Практично всі центральні канали підтримали фотостиль «Дня». Анонси про відкриття виставки у галереї «Лавра», репортажі з церемонії нагородження переможців та навіть телемарафони, присвячені цій події, стали нашою спільною роботою з пропагування фотомистецтва в країні. Дякуємо колегам-телевізійникам та партнерам, зокрема з Першого національного, «1+1», ЗІКу, «Інтера», «5-го каналу», «Так TV», УТР, каналу «Культура» та іншим за підтримку й солідарність з тим, що робить газета «День». Як зізнаються колеги-телевізійники, вони не просто підготували якісні сюжети, а й, завітавши на виставку, залюбки ознайомлювалися з понад трьома сотнями найкращих фотографій. Пропонуємо читачам ознайомитися з медіа-враженнями від виставки і упродовж ще двох днів роботи встигнути її відвідати.
«ЦІ ФОТОГРАФІЇ, ЯК ТОЧКИ, ВІД ЯКИХ ТРЕБА ВІДШТОВХУВАТИСЯ, ЩОБ БУДУВАТИ НОВУ КРАЇНУ»
Лариса ГУБIНА, ведуча «5-го каналу»:
— Фотовиставка «Дня» — сьогодні суперактуальна. Це — далеко не світський захід, а акція соціально-політичного, я б сказала просвітительського змісту. Адже фотографії показують, що відбулося з Україною за рік, що залишилося у нашій пам’яті. Це своєрідні згустки інтелектуальної матерії, яка зупинилася в часі. Ці фотографії, як точки, від яких треба разом відштовхуватися і будувати країну, яку ми разом хочемо мати після Майдану-2014. Попри важкі у психологічному плані роботи, коли дивлюся на обличчя героїв, які зображені на світлинах, бачу оптимізм і впевненість у завтрашньому дні. Я бачу справжніх чоловіків, які вміють любити, захищати і боротися за свою Батьківщину.
«БІЛЯ КОЖНОЇ ДРУГОЇ ФОТОГРАФІЇ ЗАЛЕДВЕ СТРИМУЮ СЛЬОЗИ»
Галина БАБIЙ, заступник директора Першого каналу Українського радіо:
— Яким був рік важкий, так і фотовиставка «Дня» — емоційно надзвичайно важка. Ловлю себе на думці, що майже біля кожної другої фотографії стримую сльози. Мені здається, що ми набули досвід, досвід того, що може бути й таке, в що ми не вірили... Можуть бути і кров, і смерть, і вогонь, і трупи в Києві в ХХІ столітті. Це — не кіно й не шкільні уроки історії. Виявляється, таке може бути і з нами. Мені здається, що висновки прийдуть пізніше — зараз кожен із нас ще сповнений цим важким емоційним вантажем. Ми пропускаємо його через свою душу, свій світогляд і намагаємося зрозуміти — а якими ж ми маємо бути далі? Були й такі, хто просто чекав, коли все закінчиться, коли уляжеться курява, й все продовжиться так, як і було, — тепло, сіро, спокійно, стабільно. А були люди, котрі ризикували всім задля того, щоб оце «тепло, сіро, спокійно» більше не повторилося. Українці зараз, як «дріжджі», — у своїй масі вони ще «бродять» у своїх висновках і тільки-тільки починають їх робити. Тим більше, що все ще не закінчилося. Оптимізм — це те, що має бути в людей апріорі. Якби ми були песимістам, то, напевно, всього цього не починали б. Ми хотіли змін, усвідомлювали, що вони дадуться непросто. Коли чиряк нариває, ти знаєш, що лікувати його буде дуже боляче, буде кров, буде шрам... Але, щоб не було гангрени, чиряк треба розрізати. Люди завжди наважуються на якісь радикальні кроки саме задля того, щоб відбулися зміни на краще. Вірю, що оптимізму в суспільстві зараза відсотків 70, ну, а з 30-ма ми якось впораємося! Життя триває, ми не можемо лише «страждати», адже це — найкращий спосіб втекти від відповідальності. Так, ми страждаємо, але саме задля того, щоб життя продовжувалось, зокрема й у таких прекрасних вимірах, як фотовиставка «Дня»!
«ФОТОІСТОРІЯ НАШОЇ НАЦІЇ»
Юлія ШЕСТАКОВА, журналістка Першого Національного каналу, автор сюжету про Фотовиставку «День-2014»:
— Роботи українських митців, як і самі герої, зображені на світлинах, мають сильний, незламний та справжній український дух. Такий характер героїв цих світлин. Враження неоднозначні: сум, горе, сподівання та, водночас, радість. Це не просто фотовиставка, це — фотоісторія нашої нації, яку ми переживаємо з часів революції гідності. Запам’яталась, напевно, найбільше світлина Євгена Тимченка «Цибулька», на якій зображена бабуся в хусточці. Чомусь саме ця жінка, її вдумливий погляд, нагадали мені нашу державу. В її очах — втомленість від життя та сподівання.... Сподівання на найкраще.
«МИКОЛАЇВЦІ У ПРЯМОМУ ЕФІРІ ПОБАЧИЛИ ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ І ВІДЧУЛИ АТМОСФЕРУ»
Гліб ГОЛОВЧЕНКО, генеральний продюсер телеканала «Так TV» (Facebook.com):
— Вдячний Ларисі Івшиній за фантастичну подію! Це справжня мужність провести в такий час таку важливу подію! Спасибі газеті День! А корпункту «Дня» в Миколаєві Viktoria Veselovskaya і каналу «ТАК TV» Тетяні Денисенко та Настасі Репниковій, Юрію Коваленку — за чудову ідею марафону відкриття фотовиставки! Телеглядачі Миколаївщини побачили в прямому ефірі й відчули атмосферу! Ми стали ближче! Спасибі Тарасові Кремню, він був у студії в Миколаєві та вітав! І чекаємо виставку в Миколаєві!
