Цього року серед українців нарахували понад 15,3 мільйонів унікальних користувачів інтернету, що на 5,3 мільйони більше, аніж минулого року. Таку статистику, актуальну на 1 січня 2010 року, оприлюднила Державна адміністрація зв’язку, підбиваючи підсумки минулорічної роботи галузі. Згідно зі звітом державного органу, фактично користувачами мережі є третина населення країни. Для порівняння, станом на перше січня минулого року, згідно даними тієї ж Державна адміністрація зв’язку, чисельність інтернет-аудиторії в Україні склала понад 10 мільйонів.
У звіті Державна адміністрація зв’язку наводить також інші цікаві дані. Зокрема, про те, що найдинамічнішим на ринку послуг зв’язку у 2009 році став саме комп’ютерний зв’язок, прибутки якого зросли за рік на 36% і склали понад 3,3 млрд. грн. А середня українська сім’я витратила на послуги зв’язку в середньому близько 990 гривень на рік або 83 гривні на місяць, 10% з яких — послуги з передачі даних та надання доступу до мережі інтернет.
Зовні солідну динаміку зростання інтернет-користувачів в Україні (15,3 мільйона — це, погодьтеся, немало) ставлять під сумнів експерти. Голова правління Інтернет-Асоціації України (ІнАУ) та голова Громадської ради при Деркомінформатиації (ДКІ) Тетяна ПОПОВА погоджується з тим, що кількість користувачів мережі в Україні зростає доволі стрімко, найпершим підтвердженням чого є не статистика щодо унікальних користувачів, а ріст прибутку компаній, що надають послуги комп’ютерного зв’язку на 36%. Але цифру в 15,3 мільйона Тетяна піддає сумніву.
— Наскільки я знаю, Держкомзв’язку, складаючи ці щорічні звіти, користуються даними bigmir.net. Їм я вірю не дуже, бо, згідно з їх даними, половина цієї п’ятнадцятимільйонної аудиторії — в Києві, тобто сім мільйонів користувачів. Ця цифра — нереальна, — вважає Голова правління Інтернет-Асоціації України. — Окрім того, bigmir.net рахує за унікальними «куками», а в усьому світі таку статистику складають, рахуючи кількість домогосподарств. Словом, думаю, насправді в Україні близько10 мільйонів унікальних інтернет-користувачів.
Висуваючи власне бачення концепції розвитку України (ідентичність плюс модернізація), газета «День», як відомо, вже давно пропагує ідею «хутірної України», де на кожному хуторі поруч з усіма благами цивілізації буде й інтернет. Умовна назва: «хутір-online». Наскільки реальною є ця поки що доволі романтична перспектива?
— Формально доступ до мережі можна отримати майже в усіх селищних пунктах України. Зокрема, за допомогою мобільних операторів, — каже Тетяна Попова. — Але тут вступають в силу зовсім інші фактори. За цей інтернет потрібно платити. А такої можливості люди не мають. По-друге, для доступу до інтернету ви повинні мати або спеціальний мобільних термінал або комп’ютер. Наскільки українські села комп’ютеризовані? Хоча сьогодні (принаймні в Європі) існує спеціальна програма щодо створення пунктів колективного доступу до мережі в невеликих населених пунктах, наприклад, на поштах.
Хоча цифра у 10 мільйонів, які мають доступ і користуються мережею, — немаленька, втім, за словами Тетяни Попової, кількістю питання «інтернетизації» України не вичерпується. Для галузі не менш важливим є поняття якості. А розуміння якості в інтернет-галузі — доволі специфічне.
— На жаль, про якісні зміни ми сьогодні говорити не можемо, — констатує Тетяна. — З точки зору впровадження адміністративних державних електронних послуг Україна — позаду планети всієї. Хоча у нас сьогодні сім державних органів приймає звітність в електронному вигляді, проблемних питань із цього приводу дуже багато. До речі, цього тижня ця проблема мала би розглядатися в Кабміні. З іншого боку, у нас дуже повільно розвиваються не тільки адміністративні, а й комерційні інтернет-послуги. Тоді як у західних країнах відсоток купівель через інтернет щороку зростає на десятки відсотків. У нас усе гальмується передусім через відсутність закону, що регулював би питання про електронну торгівлю. Утім, можливо, він буде розроблений уже цього року. Хоча розроблений — не означає прийнятий... Якщо узагальнити сказане, то з точки зору охоплення послугами доступу до інтернету, особливо в містах, у нас все гаразд. Тепер завдання і державних органів, і приватних компаній — заповнити цей інтернет реальною сутнісністю не з точки зору інформації, а з точки зору послуг.
Тож, чи прийде той час, коли українці зі своїх затишних «хуторів» зможуть одним «кліком» розраховуватися за комунальні послуги та купувати твори мистецтва на світових мистецьких інтернет-аукціонах?
Цю тему «День» продовжуватиме в наступних номерах.
