Глядачі, які стали завдяки телеканалу «Інтер» «випадковими свідками» справді екстремальних ситуацій — аварій, катастроф, стихійного лиха та різних життєвих казусів — напевно помітили, що формат програми дещо змінився. Якщо спочатку це був свого роду калейдоскоп, що складається з коротких сюжетів, які супроводжуються підводками головного «випадкового свідка» — ведучого Олега Стальчука, то тепер Олег розглядає, аналізує й детально досліджує якусь одну неабияку подію: чи то вбивство президента Кеннеді, чи то чорнобильську катастрофу чи пограбування поїзда.
До честі творців програми, «Випадковий свідок» не обмежується лоскотанням і без того ослаблених нервів сучасних глядачів. Завдання програми — примусити людей не чекати, коли з тобою станеться щось неординарне, а, дивлячись на «сумні приклади», задуматися над вічністю сьогодні. Адже в повсякденному житті, коли ми метушимося, ходимо на роботу, зустрічаємося з друзями, втрачається відчуття тлінності буття, і ми живемо, як «безсмертні». І тільки неординарні події примушують нас хоч би на хвилинку задуматися над життям, і, можливо, навчитися більше цінити цей Божий дар.
Хоч у програмі, як і в повсякденності, трагічне часто перебуває по сусідству з комічним, і чомусь саме сюжети на грані смішного й страшного запам’ятовуються найбільше. Ну, скажіть, як можна забути історію про невдалого відвідувача мексиканського зоопарку, на якого сів… слон?
