Це день, створений задля того, щоб привернути увагу до проблеми якості повітря, хоча, скоріше, це можна назвати «неякістністю». Адже за даними ВОЗ вже 2016 року 90% населення планети проживало у районах, де рівень забруднення повітря перевищував допустимі показники. За тими ж даними 4,2 млн передчасних смертей також пов’язані із неякісним повітрям. Окрім цієї очевидної шкоди, є і прихована — вплив на клімат. До речі, у часи пандемії, якість повітря впливає і на захворюваність. Загроза не є прямою, але неякісне повітря у поєднанні з іншими факторами, такими як вік та наявність хронічних захворювань, підвищує вразливість до вірусу та ускладнює перебіг хвороби.
Поки людство ще має шанси на покращення ситуації. Передусім це обмеження викидів від транспорту та промисловості, адже це найбільші «статті витрат» чистого повітря. Також на допомогу можуть прийти правильне міське планування, розробка та використання більш «чистих» технологій та пошуки альтернативних джерел енергії.
Усе це може покращити життя та здоров’я людства і вплинути на перебіг глобального потепління. Але найважливішою складовою успіху є глобальна співпраця у цьому напрямку, як на державному рівні, так і на людському. Завдання Міжнародного дня чистого повітря і блакитного неба полягає саме у заохоченні таких кроків.
