Із статистики відомо, що більш як 50 відсотків людей, які вже навчилися писати, 3-4 години щоденно проводять перед телеекраном. І тому цілком природним є бажання викласти свої враження від побаченого.
Національна телекомпанія отримує понад 18 тисяч листів на місяць. Це більше 300 кілограмів паперу, де відгуки і звернення, поради і прохання, слова добрі і гнівливі. Щотижня газети розміщують десятки публікацій на телевізійну тематику. Із сказаного в листах та публікаціях робляться висновки, іноді далекоглядні. Але в якій мірі, роблячи висновки, ми можемо спиратися на таку інформацію?
Результати аналізу свідчать: автори листів - люди особливі. Зараз, коли життєвий рівень в основному знизився, соціальна база дописувачів стала ширшою. Сформувався тип дописувача, який опосередковано можна змалювати так: людина похилого віку, з низьким рівнем забезпеченості, проживає в сільській місцевості або в зоні невпевненого прийому телесигналу, має телевізор старої моделі, який приймає тільки УТ-1. Саме ці люди, позбавлені розмаїття телеканалів, доступного жителям великих міст, висловлюють невдоволення версткою програм каналу УТ-1, вимагаючи демонстрації фільмів у більш ранній час та збільшення кількості передач фольклорного спрямування. Прикладом тут можуть бути тисячі листів, які телекомпанія отримала на початку року, з проханням відновити показ небездоганного з точки зору художньої якості серіалу "Санта-Барбара".
Значна частина газетних публікацій на телевізійну тематику має рекламно-ювілейну або кон'юнктурну спрямованість. Є матеріали з яскравими ознаками замовних. Поодинокі спроби аналізу в основному спираються знову ж таки на телефонні дзвінки глядачів-дописувачів або на особисті враження журналістів. Намагання додати матеріалам сенсаційності часто призводять до перекручення фактів або заміни їх на чутки і плітки. Рубрики деяких газет, треба віддати їм належне, чесно це відображають.
Світова практика свідчить, що найбільш об'єктивним методом визначення популярності телевізійних передач і каналів у цілому є рейтингові оцінки, побудовані на основі різнопланових соціальних і соціально-психологічних досліджень. На сьогоднішній день цілісної системи таких досліджень не існує, хоча організацій, які ними займаються, вистачає. Але тільки зараз вони почали усвідомлювати, що запорукою успішного бізнесу в цій галузі може служити об'єктивність досліджень і набута таким чином власна репутація. А ще недавно ми були свідками того, як у результаті "незалежних" досліджень найбільш популярними оголошувались телекомпанії і програми, які фінансували ці дослідження. Національна телекомпанія уважно стежить за розвитком процесів у цій галузі. Сьогодні ми постійно отримуємо матеріали двох незалежних маркетингових фірм. До недавніх пір це були дані лише по Києву, але зараз до них приєдналися матеріали з Харкова, Львова, Дніпропетровська та Одеси. Ми розуміємо, як, до речі, й автори цих матеріалів, що потрібен час для становлення досліджень. Потрібно переходити до методів електронного моніторингу, розширювати соціальну базу опитувань тощо.
І все ж комплексний аналіз інформації, яка є в розпорядженні Національної телекомпанії, дозволяє робити певні узагальнення і відстежувати ті чи інші тенденції.
Аудиторія каналу УТ-1 в обласних центрах, де проводяться дослідження, знаходиться в межах 8-10 відсотків. Ці дані підтверджуються відповідними дослідженнями компанії "Соціс геллап". Враховуючи дані з аналізу пошти щодо ситуації на селі, можна сказати, що загалом по Україні ця цифра буде вищою. А враховуючи те, що УТ-1 - найпотужніший за охопленням території України канал, на відміну від "Студії 1+1" та Інтер, - набагато вищою. Більш-менш точну цифру, звичайно, можна назвати лише після проведення додаткових досліджень.
Взагалі глядацьку аудиторію будь-якого каналу зараз визначають передачі таких жанрів і в такій послідовності: - художні фільми; серіали; розважальні програми; музичні програми; інформаційні програми.
Саме такою є структура каналів Інтер та "1+1", які за даними на березень-квітень охоплюють відповідно 30 та 24 відсотки аудиторії.
А хто заважає Національній телекомпанії, може запитати прискіпливий читач, скористатися з такого безпрограшного рецепту підвищення власної популярності? Змінюйте структуру мовлення, показуйте серіали, створюйте розважальні програми, кращі, ніж ті, що є на інших каналах, - і весь глядач ваш!
Спробую відповісти. І почну теж із запитання. Як ви гадаєте, чи є рейтинг основним фактором для оцінки державного телебачення? Мені здається, що ні. Комерційний телеканал, створений для отримання прибутку, формує своє мовлення так, щоб рекламодавець ішов саме до нього. А основним показником для рекламодавця є рейтинг. Завдання, покладені на Національну телекомпанію державою в духовній, просвітницькій, інформаційно-політичній сферах, не завжди сприяють створенню високорейтингових програм. Такий приклад: що зараз читають більше - детективи чи "Кобзаря?" Що приносить більший дохід - бойовики чи фільми Фелліні й Довженка?
Ще одне міркування. Телеканал Інтер має трохи вищий рівень популярності, ніж "Студія 1+1" за рахунок більшої насиченості російськомовними програмами (в основному виробництва ГРТ). Хоча, за інформацією з газет, фінансові вкладення в канал "Студії 1+1" значно вищі. Існує досить стійка мовна традиція, особливо на Сході, Півдні і значній частині Центру України. Виховання нової традиції - теж одне із завдань Національної телекомпанії.
Сказане вище не слід розуміти так, що Національна телекомпанія, в складі якої працюють лише шевченки, довженки та фелліні, просто вимушена створювати нецікаві програми, які хоч хтось (спасибі вам) ще дивиться. Але, як то кажуть, тенденція...
Для тих, кому до вподоби логічна завершеність міркувань, можна сказати: Національна телекомпанія, виконуючи завдання, покладені на неї державою, повинна прагнути до створення високорейтингових програм. Тим більше, що бюджетного фінансування ледве вистачає на зарплату і без комерційної діяльності вона просто не виживе.
Отже, ще раз. Структура мовлення на УТ-1 значною мірою обумовлена статусом каналу як державного. Крім того, ми на сьогоднішній день є єдиним з національних каналів, хто виконує умови ліцензії щодо виробництва власного телевізійного продукту. Досить жорсткі умови роботи призводять до несподіваного, на перший погляд, ефекту. Так, серед високорейтингових програм суспільно-політичного, економічного, правового та пізнавального спрямування канал УТ-1 є незаперечним лідером. Високий рейтинг мають наші спортивні передачі, документальні, телевізійні та художні фільми.
Найвищий рейтинг серед передач УТ-1 власного виробництва мають випуски УТН. Це підтверджується і газетними публікаціями, і листами глядачів. Програма відображає офіційну позицію держави і цим відрізняється від інших програм аналогічного спрямування. Хоча треба сказати, що ексклюзив на інформацію від владних структур має і зворотну сторону, коли окремі чиновники, депутати та лідери політичних і громадських рухів починають вважати, що державне телебачення зобов'язане обслуговувати саме їхні амбіції, причому в останню хвилину перед виходом в ефір.
Серед передач соціально-політичного спрямування найвищий рейтинг має програма "Акценти". Про неї говорять у пресі і в листах. Відгуки неоднозначні, але баланс у цілому позитивний. З 456 листів, які надійшли в березні-квітні, - позитивні відгуки в 345. Цікаво, що три чверті листів надійшло з Дніпропетровської та Львівської областей. Причому тональність відгуків не має географічної залежності.
Програма "Дайджест економічних новин" має рейтинг близький до програми "Акценти". І дуже малу кількість листів. На наш погляд, це підтверджує висловлену раніше думку про те, хто пише на телебачення. Аудиторія програми "ДЕН" за соціально-психологічним складом відрізняється від тієї, до якої ми звикли апелювати, спираючись на зворотний зв'язок лише у вигляді листів. Тому керівництво телекомпанії зараз шукає іншого часу для цієї передачі, як і для інших передач економічного спрямування, зорієнтованих на вузьку ділову аудиторію.
Помітний рейтинг мають музичні програми та програми для дітей. У першу чергу це "Классік-Прем'єр" та "Вибрики".
Популярність програм, які виробляються іншими телекомпаніями ("Альтернатива", "Гравіс", АІТІ, "Студія+") на наше замовлення, визначається загальним рейтингом каналу. В своїх жанрах вони мають рейтинг на рівні кращих програм УТ-1.
Слід сказати, що рейтинг програми визначається не тільки її якістю, але і місцем в ефірі і загальним рейтингом каналу. Так, наприклад, програма "Доброго ранку, Україно" має порівняно з вечірніми низький рейтинг. Але, якщо взяти частку глядачів, які в цей ранковий час вмикають телевізор, то кількість тих, хто дивиться "Доброго ранку...", становить 10-20 відсотків. Це є так званий прихований рейтинг.
Інший приклад. Програма "5-й кут" на каналі УТ-1 мала рейтинг 6-7 відсотків. Після переходу на канал УТ-2 (ліцензійний час студії "1+1") її рейтинг виріс до 12 відсотків, хоча змін у самій програмі не відбулося.
З початку травня глядачі, не охоплені дачно-городніми проблемами, мали можливість побачити, що в сітці мовлення УТ-1 сталися суттєві зміни. Даються взнаки ті зусилля, яких останні півроку докладало керівництво телекомпанії, її кращі творчі сили.
Зменшився вечірній соціально-політичний блок. Натомість у цей час з'явилися нові молодіжні та мистецькі програми. Непогане враження справили перші випуски передачі "Нове покоління".
Взагалі, на мій погляд, варто більш уважно подивитися на програми, які почали з'являтися на каналі УТ-1. Деякі з них напевне можуть похитнути давній стереотип про українське державне телебачення як телебачення офіціозно-шароварне. Я лише наведу деякі назви: "Візок казок", "Мигалки", "Несподіваний дощ", "Відкриваємо Біблію", "Реальність неможливого".
А ще з 12 травня на наших екранах демонструється перший вітчизняний серіал "Роксолана". А також чекає своєї черги значна кількість художніх фільмів, придбаних нещодавно. Продовжуватимемо демонстрацію документальних фільмів історичного, політичного, культурного та науково-популярного спрямування.
Протягом наступних двох-трьох місяців Національна телекомпанія планує змінити ставлення до себе: замовлено новий "одяг" для каналу, її усталених програм.
У роботі знаходиться декілька телевізійних проектів. Один з них називається "Не все так погано у нашому домі".
Може, й справді?
