Учора в кінотеатрі «Київ» відбулася національна прем’єра стрічки режисера Олександра Міндадзе «У суботу». Нагадаємо, що цей фільм спільного виробництва Росії, України та Німеччини (2011 рік) присвячений темі аварії на Чорнобильській АЕС. Власне, це перша помітна стрічка, яка намагається осмислити Чорнобильську трагедію, і до виробництва якої долучилися вітчизняні продюсери, наголошує російське «Радіо «Свобода».
До речі, у Росії фільм «В суботу» в прокаті вже більше місяця, із 24 березня. Більше того, 26 квітня його показали в ефірі «Первого канала». І не лише показали, а й обговорили в рамках програми Олександра Гордона «Закритий показ», котра традиційно знайомить глядачів із найгучнішими і неоднозначними стрічками.
У той час як Росія показує фільм на головному федеральному каналі, у Білорусії його ще в березні знімають із прокату, повідомляє «Хартія 97». Тоді замість стрічки Олександра Міндадзе глядачам запропонували дві прем’єри: пригодницький екшн «Ключ саламандри» та трилер «Астрал». Досить показово, погодьтеся.
В широкий український прокат стрічка виходить 5 травня. Як повідомили «Дню» у компанії «SOTA Cinema Group», «У суботу» показуватимуть кінотеатри по всій країні.
Напередодні у своєму інтерв’ю російському «Радіо «Свобода» режисер стрічки Олександр Міндадзе зазначив, що, на його думку, мистецтво заборгувало історії, а вибух у Чорнобилі був своєрідним знаменням розпаду СРСР.
«Гадаю, картина для тих, хто не втратив можливість дивитися душею. Це картина для тих, хто готовий працювати над собою? — відзначив режисер в ефірі «Радіо «Свобода». — Її оцінили люди, які все ще ставлять перед собою запитання: «хто я?», «хто винен?», «навіщо?». XX століття — це століття життя поряд з умовним реактором, чи то 1937 рік, чи Велика Вітчизняна війна... Багато білих плям історії існують не лише тому, що їм присвячено мало видатних витворів мистецтва, але й тому, що не оприлюднено всі архіви... Чому роман «Прокляті й убиті» не цікавить людей, спроможних дати гроші на екранізацію? Тому що правда сувора, не глянсові стрілялки?... Все ж таки не варто вимагати від художника того, чого він не робить. Хто може зашкодити письменникові написати те, що він хоче? Це не експедицію організувати, не кіно зняти постановочне. Просто взяти гусяче перо й написати, якщо не можеш мовчати. Ніщо не перешкодить потребі говорити. Отже, немає потреби... Гроші, час, самотність — це пояснення для тих людей, яких може щось зупинити. Не їм заповнювати білі плями, прийдуть інші. На це здатен володар великого дарування, в яке вже природою вмонтована мужність. Мужність творити, коли не можеш мовчати. Справа тут навіть не в совісті, а в душі. Я сподіваюся, що до подій історії нас поверне час... Якщо робиш фільми, пов’язані з тією країною, де живеш, то повинен відгукуватися на всі події, нехай і опосередковано, пропонуючи еквівалент. Тоді ти, будучи на перший погляд аполітичними, відображаєш час... «В суботу» — це парафраз нашого часу: тут і минуле, і майбутнє. Ходьба по колу навколо реактора. Бездіяльність супроводжує вічне побоювання дії... Йдеться, швидше, про казан, у якому збільшується тиск і який потім вибухає. Вибух у Чорнобилі був, певною мірою, сходинкою до наступного вибуху — розпаду країни слідом за атомом. За бездіяльністю завжди маячить ознака дії.»
Знаково, що серед продюсерів стрічки двоє добре знайомі українцям Олег Кохан (SOTA Cinema Group) та Александр Роднянский (Non Stop Production). У коментарі «Дню» Олег КОХАН зазначив, що переконаний: українці не втратили вміння «дивитися душею» і більше того, вони цього дуже потребують. «Такий катарсис необхідний час від часу», переконаний Олег. На жаль, за словами продюсера, наразі жоден український телеканал не виявив ініціативи показати стрічку. Переговори тривають, каже Олег, але, очевидно, серед численних реаліті-шоу і тому подібних програм каналам вкрай складно знайти місце для фільму із зовсім інакшими задачами та смислами. Втім, Олег Кохан сподівається, що успіх стрічки у прокаті забезпечить їй зелену вулицю в національному телеефірі.
