Телеглядачі про кращі (1) та гірші (2) передачі, що їх було показано з 10 до 16 липня 1997 року, а також про улюбленого телеведучого (3)
Лідія Яремчук, заслужена артистка України, актриса театру ім. Л. Українки
1. Із задоволенням подивилася "П'ятий кут" ("1+1"). Цього разу В'ячеслав Пиховшек мав гідного, розумного, тонкого опонента - Ларису Івшину. Вона вміло й граційно парировала його гострі й задерикуваті запитання, від чого його програма скидалася на діалог, а не на допит.
2. Категорично не сприймаю передачі "Моя сім'я", яку транслює "Інтер". Добра ідея й погане її втілення. Складається враження, що дивишся погану виставу "з життя обивателів". Одне слово - цілковитий несмак.
3. Юрій Макаров - як втілення інтелігентності та ерудиції.
Хоменко Тамара Євгенівна, директор Музею історії Києва
1. "Київські мініатюри" (УТ-1) з Іванною Чередниченко. Подобається суто професійно, як історикові, подання нашого минулого, яке не можна відірвати від сьогодення.
Ток-шоу "...з Ольгою" (ICTV). Ведуча уважна до співрозмовника, по-доброму ставиться до нього.
"Доброго ранку, Україно" (УТ-1). Хоч і перегукується з московськими передачами, але відчувається прогрес і професійний рівень.
2. Бар "Чорний кіт - XXI століття" ("Інтер"). Манери ведучого відштовхують. Антураж студії нав'язливий, часто суперечить темі розмови й заважає.
3. Юрій Макаров. Хоча йому варто подумати ось про що: в його контактах з глядачами є якась напруга.
Олена Крамарьова, директор Агентства психології бізнесу
1. "П'ятий кут" ("1+1") з Ларисою Івшиною. Шкода лише, що ведучий не слухає співрозмовника. У нього задана концепція, і він не виходить за її рамки. А співрозмовниця на це налаштовувала. А якби Пиховшек копнув трішечки глибше, він, на мою думку, відкрив би ще багато цікавого в героїні передачі.
2. Репортаж про "Слов'янський базар" (УТ-1).
3. Олександр Ягольник - розумний, з іміджем, творча особистість.
Віталій Ковалинський, журналіст, автор книги "Меценати Києва"
1. Трансляція підписання хартії з НАТО - блискучий патріотичний момент (УТ-1). Із задоволенням дивився трансляцію Кубка Девіса в Україні. Люблю передачі про гонки "Формула-1" ("ICTV"). У Росії немає таких прямих програм. Запам'яталася Ада Роговцева в "Я пам'ятник собі..." ("ТЕТ"). А загалом, тональність цієї передачі не дуже подобається, але Ада була прекрасною, щирою, привітною. З кожною програмою поліпшується "Доброго ранку, Україно".
2. Абсолютно не сприймаю безглуздого "Шоу довгоносиків". Викликає майже фізичну відразу й огиду.
3. Микола Канішевський. Точні коментарі, доброзичливість притаманні його програмі "Вісті тижня" ("Інтер"). Микола Вересень, "Табу" ("1+1"). Хоча інтелігентність та розкутість ведучого, на жаль, інколи переходять у грайливість і деяку штучність. Валерій Лапікура, "Акценти" (УТ-1). Хоча він дещо одноманітний.
Віктор Марущенко, співзасновник галереї "Fotonostra", фотограф "Дня"
1. ТСН ("1+1") - вони найточніше, чітко, цікаво подають новини, навіть порівнянно з московськими інформаційними програмами.
"Про спорт" ("1+1"), оскільки розповідають про такі сторони спорту, що про них раніше говорити було не прийнято.
"Авто-шоу" (УТ-2). Без претензій, але дуже професійно зроблена програма. Відчувається, що за нею стоїть добрий спонсор.
2. "Табу" ("1+1") з журналісткою Ладою Лузіною. Вершина вульгарності й несмаку, причому дуже агресивних. Хто така Лузіна, щоб ділитися зі мною подробицями свого сексуального досвіду?! Я б іще зрозумів, якби це було роки чотири-п'ять тому, коли викликала як зацікавленість, так різке несприйняття з боку багатьох сама тема одностатевого кохання. Нині пристрасті стихли, і нічим, окрім відвертої самореклами, подібні "зізнання" не назвеш. Дуже соромно і негарно.
3. Сергій Полховський, Юрій Макаров.
