«Місце і роль Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення у розвитку інформаційної сфери та зміцненні інформаційної безпеки України» саме таку тему обговорювали на черговому зібранні представники українського медіа-простору. А саме, голова та члени Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, представники Державного комітету України з питань телебачення та радіомовлення та головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента України, представники мовників та операторів кабельного зв’язку. Учасники круглого столу обговорювали взаємодію державних органів влади в урегулюванні інформаційної сфери та проблеми, пов’язані із законодавчою базою, шляхи їхнього подолання. Також підбивались підсумки роботи Національної ради у зв’язку із відзначенням її дванадцятої річниці.
В контексті обговорюваних питань торкнулись нових проектів змін до закону «Про телебачення та радіомовлення». Голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко наголосив, що формувати в Україні стале законодавство дуже тяжко. За його словами, фактично, була оновлена законодавча база у сфері телебачення і радіомовлення, якоюсь мірою підведена до європейських стандартів. «Національна рада вбачає в сьогоднішній ситуації чимало проблем, — разом із тим додав Віталій Шевченко. — Навчання й тренінги, які ми проводили, виявили ці проблеми. Передусім хотів висловити стурбованість черговим намірам спонтанно втручатись у вітчизняне законодавство і пробувати наскоком його редагувати. Наприклад, в одному з проектів змін до закону йдеться про те, що телекомпанії самі мають визначати мову програм. Думаю, натикаючись на такі поправки, про фаховість цих ініціатив говорити не доводиться...» Серед пріоритетів роботи Нацради Віталій Шевченко виділив створення українського телерадіопростору, де в ефірі домінуватиме українськимй продукт. «Важливим є наповнення українського телерадіоефіру суто українським продуктом і створенням пріоритету для національних мовників. Нацраду останнім часом намагаються критикувати, що вона дуже опікується україномовним мовленням. Ми вбачаємо своє основне завдання в тому, щоб створити всі можливі пріоритети для українських мовників і щоб український продукт вироблений в Україні домінував у нашому ефірі», — додав він.
Для України сьогодні досить актуальним є питання інформаційної безпеки держави, яка, на думку учасників круглого столу, залишає бажати кращого. «За роки незалежності України державна інформаційна політика не враховувала європейської інтеграції та не прагнула відродження національної складової. — зазначив Олександр Курдінович, заступник голови Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення. — Українська інформаційна політика не була націлена на захист національного простору». З питанням про інформаційну безпеку пов’язане також питання переходу на цифрове мовлення, що сьогодні являє собою чималу проблему. Як повідомив Віталій Шевченко, у 2006 році держава виділила кошти для впровадження програм цифрового мовлення. «Однак зараз ми спостерігаємо небажання органів влади підтримувати цей процес і координувати наші дії. Сьогодні фінансування скорочується чи розробляються якісь схеми, розглядаються пропозиції віднести це фінансування на інші установи», — підсумував він. «Якщо ми не використаємо наш ресурс, його заберуть наші сусіди», — зазначив заступник голови Нацради Ігор Курус. Голова Нацради запропонував Держкомтелерадіо та іншим установам об’єднати зусилля, щоб, якнайшвидше, зробити Україну готовою для переходу до цифрового мовлення. Також актуальним є приєднання України до Європейської конвенції про транскордонне мовлення. Нацрада наполягає на тому, що це дуже важливо для України. До актуальних проблем сьогодення у медійній сфері залишається питання створення суспільного мовлення, дискусії навколо якого точаться вже не перший рік. «Нацрада вже неоднократно наголошувала, що Україна повинна мати своє суспільне мовлення, і ми готові брати участь у цих процесах», — наголосив Віталій Шевченко. Заступник голови Держкомтелерадіомовлення Олександр Курдінович нагадав, що всі зусилля в цьому напрямку будуть марними поки Парламент не прийме відповідний закон. А керівник головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента Олександр Семирядченко зазначив, що ніхто не проти створення суспільного мовлення, але процес створення суспільного мовлення повинен бути скоординований з процесом переходу на цифрове мовлення.
