У другому півфіналі Євробачення-2009 Світлана Лобода виступить сімнадцятою
Цього тижня у Москві шляхом жеребкування країн-учасниць Євробачення-2009 було визначено, в якому порядку виступатимуть конкурсанти. Про це повідомляє прес-слуба Першого Національного. У якому порядку виступатимуть країни на двох півфінальних концертах визначав минулорічний переможець Діма Білан, що представляв Росію. Він же провів жеребкування. Отже, країни у першому півфіналі виступатимуть у такому порядку: Чорногорія, Чехія, Бельгія, Білорусь, Швеція, Вірменія, Андорра, Швейцарія, Туреччина, Ізраїль, Болгарія, Ісландія, Македонія, Румунія, Фінляндія, Португалія, Мальта, Боснія і Герцеговина. У другому півфіналі: Хорватія, Ірландія, Латвія, Сербія, Польща, Норвегія, Кіпр, Словаччина, Данія, Словенія, Угорщина, Азербайджан, Греція, Литва, Молдова, Албанія, Україна, Естонія, Нідерланди. Нагадаймо, що відкриття конкурсу Євробачення-2009 відбудеться 9 травня в Москві. На двох півфінальних концертах 12 та 14 травня мали б виступати по 19 країн. Але після скандалу з грузинською піснею, Грузія офіційно відмовилась виступати на Євробаченні. Тому на першому півфіналі виступлять 18 країн. В цілому в конкурсі братимуть участь не 43, а 42 країни. Так звані «Країни великої четвірки» (Франція, Німеччина, Іспанія та Велика Британія) за регламентом конкурсу відразу потрапляють в фінал. Також до фіналу автоматично потрапляє і Росія, яка минулого року перемогла на Євробаченні.
Iнтернет-ЗМI створять професійну асоціацію для захисту своїх прав
Служба безпеки України протягом останніх кількох місяців посилила тиск на інтернет-видання. Про це на прес-конференції заявив головний редактор інтернет-газети «Fraza.ua» Олександр Іванов, повідомляє УНІАН. Він зауважив, що вітчизняні інтернет-видання періодично піддаються хакерським атакам, «наїздам» податкової, «візитам невідомих людей у цивільному» та вилученню серверів. «Про замовний характер цих атак свідчить аналіз того, що була і висока організованість самих атак — це не могли зробити два студенти», — переконаний Олег Руденко, головний редактор сайту «Багнет». Він пояснив, що атака на «Багнет» продовжувалася понад дві доби на всі сервери, не збавляючи темпу, кількість одночасних підключень на сервер була понад 40 тисяч в секунду. За його інформацією, в атаці було задіяно не менше 1,5 тисячі комп’ютерних терміналів і, можливо, кілька сотень людей. «Виникає запитання — кому потрібно витрачати таку кількість часу і ресурсів, щоб блокувати роботу українського видання «Багнет», оскільки мова може йти про сотні тисяч доларів, витрачених на дану атаку», — зазначив О.РУДЕНКО. Головний редактор інтернет-газети «From-UA» Надія БАБЕНКО звернула увагу на те, що уряд доручив розробити проект закону про державну реєстрацію інтернет-видань не профільному парламентському комітету з питань свободи слова та інформації, а СБУ. «Цілком очевидно, що в результаті такого закону інтернет-ЗМІ стануть підконтрольнішими та вразливішими для тиску з боку чиновників і олігархічних кланів», — вважає вона. При цьому, на її переконання, до розробки документа мають бути обов’язково залучені самі інтернет-видання. Учасники прес-конференції заявили про створення першої в Україні організації, яка буде захищати права працівників вітчизняних інтернет-видань — Асоціації інтернет-медіа. За їх словами, до Асоціації будуть залучатися не тільки інтернет-ЗМІ, а й окремі журналісти та читачі.
Більш як половина українців вважає, що Україні потрібна цензура ЗМI
Такого висновку дійшли експерти Інституту Горшеніна, повідомляє «Корреспондент.net.» Відповідно до даних досліджень, середньостатистичний українець традиційно цікавиться громадсько-політичним життям України (71,2% громадян). Більш як половина респондентів, згідно з результатами досліджень, вважає, що в Україні є свобода слова (55,2%). У той же час, більшість українців вважає, що Україні потрібна цензура ЗМІ (59,1%). «Обидва суперечливі уявлення свідчать про всю складність розвитку вітчизняних ЗМІ. Більшість респондентів констатує позитивні зміни в розвитку українських ЗМІ, пов’язані з поширенням свободи слова, водночас засуджуючи брак відповідальності за інформацію, що надається в ЗМІ», — зазначили експерти інституту. Зокрема, на їхню думку, це стосується, передусім, сцен насильства та жорстокості, а також пропаганди кримінального способу життя, показ яких у ЗМІ, вважають респонденти, має проходити через цензуру. (68,7% — за цензуру сцен насильства та жорстокості, 47,2% — за цензуру пропаганди кримінального способу життя.) Протягом 2008 року Інститут проблем управління імені Горшеніна досліджував, якою бачать українці власну державу і яким хотіли б її бачити, чого чекають від своєї країни, на що й на кого сподіваються, як планують своє майбутнє. Дослідження проводилися методом індивідувальних інтерв’ю (face to face) і телефонних опитувань (CATI) здійснювалися в усіх обласних центрах України, містах Києві й Севастополі.
Створено сайт, присвячений цифровому мовленню в Україні
Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ) та Індустріальний Телевізійний комітет (ІТК) відкрили спільно розроблений сайт, який присвячений питанням впровадження цифрового мовлення в Україні. Про це повідомляє «Телекритика» з повиланням на прес-службу ІТК. Сайт розміщений за адресою www.digitaltv.net.ua. Згідно з задумом розробників, він міститиме інформацію про «усі новини та події, які стосуються впровадження цифри в Україні та за її межами». Згідно з законом, телевізійні станції по всій країні повинні перейти від старого методу передачі телевізійного сигналу, відомого як аналоговий, до цифрового телебачення до 2015 року. Сайт нагадує, що цифрове телебачення — це новий тип технології передач сигналу, який дозволяє підвищити якість зображення та звуку, кількість каналів, й навіть транслювати сигнал високої чiткостi (HDTV) телеглядачам, що мають телевізори HD.
