У попередній розмові «Дня» з Василем Ілащуком, яка відбулася нещодавно, ми вже говорили про те, яким бачить Перший Національний нова команда і як це бачення втілюватиметься в життя. Тоді в.о. президента НТКУ визначив термін — 100 днів, які мали продемонструвати, як змінюється телеканал, і пообіцяв «відзвітувати» про найпринциповіші трансформації перед читачами «Дня». Сьогодні ми публікуємо відповіді Василя ІЛАЩУКА на найважливіші, на наш погляд, запитання.
— Пане Василю, 1 червня минуло сто днів з початку діяльності нової команди на НТКУ. Щойно ви змінили назву каналу на «Перший». Навіщо? Чи буде підкріплена ця доволі амбітна назва відповідними проектами, відповідною політикою телеканалу? Чи є для цього ресурси? Що ми, врешті-решт, побачимо на «Першому»?
— Ви знаєте, мій загальний стаж роботи на Національному телебаченні — 8923 дні. Але, дійсно, ті 100 днів до початку червня стали для мене дуже значущими і складними, адже це компанія, з якої починалося все телебачення в Україні. І, на жаль, останніми роками НТКУ не встигала за розвитком медійних процесів. Таке кульгання на обидві ноги не можна було не помічати: це й застаріла структура, жахливе обладнання, нестабільність ефірної сітки, брак стратегії керування кадрами та мотивації до праці і ще багато чого. Можливо, глядачі не бачать різких змін, що відбулися на Першому Національному за ці 100 днів, але вони є. Створена нещодавно Художня рада дасть оцінку якості стороннього і власного телепродукту, канал отримає новий «одяг» — заставки, логотипи. Ви правильно зауважили, що ми змінили «лого» каналу і хочемо зробити наголос на слові «перший» — у цьому й намагання утворити спадковий зв’язок між найкращими надбаннями УТ-1, і наше бажання стати «ріднішими», потрібнішими для всіх глядачів України. Тому й програми, які ми плануємо до ефіру в новому телевізійному році, мають відповідати запитам глядачів. Це будуть нові цікаві передачі на теми медицини, освіти, науки, дитячі програми, гарна музика, кіно, спорт, мандри і, звичайно, новини та громадсько-політичні програми. Ми плануємо повернутися до серйозної аналітики, створити потужну підсумкову програму новин тижня тощо. Першого вересня ви побачите новий «Перший», і не буду розкривати таємниці — хай для глядача це буде приємною несподіванкою.
— Медіа-кола давно й активно обговорюють суспільне телебачення: бути йому чи ні... Але ж проблема полягає в тому, що зможуть запропонувати телеглядачам автори суспільного мовлення. Чи варто українцям платити двічі, адже вони вже утримують НТКУ за свої кошти? Як, на вашу думку, має функціонувати суспільне телебачення в Україні?
— На моє глибоке переконання, на сьогоднішній день Національна телекомпанія України — ані морально, ані матеріально — не готова до трансформації в суспільне телебачення. Нині є причини, які унеможливлюють швидкий перехід до суспільного мовлення: це й застаріла технічна база, і недостатній професійний рівень, і кадрова політика. Крім того, Перший канал і зверху, і знизу сітки «підрізаний» ТРК «Ера». Суспільне ж мовлення може бути лише тоді, коли є 24 години мовлення. Без сумніву, виникатиме безліч інших проблем, зокрема, юридичних. Думаю, починати треба зі зміни статусу телекомпанії. Зараз ми — державна організація, коли ж станемо державним підприємством, частково зможемо заробляти гроші на розвиток телеканалу, зможемо контролювати й регулювати кадрову політику.
І ще одне — скажіть, будь-ласка, який відсоток населення України сьогодні готовий платити за продукт Першого Національного в такому форматі, в якому він перебуває зараз? Особливо в тих регіонах, де живе більшість нинішньої глядацької аудиторії нашого каналу — в селі? Ви багато таких людей знаєте? Я особисто — ні. І ми це прекрасно усвідомлюємо. Тож, для нас зараз головне — зробити програмний продукт каналу кращим, якіснішим, цікавішим. На це потрібен час. А вже потім будемо говорити про суспільне мовлення.
— На «Першому» сьогодні транслюється низка цікавих, пізнавальних і потрібних суспільству проектів. Як ви оцінюєте сьогоднішню можливість каналу насичувати програмну сітку просвітницькими проектами, документалістикою? Чи має канал потужний кадровий потенціал?
— Ми маємо абсолютно кваліфіковані творчі кадри для створення таких програм, до того ж чимало студентів Інституту журналістики, що поряд із телецентром, прогулюють пари... аби попрацювати на каналі, хай пробачать мене шановні викладачі. І ми даємо молоді таку можливість — вчитися у «зубрів» телебачення. Щодо документалістики та просвітницьких проектів — їм «зелене світло», тим паче, що фільми нашого виробництва здобули й здобувають відзнаки на різних фестивалях, і вони гідні того, щоб глядачі їх побачили.
— Одразу після фіналу Євробачення ви оголосили про фальсифікацію його результатів виданню «Україна молода». Ваші слова підтвердив пан Грабовський у публікації для «Телекритики», навівши свої аргументи. Чи відреагувала якимось чином на ваші закиди Європейська мовна спілка і чи розраховуєте ви на привселюдне визнання неправдивих результатів?
— Я не знаю, чи були представники шановної газети «День» на цій прес-конференції, де ми говорили про підсумки цьогорічного Євробачення, але я хотів би уточнити для всіх свої слова, які за законами зіпсованого телефону вже пройшли по багатьох медіа. Насправді ж я сказав, що не хотілося б зараз вдаватися в дрібниці, скажімо, з приводу об’єктивності голосування. Тому що я дзвонив своїм колегам до Прибалтики, вони проводили опитування на вулицях і не знайшли жодну людину, яка б проголосувала за росіянина. Але так сталося, що «маємо те, що маємо». Далі Ані Лорак висловила свою думку, що на Євробаченні тепер обирають не пісню, а країну, і додала, що відчувала певну «заполітизованість», необ’єктивність. А коли журналісти запитали, чи не було подібної гри на користь російського конкурсанта з боку України, я сказав, що, можливо, бали в Україні були завищені, однак є сервери підрахунків голосів, і Перший Національний не має до того відношення, ми лише оголошуємо результати в ефірі. От якби мали до того відношення, то голосування було б об’єктивнішим. Тобто про фальшування як про доведений факт не йшлося. Тож хотів би попросити кореспондентів надалі уважніше дослухатися до прямої мови та користуватися перевіреними джерелами інформації.
До Європейської мовної спілки ми поки що не зверталися. Але над цим питанням знову активно працюватимуть наші юристи, і потрібен певний час для його вирішення, оскільки в цій справі є дуже багато нюансів.
Водночас хочу зауважити, що НТКУ вважає Євробачення одним із найпопулярніших проектів. Ми всі дуже задоволені результатами цьогорічного конкурсу Євробачення. Не лише чудово виступила наша співачка, а й Перший Національний гідно відпрацював цей конкурс, спрямувавши сили багатьох людей на його висвітлення. Тож незважаючи на чергові «непорозуміння» з російськими каналами, ми й далі активно рухаємося в цьому напрямку: на черзі в нас «Танцювальне Євробачення» та «Дитяче Євробачення».
— Першого червня дванадцятигодинний телемарафон до Дня захисту дітей «Країна дітей» на Першому Національному мав рейтинг 0,44% — доволі невеликий, як для країни, де подібні проекти мають бути найрейтинговішими. Як їх зробити такими?
— Готуючи телемарафон «Країна дітей», ми не ставили собі за мету досягти рейтингів розважальних програм чи ток-шоу. Натомість нашим завданням було говорити в цей день про ті проблеми, які заважають нашим дітям насолоджуватися найкращими моментами їхнього дитинства.
Якщо ви уважно дивилися телемарафон, ви могли побачити, що з гостями в студії ми весь час розмовляли, дискутували, шукали вихід з гострих ситуацій. Ми надавали слово тим людям, авторитет та професіоналізм яких не потрібно доводити.
І я впевнений, що не рейтинги показують «практичну користь» телемарафону, про яку ви говорите, а ті чотири тисячі телефонних дзвінків, які отримали оператори нашої гарячої лінії. На деякі з них відреагували наші гості миттєво — в прямому ефірі. Решта ж запитань була переадресована до відповідних державних органів, міністерств, громадських організацій і, запевняю вас, найближчим часом ці запитання знайдуть відповіді.
— Днями Ірина Геращенко заявила про те, що «Наша Україна» пропонуватиме внесення змін до Держбюджету з метою надання додаткових коштів Першому Національному для відкриття власного кореспондентського пункту в Брюсселі. Чи означатиме це те, що канал розроблятиме окремі телепроекти, присвячені НАТО?
— Так, у планах каналу є висвітлення теми НАТО. Ми вже демонстрували багатосерійний фільм Вадима Кастеллі, це хороша, цікава робота, тож будемо працювати в цьому напрямку. А з Брюсселя ми зможемо давати репортажі на абсолютно різні теми, адже нам взагалі важливо знову відтворити систему корпунктів, зокрема й міжнародних.
— Дмитро Гордон у виданні «Бульвар Гордона» від 27 травня висловив протест з приводу закриття його авторської програми «В гостях у Дмитрия Гордона» на Першому Національному, назвавши це «очередным приступом провинциализма», а свою програму — «прежде всего образовательной и воспитательной». То чому ви прийняли рішення про закриття програми?
— Я не хотів би коментувати цю тему, принаймні зараз.
— Ви лобіювали надання ордена за заслуги III ступеня Філіпу Кіркорову за його внесок у «срібло» України на Євробаченні-2008. Багато хто, зокрема в ЗМІ, відреагував на це досить критично, адже Кіркоров — фігура доволі одіозна... Чому ви звернулися в Секретаріат з такою ініціативою?
— Нас уже питали, і не раз, от ви проводите відбір, ініціюєте написання пісень, проводите голосування.., а потім з’являється якась «персона намбер ван» із шоу-бізнесу і робить свою погоду. Чи правильним було віддати все в руки Філіпа Кіркорова, який постійно когось протежує — то нашого Сашка Пономарьова, то невдаху Агурбаш, то Діму Колдуна? А якби й цього разу не вийшло? Тут я знову пошлюся на прес-конференцію, яку ми провели спільно з Ані Лорак. Знаючи всі «нутрощі» конкурсу, наша співачка сказала: «Филипп все силы отдавал на сборную Украины. И конечно же, в том, что мы получили такой результат, я думаю, есть и заслуга его непосредственно». Мої колеги, що їздили до Белграда, розповідали, що Кіркоров надзвичайно багато часу, творчої енергії та нервів витратив на підготовку шоу і виготовлення сувенірів, на розкрутку і промо-тур нашої виконавиці, до того ж він — автор пісні, і цей тандем «композитор — співачка» виправдався на всі сто. А щодо нашої пропозиції відзначити Ані Лорак та Філіпа Кіркорова — якщо торік друге місце Андрія Данилка не викликало таких ініціатив, то нам здалося важливим відзначити людей, які підтримують престиж нашої країни в Європі. І наостанок — ми не лобіювали, а просто подали пропозицію.
