Видалення профіля Дональда Трампа з платформи мікроблогів Twitter, блокування сторінки все ще діючого президента США в інших соціальних мережах, в першу чергу, у Facebook, Instagram та YouTube, зміна політики конфіденційності в месенджері WhatsApp, згідно з якою користувачі мають погодитися на передачу своїх приватних даних в рекламний механізм Facebook, і все за останні кілька днів, призвели до тектонічних зсувів в сегменті Інтернет-проектів, створених для спілкування та обміну інформацією.
ЦИФРОВІ МІГРАНТИ
Мільйони людей, обурених діями технологічних компаній, вирішили мігрувати на інші платформи.
Значна частина з них керувалася політичними міркуваннями. Деякі є прихильниками консервативної ідеї чи особисто Трампа, і «цифрові репресії» по відношенню до радикальних ідей та закликів їм точно мали не сподобатися. Ба більше — стало зрозуміло, що з поглядами «як в Трампа», нема що робить на «ліберальних платформах» на кшталт Facebook та Twitter.
Інших, напевно, в принципі обурили запроваджені обмеження на спілкування та поширення інформації. Хоча мотивація соціальних мереж є достатньо обґрунтованою, обмеження свободи слова в будь-якому вигляді і за будь-яких причин завжди викликають палки суперечки. Єдина відмінність нинішньої ситуації — право висловлюватися без обмежень відстоюють наразі прихильники консервативної ідеї, тоді як традиційно цю позицію завжди в першу чергу захищали ліберали.
Ще одна причина міграції користувачів — незадоволення посиленням компаніями контролю за особистістю в широкому розумінні цього слова. WhatsApp, який вирішив передати персональні дані людей, що користуються цим месенджером, до Facebook став потужним стимулом для тих, хто не хоче ділитися відомостями про себе із технологічними компаніями.
Треба наголосити, що дії адміністрації всіх платформ мають раціональне пояснення.
Twitter, Facebook та інші, але особливо Twitter, який був головним каналом комунікацій Трампа із зовнішнім світом, не могли сидіти склавши руки після 6 січня. Насильницьке захоплення Капітолін, під час якого були постраждалі та навіть загиблі, було спровоковано в тому числі і підбурюючими постами в соцмережах. Компанії мали реагувати, і блокування чи навіть видалення акаунтів здалося їм найадекватнішою відповіддю на поточні виклики. Бо у випадку ще одного загострення саме на \соціальні платформи лягла б значна частина відповідальності за розгортання подій за негативним сценарієм — причому не тільки моральна.
Що стосується WhatsApp — то тут теж все ясно: послуга може бути або платною без реклами або безкоштовною із рекламою. Месенджер пішов по шляху розвитку безкоштовних послуг за рахунок більш тіснішої співпраці із рекламодавцями. Простими словами, менеджмент WhatsApp вирішив «продати» свою аудиторію. І нібито все ОК з точки зору бізнес-підходу. Але, як з’ясувалося, не зовсім.
ЗГАСЛА ЗІРКА PARLER
Наслідки рішень технологічних гігантів останніх днів, хоч і був прогнозованим, багатьох, здається спантеличив.
Першим симптомів негараздів стало зростання користувачів у «альтернативної мережі
Соцмережа Parler з’явилася у 2018 році. Один засновник компанії, американець Джон Матце одружений з росіянкою Аліною Мухутдіновою. У 2017 році він одружився з Мухутдіновою, побував в Росії, і через рік запустив мережу. За чутками — на російські гроши. Але, як пише Бі-Бі-Сі, в компанії переконували, що мають інвесторів, не пов’язаних з РФ.
Parler із самого початку позиціонувала себе як альтернатива Twitter і Facebook, вільна від модерування контенту. «Ми видалятимемо обговорення чи коментарі, визнані наклепом у суді, який має юрисдикцію над Parler. Але ми намагатимемось не робити власних висновків про правду чи неправдивість тверджень на Parler», — написано у правилах соцмережі.
Під час останньої виборчої кампанії в Сполучених Штатах, коли «традиційні» соціальні платформи активно помічали як неправдиві чи блокували суперечливі пости Трампа та його прихильників та ліквідували сотні ботоферм та фейкових сторінок, які були створені спеціально «під вибори», Parler стала нарощувати аудиторію. До початку січня у Parler було понад 10 млн користувачів.
За підсумками 2020 року додаток став одним з найбільш часто скачуваних безкоштовних додатків у Apple App Store та Google Play Store по всьому світу.
Після 6 січня, коли прихильники Дональда Трампа штурмували Капітолій, Google і Apple прибрали Parler зі своїх магазинів.
На платформі не видаляють пости, які становлять серйозні ризики для життя і здоров’я людей, а також пропагують нелегальну діяльність, наголосили у Apple. За даними компанії, прихильники Трампа скористалися соцмережею для організації заворушень.
«З огляду на те, що прямо зараз це становить серйозну загрозу суспільству, ми видаляємо цей додаток з нашого магазину до тих пір, поки ці проблеми не усунуть», — наголосив Google.
А 11 січня Amazon відмовив Parler у хостингу після того, як виявив 98 постів із закликами до насильства. Мережа стала (на деякий час) недоступною.
Отже мігрувати до Parler користувачам Twitter і Facebook не вдалося.
КІТ ЕРДОГАНА ЯК МАРКЕР НОВОЇ ЕРИ
Втім, інша компанія в ці дні явно відкорковувала шампанське.
У перший тиждень січня Telegram перевершив 500 мільйонів активних користувачів. Після цього він продовжував зростати: лише за 10, 11 та 12 січня месенджером почали користуватися 25 мільйонів людей. Це суттєве зростання порівняно з минулим роком, коли — за даними компанії — щодня реєструвалося 1,5 млн нових користувачів.
Більшість з цих «новеньких», як вважається, перекочували до Telegram з WhatsApp, але й деяка частина користувачів Twitter і Facebook також вирішили приєднатися до відносно нового месенджеру.
Як повідомив засновник Telegram Павло Дуров, нові користувачі представляють різні частини світу — 38% з Азії, 27% з Європи, 21% з Латинської Америки та 8% з країн Близького Сходу та Північної Африки.
Зокрема, завів акаунт в Telegram і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Першим повідомленням стала фотографія із котом.
Відзначаючи успіхі компанії, Дуров розмістив в своєму каналі звернення, в якому представив свій погляд на останні події в світі соціальних мереж та месенджерів. Міграцію користувачів до Telegram з інших платформ він пояснює просто: «Люди більше не хочуть обмінювати свою приватність на безкоштовні послуги. Вони більше не хочуть бути заручниками технічних монополій, які, здається, думають, що їм можна врятуватись чим завгодно, доки їх додатки мають критичну масу користувачів».
«Ті з вас, хто використовував Telegram протягом останніх кількох років, знають, що ми були послідовними як у тому, що стосується захисту приватних даних, так і щодо вдосконалення наших програм. Для тих з вас, хто щойно приєднався і цікавиться, що означає Telegram, я хотів би процитувати мій допис від 2018 року: «Ми не укладаємо угод з маркетологами, майнерами даних чи державними установами. З моменту запуску в серпні 2013 року ми не розкрили жодного байта приватних даних наших користувачів третім сторонам. Ми працюємо таким чином, оскільки не розглядаємо Telegram як організацію чи додаток. Для нас Telegram — це ідея; це ідея, що кожен на цій планеті має право бути вільним».
...Я чую, що у Facebook є цілий відділ, який займається питаннями того, чому Telegram так популярний. ...Я радий заощадити Facebook десятки мільйонів доларів і безкоштовно роздати нашу таємницю: поважайте своїх користувачів», — зазначив Дуров.
Втім, тінь на переможні реляції компанії кидає той факт, що Telegram створений російським розробником: Павло Дуров — росіянин. І навіть довга складна і неоднозначна історія його взаємовідносин із російською владою не можуть переконати в тому, що успішний російський Інтернет-проект може бути зовсім не повязаним із російською владою.
***
Отже, в сухому залишку маємо падіння довіри до традиційних ліберальних платформ, посилення впливу «альтернативних мереж та месенджерів, з якими доводиться боротися шляхом подальших блокувань та виключень. Важко сказати, як ця нова політика трансформує «нові медіа» та соціальні мережі, але те, що кардинальна трансформація вже відбувається, є очевидним.
