Опубліковані минулого тижня у французькому сатиричному тижневику Charlie Hebdo карикатури на пророка Мухаммеда знову викликали хвилі обурень і протестів у всьому ісламському світі. Не встигли вщухнути заворушення після нещодавно викладеного в Інтернеті нашумілого американського фільму «Невинність мусульман», резонанс якого призвів не лише до масових заворушень у світі, виявів нечуваного насильства в Бенгазі та Каїрі, а й навіть до вбивства диппредставників США, як французька преса публікує завідомо провокаційні малюнки. Прем’єр-міністр Франції Жан-Марк Айро відразу назвав самодіяльність видавців провокацією й висловив своє глибоке обурення публікацією карикатур. Утім, конфлікт на рівні Франції владнати не вдалося. Світові ЗМІ, зокрема ісламські, миттєво почали повідомляти про інцидент, що знову призвело до акцій протесту. Преса в різних куточках світу або засуджує публікацію скандальних карикатур на пророка, або пише, що нічого конфліктного в цьому немає, часто не розуміючи міри особистої відповідальності. Так, 26 вересня єгипетська газета Al-Watan відповіла французькому тижневику, опублікувавши свої 13 карикатур, якими в іронічній формі показала, що мусульман у західних країнах сприймають через призму стереотипів. Зокрема, на одному з малюнків зображено мирного мусульманина поруч зі своєю копією, яку підсвічує ліхтарик із емблемою США. У «правильно» підсвіченого чоловіка з’явився в руці ніж, а на обличчі — злісна посмішка. Своїми малюнками єгипетське видання дало зрозуміти західній пресі, що, публікуючи образливі карикатури на пророка Мухаммеда, сподіватися на цивілізоване залагодження конфлікту не доводиться.
— На жаль, сьогодні дуже значна частина європейських політиків і журналістів буквально сприймає термін «свобода слова». Дехто вважає, що це дає їм право друкувати що завгодно. Але є деякі теми, яких краще не зачіпати або говорити про них з особливою обережністю. Це — як струмінь надвисокої потужності, — прокоментував ситуацію довкола публікації карикатур кандидат історичних наук, віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства». В’ячеслав ШВЕД. — Журналістам потрібно зрозуміти, що на темі релігії, не розібравшись у ній, спекулювати не можна, тим паче якщо мова йде про ісламський світ. Звісно, ЗМІ, орієнтовані на інтелектуалів, усвідомлюють складність арабської ситуації, пишуть на цю тему з особливим тактом. Натомість арабська преса не завжди розуміє, чому на Заході президент чи канцлер не можуть заборонити ці процеси. До речі, західні ЗМІ ніколи не спекулюють на темі голокосту. Узагалі в західному суспільстві є певні теми, на які накладено неофіційне табу. Європейські медійники свідомі того, що голокост — це наріжний камінь сучасної міжнародної дипломатії. Можливо, з погляду пересічного європейського обивателя незрозуміло, чому не можна критикувати мусульманську віру й малювати карикатури на пророка. Але журналісти якраз і повинні не спекулювати на темі ісламу, а пояснювати людям, чому краще не критикувати пророка Мухаммеда. Якщо цього не зрозуміти, то час від часу ми наражатимемося на скандальні «вибухи», створюючи підґрунтя для терористичних актів і різних заворушень. Світові ЗМІ повинні відчувати особисту відповідальність за ці процеси.
