8 травня в ефірі каналу «1+1» — фінал другого сезону гри «Найрозумніша дитина». Зйомки відбулися минулими вихідними. Підбиваючи підсумки двох сезонів, і ведуча Тіна Канделакі, і продюсер Володимир Оселедчик, і члени знімальної групи, і батьки, і самі гравці дійшли висновку, що, мабуть, головним досягненням проекту «Найрозумніший» за цей час стала популяризація інтелекту. Телепроект «Найрозумніший» укотре підтвердив — бути розумним тепер модно та престижно. А бути розумною дитиною — ще й перспективно. Адже, хоч як пафосно це прозвучить, але діти — це справді майбутнє країни під назвою Україна. Сучасна дитина, як правило, знає комп’ютер, вільно орієнтується в Інтернеті та володіє іноземною мовою. Необхідність знання іноземної мови сьогодні зробила дошкільну підготовку дітей обов’язковою. Розмовляти англійською (французькою, німецькою) модно починати вчити з садка. (Тим, хто трохи спізнився, рекомендуємо приєднатися до спільної акції «Дня» та Центру «Інтенсив» під гаслом «Вся Україна вчить англійську!»; перший урок циклу можна знайти в останньому номері нашого дайджесту «The Day». — Ред.).
Журналісти завжди належали до категорії людей, для яких володіння іноземною мовою було мало не професіональним обов’язком. Ставши батьками, вони розвивають інтерес до іноземних мов у дітей і продумано підходять до освіти загалом. Своїм батьківським досвідом і професійними спостереженнями діляться журналісти Телевізійної служби новин «1+1»:
Наталка ФІЦИЧ
— З якого віку, на ваш погляд, необхідно починати навчати дитину іноземним мовам?
— Навряд чи варто робити це до трьох років, оскільки в цей час дитина засвоює рідну мову. Моїй доньці незабаром виповниться чотири рочки, і я зауважила, що саме після трьох років у неї з’явився інтерес до інших мов. Її рідна мова — українська, і якщо мультики йдуть російською, вона може повторювати деякі слова. Їй цікаво знати, як буде «жабка», «принцеса» англійською. Мені здається, якщо цей інтерес задовольняти та просто підтримувати, а не примушувати дитину обов’язково вчити мову, можна добитися, що дитина хотітиме цього сама. Але підштовхувати дитину до цього слід не раніше, ніж у неї виникне бажання.
Світлана УСЕНКО
— Для своєї дитини ви б віддали перевагу дитсадку з англійським ухилом над звичайним?
— На той момент, коли потрібно було віддавати дитину до дитсадка, ми не мали можливості платити 100 доларів на місяць за відвідування спеціалізованого садочка. І ми вирішили зосередитися на школі та на домашньому вихованні.
Із трьох років раз на тиждень до неї приходить репетитор французької мови. Я не скажу, що дитина має якісь глибокі знання французької, але, принаймні, вони граються, щось обговорюють, дивляться мультики. Коли дитина пішла до школи, нам здалося, що двох годин англійської на тиждень замало, і вона ходить займатися додатково. У свої сім років уже читає англійською.
Костянтин ГРУБИЧ
— До якої школи ви б сьогодні віддали дитину і на які предмети захотіли б звертати особливу увагу?
— Для нас із дружиною питання було дуже актуальним. Ми все обдумали і вирішили, що для початкової школи важливий насамперед вчитель, а не реклама й обіцянки. Тому я сам ходив і знайомився з вчителями. Для мене було важливо, щоб вчитель добре володів українською мовою. Київ у більшості своїй — місто російськомовне, а школи стали українськими, і вчителі часто лише грають роль українською мовою, але не думають нею.
Мої діти навчаються в звичайній школі, але за програмою «Паросток» — з математично-логічним ухилом. Логічне мислення — основа основ, з його допомогою доросла людина зможе приймати самостійні рішення. Безумовно, я хочу, щоб мої діти знали англійську мову. Але, хоча їм і викладають її з першого класу, особливого ефекту поки що не помічаю. Віддати до цілком англомовної школи — сумніваюся, чи потрібне це маленьким дітям. Не знаючи граматики власної мови, як можна вивчати іноземну мову? Для мене це парадокс.
Едуард ЛОЗОВИЙ
— Як ви гадаєте, бум іноземних мов, який ми сьогодні спостерігаємо, прогресуватиме?
— Безумовно. Інша справа, що люди, які мають здібності до мов, замисляться: «Таких, як я — англофонів — табуни. Це вже не може дати мені суттєвої переваги. А що може дати таку перевагу?»
Я думаю, що відбудеться диверсифікація: з розвитком нашої економіки виникне потреба (вона вже з’являється) в людях, які знають не тільки англійську мову. Світ хоч і охоплений англійською мовою, в ньому достатньо куточків, де можна робити вигідний бізнес і де англійська якщо й допомагає, то не дуже. Близький приклад: щойно трохи пом’якшилася ситуація навколо Лівії, туди вирушила очолювана Леонідом Кучмою делегація. Після чого Україна почала претендувати на свою частку в нафтових розробках і на місцевому ринку, вельми перспективному з погляду поставок товарів. Якщо українські бізнес-структури запускатимуть у цей ринок свої «лапки», хтось повинен цим «лапкам» допомагати в спілкуванні з місцевим населенням. У даній ситуації буде запитана арабська мова — з усіма її діалектами.
Інший приклад. Добре, що в Голландії всі знають англійську мову. У Франції її також знають. Але спитайте кого-небудь, хто побував у цій країні, — не люблять французи розмовляти «глобальнозрозумілою».
Я думаю, що ще настане бум на східні мови, середньоазійські. Тому що будь-яка іноземна мова — це капітал.
