Дедалі більше доходиш висновку, що у нас спостерігається друге. Принаймні, що стосується влади, там панує абсолютно мирна атмосфера — у них війни немає. Власне, про це заявляв і сам Зеленський, мовляв, у його свідомості війна давно припинилася. На Банковій поводяться так, ніби жодних загроз Україні немає, а є суцільний курорт та бенефіс «Кварталу-95». В обороні України є безліч «дірок», але затикати їх ніхто не поспішає. Давньоримське твердження «хочеш миру — готуйся до війни» свідчить, що в нашій державі влада миру явно не хоче, і тому до війни не готується, перетворюючи Україну на дедалі беззахиснішу та бажанішу жертву для хижака-сусіда. На каналі «Україна-24» Олександр Солонтай правильно визначив нинішню ситуацію: незважаючи на 8 років війни, наша країна не мобілізована. У нас 90% часу йде на зовнішні переговори й лише 10% на власну підготовку. Словом, як говорили солдати періоду СРСР, — суцільний «дембель». Саме такі «дембельські» імпульси йдуть з вулиці Банкової в усі наші міста та села. А ворог тим часом удесятеряє свої сили на наших кордонах, і український «дембель» його лише надихає та підштовхує до інтенсифікації агресії проти нас. Президент займається чим завгодно: полюванням на Порошенка, залякуванням олігархів (чим обожнює хвалитися та кокетувати), катанням на лижах у Буковелі, але не тим, що безпосередньо входить до обов’язків верховного головнокомандувача, — не підготовкою до відбиття ворожого наступу...
Українська влада наївно думає, що наступу не буде, бо за нас заступляться США, Британія тощо. По-перше, точно не відомо — чи вступляться, коли і як. По-друге, у Вашингтоні, Лондоні та Брюсселі можуть повіяти інші вітри. Невже життя наших лідерів нічого не навчило? Майже 8 років ми говорили, що фрау Ангела Меркель — наш друг і партнер. І лише нещодавно з’ясували, що Меркель активно вплинула на країни НАТО, щоб вони не продавали Україні зброю. Мало того, що сама Німеччина цього не робила й не робить, але ще й умовляла інших.
Ми можемо сподіватися лише на себе. А що ж у нас? З останніх повідомлень: український військовий завод «Іскра», який розробив національну модель зенітно-ракетного комплексу, припинив роботу через відсутність замовлень... І це тоді, коли наші військові заводи мають працювати у три зміни. Не вистачає грошей? Взяти з «Великого будівництва», армія сьогодні — пріоритет. Інакше у нас все будуватиме Путін, як він усе будує тепер у Криму. Невже до людей на Банковій не доходить, що якщо РФ розпочне нове вторгнення в Україну і воно не буде зупинене, то на цьому політична кар’єра Зеленського та всіх зелених закінчиться назавжди? А поки «зеленіти» примудрилися на 2 роки заморозити виробництво протикорабельних ракет «Нептун», зробивши Україну беззахисною з морського напрямку.
На каналі «Еспресо» ведучий знову спілкувався з російським політологом-опозиціонером Піонтковським, який нині живе у Вашингтоні. За його даними, Китай різко попередив РФ про необхідність якнайшвидшого виведення російських військ з Казахстану. Путін підібгав хвіст і погодився. Китай не збирається миритися з вторгненням РФ на ті території, які вважає зоною свого впливу. Причому, на думку політолога, у випадку з Казахстаном уперше за багато років промайнув елемент порозуміння між Пекіном та Вашингтоном: Росія дістала всіх.
Як вважає Піонтковський, для того, щоб викинути путінську шпану, виховану в пітерському підворітті, потрібна лише політична воля. Як у турецького президента Ердогана, який видворив Росію з південного Кавказу, де Туреччина була представлена 150 років. Але після таких поразок, перебуваючи у тяжкому психологічному стані, Путін може наважитися на широкомасштабне вторгнення до України. «Розслаблятися не можна», — сказав Піонтковський. На жаль, наш верховний головнокомандувач тільки це й робить, коли треба різко посилити військово-технічні можливості України у сфері протиповітряної та протиракетної оборони. Це те, чим зараз найактивніше слід займатися українській дипломатії. Тим паче що, як кажуть у РФ, вони воюватимуть з Україною так, як вони воювали у Сирії, тобто без безпосереднього зіткнення, руйнуючи сирійські міста авіанальотами та ракетними обстрілами з кораблів Каспійської флотилії... Серед «піар-проєктів» нинішньої влади особливе місце займає «диджиталізація», тобто переведення всього та вся в електронний режим. Перевірку «диджиталізації» нещодавно влаштували російські хакери. Вони здійснили атаки на сайти держустанов України. А якщо завтра вони нападуть на об’єкти критичної інфраструктури? Поки що під дією російського кібернападу влада наша безсило лягла. Виявилося, що Україна щодо цього беззахисна. «Діджиталізація» продемонструвала свою крайню вразливість.
То як за таких обставин проводити електронне голосування на виборах, чого прагнуть «зеленіти»? Чи ми хочемо, щоб вибори у нас проводила Росія? «Зелені» хочуть також запровадити «віддалене» голосування для депутатів Верховної Ради. Ну тоді нашим «парламентом» стане Кремль з його хакерами. Для «зеленітів» таке голосування — єдиний шанс виграти наступні президентські та парламентські вибори.
Канал «Рада» показав, навіщо його переформатували. З нагоди початку судового процесу над п’ятим президентом України на «Раді» один за одним з’являлися члени ОПЗЖ та «Слуги народу» та обрушували на голову Порошенка безліч звинувачень. Зокрема пан Шуфрич додумався звинувачувати Порошенка в тому, що він вів бойові дії проти російських агресорів на Донбасі.
На думку Шуфрича, не треба було, оскільки вже була готова «мирна угода». З капітуляцією України, попри національні інтереси, з відмовою від Криму, з повним контролем Москви над Україною? Для Шуфрича це нормально, прийнятно.
Путін такої «мирної угоди» вимагає вже восьмий рік.
Шуфрич заявив, що «Порошенка давно треба було судити».
І що він здивований, що цього не було зроблено раніше.
Я також здивований. І не лише я. Отець російської рок-музики Артемій Троїцький висловив здивування, що партія ОПЗЖ досі існує в Україні. Цю контору він назвав «зрадницькою партією»... Свого часу Порошенко їх пожалів. І ось результат.
А канал «Рада» з перших днів своєї роботи в новій ролі активно заробляє собі репутацію чогось дуже одіозного, де навіть не намагаються грати в «плюралізм думок», об’єктивність та неупередженість. Виникає відчуття, що це телевізійний відділ офісу Президента на Банковій.
Поки тривають усі ці внутрішньополітичні битви, ворог підготувався на наших кордонах до удару. Трагедія України в тому, що у найвідповідальніший, вирішальний момент країна опинилася без дієздатного президента і верховного головнокомандувача... А нинішній глава держави, незважаючи на російську військову загрозу, не бачачи нічого, крім своїх рейтингів, рубає гілку, на якій сидить, своїми руками провокує громадянську війну в Україні
Я звернув увагу на величезну кількість людей, які протестували під Печерським судом у Києві. Завтра їх може стати набагато більше, і вони можуть змінити локацію, вийшовши на Банкову та Майдан Незалежності. Невже досвід пана Януковича нічого не навчив? Щоб звинувачувати когось у державній зраді, треба самому бути кришталево чистим. А це зовсім не той випадок.
