Які цілі ставить перед собою інформаційна служба вашого каналу: а) інформування громадян за принципом «твердих новин» — тобто коротких повідомлень поза аналізом підгрунтя подій; б) виховання громадян (у дусі, скажімо, патріотизму, активної життєвої позиції тощо); в) аналіз найважливіших подій («кому і навіщо це потрібно?»); г) подання різних точок зору на події; д) пропаганда досягнень країни; е) пропаганда поглядів, ідеологій; ж) насамперед — репортажі з місць подій заради створення відчуття причетності глядача до того, що відбувається; з) роз’яснення дій і позиції органів влади, виходячи з її точки зору. Що з перерахованого є неприйнятним для служби новин вашого каналу? Чому? Про яку мету ми не згадали — з можливих взагалі і з тих, які лежать в основі вашої концепції?
Юрій ГОРБАНЬ, головний редактор програми «Вікна—новини» телеканалу СТБ:
— Мета «Вікон» — бути найоперативнішою, найоб’єктивнішою і найцікавішою службою новин. Намагаємося дотримуватись загальновизнаних і давно вже встановлених стандартів і канонів інформаційного жанру — давати людям інформацію, а не виховувати або пропагувати. Категорично проти новин з будь- якими ознаками — позитивними, негативними, зі своїми симпатіями чи антипатіями. Однак не заперечую, що в новинах має бути певна доля патріотизму. У новинах також може бути аналіз інформації, але за певних умов:
— якщо автор «розбирається в темі», тобто є професіоналом;
— якщо є кілька точок зору на новину;
— якщо новина справді заслуговує на те, щоб її аналізувати.
Верстка програми, а також те, у якій формі подається новина — це вже проблеми редакції. «Вікна» ніколи не поставлять першим матеріалом випуску завоювання бронзової медалі на Олімпіаді, в той час, коли в країні зникають відомі журналісти або коли несподівано йде у відставку міністр закордонних справ. Роз’яснення позиції органів влади, на мою думку, не є завданням приватних ЗМІ, для цього є державні видання, тим більше, що не завжди бажання влади збігаються з інтересами громадян.
Але найбільша проблема українських теленовин — обмежені фінансові, а через це й технічні можливості, закритість інформації, алергія на критику з боку представників влади та інших впливових персон, а також пригнічена за останні роки свобода слова. Але це вже інша тема.
Ігор КУЛЯС, шеф-редактор інформаційного мовлення «Нового каналу»:
— Перше і головне завдання, яке ставить перед собою «Репортер» «Нового каналу», — оперативно інформувати глядачів про найважливіші події, що відбуваються в Україні і за її межами, інформувати їх про найбільш актуальні проблеми. Основною внутрішньою вимогою програми до наших співробітників-журналістів є те, що з будь-якої проблеми, а тим більше конфлікту, «Репортер» обов’язково повинен подати глядачеві точки зору різних сторін. Зрозуміло, можна сперечатися про те, наскільки ми з цими завданнями справляємося, але, безумовно, ми прагнемо це робити.
Завданнями новин, у нашому розумінні, не може бути таке собі виховання громадян «у дусі чогось», якщо таке відбувається, то, погодьтеся, це вже не новини, а щось інше. Щось аналізувати — справа аналітичних програм, пропагувати, відповідно, пропагандистських. Ні першим, ні другим, ні третім «Репортер» не є. Дії і позиції органів влади цілком можуть роз’яснювати друковані та електронні органи цих самих владних органів, та вже ніяк не новини недержавного телеканалу.
Олексій МУСТАФІН, заступник шеф-редактора інформаційно-аналітичної служби телеканалу «Інтер»:
— Метою нашої служби є інформування глядачів про події, що відбуваються у світі — в Україні і за кордоном. Ми не сповідаємо принципу «твердих новин», оскільки інформація, вирвана з контексту, легко перетворюється на дезінформацію, до того ж, якими б «твердими» не були новини, ефірний час завжди обмежений, а селекція інформації (хоча б за принципом «важливо — неважливо») також суб’єктивна. Ми не намагаємося розігрувати з себе «найвищого арбітра» — ми пропонуємо своє бачення подій і, по можливості, їх аналіз — при цьому вважаємо принципово важливим, щоб глядач міг робити свої висновки про те, що відбувається, і робити їх самостійно, зіставляючи різні точки зору. ІАС «Інтера» ніколи не прагнула грати роль «вихователя» — це функція сім’ї та школи. Хотілося б, щоб принцип «ЗМІ — колективний пропагандист та організатор» залишився в минулому. Зображати дійсність кращою, аніж вона є насправді, — це, скоріше, властиве художньому кіно. Хоча, зрозуміло, «полиття брудом» своєї країни ніколи нами не віталося і не вітається. Ми впевнені, що наші глядачі — розумні люди. І працюємо, насамперед, для них.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, керівник ТСН, автор телепрограми «Епіцентр», «1+1»:
— Поза сумнівом, те, що ми робимо, не називається вихованням громадян, безвідносно до конкретного змісту, який кимось вкладається в те, що хтось називає «духом». Адже вихователь, як твердив ще К.Маркс, сам має бути вихований. Окрім того, хто вирішує, в якому «дусі» має бути виховання, а в якому — ні? У новинах ми подаємо бліц-аналіз, адже без нього незрозумілий контекст здійснення події. Ми обов’язково представляємо дві (бажано більше, але це важче, оскільки у новин невеликий хронометраж) точки зору на подію. У крайньому випадку, якщо у нас не вийшло отримати коментар протилежної сторони, ми намагаємося повернутися до події на наступний день і дати ще одну (ще дві, три) точки зору. Представлення досягнень країни може бути новиною, але пропаганда досягнень — річ сумнівна хоча б тому, що ставить під сумнів те, чи дійсно досягнення є досягненням. Пропаганда поглядів для новин є річчю неприпустимою: наше завдання — інформувати про погляди, ініціативи і позиції. Ми поділяємо точку зору про те, що репортажі з місць мають створювати враження причетності глядача до того, що відбувається. Ми надаємо слово політичним діячам, включно з держслужбовцями — з їх точками зору — для повноти інформування громадськості.
Наше основне завдання — з урахуванням вищесказаного — достовірність, справжність, невигаданість, оперативність загальнонаціональних новин, тобто тих, які мають значення для всієї країни і показують країну у всій її протирічності і складності. Тільки це дозволяє зберегти, плекати, примножувати довір’я глядача до його Телевізійної служби новин.
