Цей телетиждень здивував багатьох. Можливо, вперше реакція українських телеканалів на вибори, що відбулися, була більш- менш адекватною настроям і очікуванням телеглядачів. Несподіванок було достатньо. По-перше, — масштабність телемарафонів, організованих кількома центральними телеканалами. По-друге, приємно здивував добір гостей у студіях «марафонців». І «1+1», і ICTV дали можливість висловитися представникам різних політичних таборів. Найяскравішою і найзапеклішою була, мабуть, зустріч Сергія Тігіпка і Петра Порошенка на «1+1». До речі, і В’ячеслав Піховшек майже не заважав цього разу телеглядачам отримувати задоволення від безпосереднього спілкування двох політиків, які представляють інтереси конкуруючих кандидатів. І хоча структура вечірньо-нічних ефірів була практично однаковою — гості в студії, серед яких кандидати, політологи, спостерігачі, та прямі включення з ЦВК, дивитися це було цікаво. Ближче до ночі стала помітною зрозуміла втома і гостей, що кочують з телеканала на телеканал, і ведучих, і журналістів. Телерепортер УТ-1, що працював у Центрвиборчкомі, представляючи Сергія Тігіпка, навіть назвав його керівником штабу... Віктора Ющенка. Сподіваюся, йому це пробачили.
А от СТБ постарався максимально урізноманітнити інформацію про вибори «смачними» фактами. Він повідомив і про чотирирічну «виборницю» у Криму, показав сюжет про дівчину, яка уперше голосувала, оскільки у день голосування їй саме виповнилося 18, про букмекерскі ставки і про прогнози астрологів щодо виборів.
Загалом телевізійна ніч після голосування вдалася. Можливо, реакцію телеканалів на найважливішу подію в країні можна вважати реальним кроком на шляху до громадянського суспільства, про яке напередодні говорили в студії «Я так думаю» («1+1»).
З одного боку, про необхідність формування громадянського суспільства ми говоримо вже років десять. З другого, кількість таких розмов уже явно переходить у якість. Тобто ми вже досить грамотно діагностуємо проблему, виокремлюємо її складові, визначаємо учасників «громадянського будівництва», без іронії говоримо про громадянські права і свободи та про ті сили, яким і без громадянського суспільства живеться непогано. Наприклад, цього разу експерти, запрошені ведучою, запропонували подумати про те, чи потрібне громадянське суспільство фінансово-промисловим групам, транснаціональним, та й просто національним корпораціям, «світу капіталу». Чого хочуть від суспільства громадяни нашої країни? В першу чергу, захищеності. Хоча цього ж ми хочемо і від держави. А держава хоче... контролювати суспільство. Зокрема, через громадські організації. З приводу останніх у студії гаряче сперечалися. Таврували «грантоїдів» і грантодавців, закордонних «суспільних контролерів». Однак, як цілком справедливо відзначив один із дискутуючих, далеко не всі громадські організації — наслідок впливу ззовні, громадяни України вже об’єднуються, керуючись внутрішніми прагненнями, оскільки зрозуміли згубність громадянської роз’єднаності. І хочуть, щоб держава сприяла щирому, а не формальному розвитку громадських організацій, і не для того, щоб з їхньою допомогою маніпулювати громадською думкою. Ми вже навіть дожили до усвідомлення того, що страх і брехня — головні перешкоди на шляху до громадянського суспільства; зрозуміли, незважаючи на всі свої «негативні традиції».
Але не тільки в нас минулого тижня вибирали президента. Телеканал «1+1» віддав належне й американським виборам. У «Документі», наприклад, напередодні цієї події показали фільм про Рональда Рейгана, про людину, яка до свого президентства була рятувальником, актором, репортером, цілком підтвердивши американську ідею про те, що в цій країні можливості визначаються тільки особистісними прагненнями. Але, крім того, він був веселою, добродушною і дотепною людиною, яка не втратила цих якостей навіть після замаху. Про нього і сьогодні із задоволенням і добре згадують його соратники та супротивники. А «пересічні американці» вдячні йому за те, що він «запропонував країні повернути почуття самоповаги», ратував не тільки за зниження податків, вільний ринок і підвищення добробуту, а й за розвиток особистості. А от нічна трансляція телемарафону, присвяченого американським виборам, трохи розчарувала. Нуднувато. Напруга пристрастей зовсім не та, що на наших виборах...
