський фестиваль молодого аматорського кіно «DVERY». Назва фестивалю не випадкова — двері проекту відкриті для усіх, а його організатори прагнуть дати можливість талановитій молоді країни спробувати свої сили в кінематографі. Фестиваль стартує вже в листопаді й триватиме до червня 2011 року. Можливість відзняти власне кіно є не лише у молоді Рівненщини — участь у заході не обмежується ні місцем проживання, ні віком. Навпаки, організатори фесту прагнуть залучити до творчого процесу якнайбільшу кількість талановитих людей. Головне — бажання та нові креативні ідеї. Фестиваль складатиметься з двох частин — конкурсу сценаріїв та відеоробіт. На першому етапі, що триватиме до 15 лютого 2011 року, оцінюватимуться запропоновані учасниками сценарії фільмів. А вже переможці першого етапу матимуть можливість відзняти власне аматорське кіно. Професійні кінематографісти, що теж візьмуть участь у фестивалі, поділяться з початківцями своїми вмінням та досвідом. Тому на конкурсантів чекають майстер-класи з метрами української кіноіндустрії. Як стверджує один із партнерів фестивалю, відомий український продюсер Володимир Оселедчик, аматорське кіно сьогодні є більш, ніж доречним, і головне тут не технічна якість, а висловлювання, бо коли є що сказати — все інше не важливо! Для того, щоб «Фестиваль молодого кіно не загубився серед нереалізованих через нестачу грошей проектів, його хочуть внести до переліку традиційних загальнодержавних заходів до Дня студента. Оксана КРАВЕЦЬ, Рівне.
В усьому винна байдужість?
За дослідженнями експертів лише за рік провідні донецькі ЗМІ втратили 15—20% свого авторитету. Презентація соціологічного досліду, предметом якого був стан засобів масової інформації Донеччини, зібрала в обласному прес-клубі, мабуть, рекордну за всі роки діяльності об’єднання аудиторію: журналістів, викладачів, студентів гуманітарних вишів і навіть місцевих політиків. Така активність представників «другої найдавнішої професії», а також тих, хто повсякденно контактує з регіональними мас-медіа, була цілком зрозумілою — адже популярність ЗМІ та їх вплив на громадське життя поступово знижуються. «Паперові» газети втрачають тиражі, електронні інтернет-проекти відчайдушно змагаються за «впізнаваність». Усім хотілося почути обгрунтований «діагноз», чому так відбувається. Як розповів експерт Всеукраїнської асоціації «Спільний простір», кандидат філологічних наук Олександр Чекмишев, дослідження проводилося таким чином, що на моніторинг, який проводила спеціально відібрана група медіа-експертів, «накладалася» думка простих читачів, а потому — ще й точка зору професійних газетярів, телерепортерів, редакторів. Результат вийшов маловтішний: лише за рік провідні донецькі ЗМІ втратили 15—20% свого авторитету та, відповідно, впливу. Серед причин — небажання піднімати гострі, проблемні теми, байдужість до інтересів читачів, а головне — нехтування критеріями об’єктивності та незаангажованості. Правда, окресливши ситуацію в регіональному медіа-просторі, столичний соціолог делікатно обійшов питання «Хто винен?» та «Що робити?». Сергій КОРОБЧУК, Донецьк.
