Дмитро Харитонов, автор циклу передач «Таємні історії» на каналі «1+1», — майстер розкопувати унікальні історичні факти. Наприклад, що основоположна ідея створення водневої бомби прийшла винахіднику… в лазні. Ідея належала радянському генієві А. Сахарову.
До 80-літнього ювілею однієї з найвидатніших постатей ХХ століття вченого Андрія Сахарова на «1+1» приурочений спецпроект Дмитра Харитонова — «Протистояння. Сахаров, якого ви ще не знали». Замовлення на цей проект Харитонов одержав від керівництва ГРТ. Сам Костянтин Ернст безпосередньо контролював процес і навіть вигадав програмі назву для ефіру — «Велика самотність Андрія Сахарова». Але в розширеній версії спецпроекту — двосерійній, яку 10 червня покажуть на «1+1», назва не прижилась.
Дмитро Харитонов: «У нашому інтерв’ю з дружиною Сахарова Оленою Боннер ми поставили запитання: чи був Андрій Дмитрович самотнім? І одержали негативну відповідь. «Протистояння» — назва більш вдала, адже ми хотіли простежити шлях перетворення людини, далекої від політики, у громадського діяча, правозахисника, дисидента…
Сам Микита Хрущов колись назвав Сахарова моральним кристалом серед вчених. Ця людина завжди мала доступ до перших осіб держави (досить було зняти трубку телефону — його з’єднували з ким завгодно і коли завгодно) і раптом пішла проти системи, знаючи, що приречена на неуспіх.
«Протистояння» — проект рідкісної хроніки і рідкісних прозрінь. Дмитру Харитонову вдалося взяти інтерв’ю у Михайла Горбачова, який особисто дуже добре був знайомий із Сахаровим. Дмитро Харитонов: «Горбачов розповів нам такі речі, про які ніколи нікому не говорив, за його власним зізнанням. З його слів, останній виступ Сахарова на З’їзді народних депутатів справив враження, подібне до пророцтв Джуни, Глоби, Ванги та Нострадамуса разом узятих. Пройшло декілька років, і його слова стали реальністю. Горбачов прокоментував це так: «У кожного пророка своя Голгофа».
У цей маленький фільм нарівні з хронікальними зйомками, які Дмитру Харитонову вдалося роздобути в архівах Міністерства оборони від 50 — 60-х років, включені й постановочні кадри. За матеріалами щоденників Андрія Сахарова знято декілька художніх епізодів, у яких молодого Сахарова грав московський театральний актор Андрій Каштанов. Дмитро Харитонов: «Є речі, які неможливо вкласти у вуста журналіста. Коли Сахаров пише в своїх мемуарах, що не зміг протидіяти вибуху однієї з бомб, і для нього це було таким потрясінням, що він упав на стіл і заплакав, у вустах журналіста це звучить картинно. Після кожного вибуху він підраховував кількість жертв. У цей період і стався його великий перелом: замість того, щоб займатися долями всього світу, він почав займатися долею кожної конкретної людини».
