Не за горами — початок нового телевізійного сезону. Як правило, саме до нього телеканали приурочують серйозні зміни у своїй сітці мовлення, а також вихід в ефір нових масштабних проектів. Про те, що готує в новому сезоні своїм глядачам телеканал ICTV, «Дню» розповів генеральний директор телекомпанії Олександр БОГУЦЬКИЙ.
— До нового телевізійного сезону ICTV готується в інших суспільно-політичних умовах, аніж до минулого. Як це реально позначиться на сітці мовлення вашого телеканалу, зокрема на інформаційно-аналітичному мовленні?
— Я б не перебільшував зміни суспільно-політичних умов. Із формальної погляду майже нічого не змінилося — є Президент, є Верховна Рада, є прем’єр-міністр. Вони й далі, на жаль, не нагадують одну команду, яка приділяє 100% свого часу реалізації програми розбудови країни в інтересах народу. Скоріше за все, такої програми й нема. Ситуація ця погіршується наближенням парламентських виборів. І можлива криза об’єднаної команди може викликати неадекватний тиск на медіа чи спроби бути кращими за інших у своїй любові до Батьківщини...
А поза тим, мені здається, найактуальнішим залишається можливість зрозуміло та логічно приймати якісь важливі суспільно-політичні рішення. І брак відкритої, аргументованої дискусії, яка б мала на меті прийняття справедливих рішень, що, напевно, відчувається в суспільстві, ми намагатимемося певною мірою на нашому телевізійному каналі компенсувати. Зокрема, за допомогою програми «Свобода слова» з Савіком Шустером, яка стартуватиме на ICTV на початку вересня. Ми дуже розраховуємо на те, що це буде головний дискусійний майданчик країни. Але знову ж таки — для того, щоб він таким став, треба, щоб чиновники, які приймають ті чи інші рішення, не боялися йти у студію, де будуть ставити жорсткі запитання. А тем вистачає — чи не кожен день дарує нам якісь рішення виконавчої влади. Інша рiч, що, незважаючи на сумнівність деяких рішень, є не так вже й багато людей, що готові відстоювати інший погляд. Люди ніби вважають — та ну його, це ж може якось вплинути на мою особисту кар’єру... Адже в нас не дуже люблять тих, хто критикує. Але я сподіваюсь, що наближення парламентських виборів змусить людей від якихось загальних речень перейти до конкретних суперечок із метою розв’язання тих чи інших завдань. Українці хотіли б уже, мені здається, не просто голосувати за красивих людей або за людей, які дуже переконливо говорять і викликають довіру, а голосувати за людей із програмами, які готові аргументовано відстоювати свої погляди.
— До речі, про назву — «Свобода слова»: так називалася програма Савіка Шустера на НТВ, і таку ж назву мала програма на ICTV, однією з ведучих якої була й головний редактор «Дня» Лариса Івшина. Обидві програми — хоч і з різних причин — закрили...
— Ми гордимося тим, що назва програми «Свобода слова» з’явилася в нас на телевізійному каналі (раніше, ніж на НТВ). Але якщо говорити про ту програму, яку вели Лариса Івшина та Дмитро Кисельов, то в той час як вони — журналісти, що вже відбулися, — були на 100% готові до цієї свободи слова, до відкритої дискусії у студії, то їхні гості дуже часто залишалися на рівні достатньо м’яких фраз, узагальнень, на кшталт «ви ж самі розумієте, про що я говорю». Мені здається, дуже важливо називати речі своїми іменами та розуміти, хто стоїть за тим чи іншим рішенням. Нові стандарти все рівно впроваджуються в життя, і я більш ніж впевнений, що нова «Свобода слова» буде додатково формувати розуміння важливості відкритості й участі в публічних програмах.
— Але чи не почнуться знову розмови про «варягів» на українському ТБ — мовляв, невже власних кадрів немає?
— Ви знаєте, власні кадри треба виховувати. І однією з проблем української журналістики є відсутність достатньої сили характеру для того, щоб вступити, наприклад, у дискусію з чиновником, який публічно робить неправдиві заяви. Якщо звернути увагу на українські ток-шоу, майже всі ведучі у відповідь на, скажімо так, не зовсім правду, просто кивають головою... Савік Шустер — це явище як російськомовний журналіст. До речі, він громадянин Канади, а не Росії, він уже півроку займається українською і, я сподіваюся, що рано чи пізно зможе українською говорити так само добре, як говорить російською. Різні можуть лунати звинувачення. Мені здається, що треба бути впевненим і старатися забезпечити найважливіші речі — обговорювати суспільно значущі теми і давати можливість проявитися щонайменше двом позиціям.
Головне — ми б дуже хотіли, щоб з’явилися майданчики для дискусії. ICTV у новому сезоні свій внесок у це точно зробить.
— Які ще програми, окрім «Свободи слова», стануть такими майданчиками?
— Програма Дмитра Кисельова. Вона змінить час свого виходу в ефір і виходитиме в неділю вранці. Це буде програма у форматі жорсткого інтерв’ю, й передбачається, що її гостями будуть люди, які впливають на прийняття рішень та приймають рішення — не лише представники законодавчої влади, не лише суспільні лідери, але й реально діючі люди з виконавчої влади. Інша рiч — чи будуть люди готові до жорстких запитань.
— А є всі ознаки того, що українські чиновники ще й досі не готові?
— Безсумнівно. Проблема в тому, що більшість із них взагалі не спілкується або зводить спілкування до публічних заяв. Тобто відбувається спілкування деклараціями. Але ця проблема і не могла вирішитися сама по собі. Тому що в новій владі не так уже й багато нових людей, і очевидно відкритих політиків можна перерахувати на пальцях — це, наприклад, Президент, Віктор Пинзеник, Микола Томенко. Когось із них, можливо, не було б так багато на екрані, якби інші міністри з уряду говорили з людьми. Наприклад, попри реальні ініціативи уряду в соціальній сфері міністр праці та соціальної політики В’ячеслав Кириленко не став достатньо публічним політиком, незважаючи на всі вихідні дані — молодість, інтелігентність, фотогенічність і т. iн. Але міністр, мені здається, має витрачати відсотків 40 свого часу на промоцію ідей і рішень. Тобто — не спочатку прийняти рішення, а потім пояснювати, а навпаки — спочатку зрозуміти, як краще прийняти те чи інше рішення, провести дискусію й потім уже це рішення приймати і впроваджувати.
— Під час останніх президентських виборів у каналу ICTV були деякі, скажімо так, «непорозуміння» з нинішнім Президентом, зокрема пов’язані з позицією Дмитра Кисельова в історії з отруєнням Віктора Ющенка. Чи позначилося це на післявиборних стосунках між ICTV і владою?
— Я вважаю, що наш Президент залишається одним із небагатьох (на жаль!) позитивних прикладiв як відкритості у великій команді української влади, так і лідерів, які навчилися перегортати сторінки. Я думаю, що наші вибачення за окремі, напевно, неприпустимі, інтонації, він прийняв і цю сторінку перегорнув. Але тема особистої ненависті, яку ми бачимо в діях чільних урядовців, — наскільки непрогнозована, що вона може завтра зустрітись у будь-якому місці чи торкнутись будь-кого. Звичайно, йдеться насамперед про наших акціонерів і про реально досить жорсткі дії по відношенню до них із боку чільних урядовців.
— До речі, про акціонерів... Останнім часом було чимало чуток про перерозподіл інформаційного ринку, про зміни у структурі власності тих чи інших телеканалів. А от якщо говорити про ICTV...
— Наші акціонери тверді в намірі не змінювати свої стосунки з телеканалом ICTV. До речі, у вересні ми святкуватимемо п’ять років появи на телеканалі ICTV програми «Факти», я також працюю на каналі п’ять років. І за цей час ми насправді дуже багато зробили разом: телеканал, який не мав ні власного виробництва, ні власної інформаційної служби, зараз є одним із найулюбленіших серед українців. І це — спільне досягнення й команди, й акціонерів. Із іншого боку, відомі, наприклад, заяви Віктора Михайловича Пінчука про те, що він — бізнесмен, і розглядає всі пропозиції... Але до працівників каналу, до його менеджменту доведена чітка позиція, що ніяких змін у складі акціонерів не планується. Інша рiч, що дуже багато людей люблять робити безвідповідальні заяви, і ця дискусія про зміну акціонерів є свого роду фактором дестабілізації.
— А що ви могли б відповісти на розмови щодо того, чи не позначаються на інформаційній політиці ICTV інші бізнеси, які пов’язують із вашими акціонерами?
— Я горджуся тим, що на висвітленні діяльності Кабінету Міністрів гострота навряд чи справедливого конфлікту його керівника з нашим акціонером жодним чином не позначається. І мені здається, що телеканал ICTV якраз є партнером уряду в реалізації програм і Президента, й інших представників нової влади щодо зміни життя простих людей на краще. Йдеться і про прийняття бюджету, і про боротьбу з інфляцією, і про промоцію складних державних рішень. І було декілька дуже важливих моментів, коли точно було зрозуміло, що уряд потребує підтримки або принаймні розуміння важливості прийняття тих чи інших складних рішень, проведення їх через ВР. Щодо конфлікту навколо окремих підприємств, то наша позиція — чиста та прозора. Тут йдеться не про НФЗ, як і не йшлося про Криворіжсталь. Це просто достатньо резонансі справи, які, можливо, можуть бути прикладом ставлення нової влади або якихось інших людей до бізнесу загалом у цій країні. Тому що якщо уряд спокійно може скасувати рішення, прийняте, наприклад, у 1999 році, то так само можна відмінити будь-яке інше рішення. Я вважаю це достатньо важливим для розуміння ситуації в Україні загалом. Якщо, наприклад, перегляд попередніх рішень відбувається в системі суб’єктивних, емоційних рішень, то ці — ніби відкрита декларація державної політики. При зміні демократів на республіканців акціонери будь-якої американської компанії навіть думки не мають про те, що якісь рішення, прийняті років п’ять чи шість тому, можуть бути переглянуті. А згадані вище підходи точно мають свої наслідки, тому що, наскільки я знаю, в Україні не спостерігається бум інвестицій, незважаючи на те, що була величезна хвиля позитивних емоцій до України...
— У той же час ви кажете, що канал є партнером уряду...
— Йдеться не про лояльність, а про вимогу до журналістів уважніше ставитись до ініціатив, які здійснюються на користь людям. Дуже багато серйозних тем — таких, як пенсійна реформа, реформа охорони здоров’я, нарахування на заробітну плату та проблема її легалізації — потребують серйозної уваги та фахової підготовки.
— Тобто можна сказати, що в новому сезоні телеканалу ICTV бере на себе підвищені зобов’язання щодо власної соціальної відповідальності?
— Для нас точно є дуже важливим цей напрямок. Можливо, вже у жовтні у нас з’явиться нове розмовне ток-шоу з Марією Єфросиніною. І взагалі в новому сезоні ми намагатимемося зробити максимально багато вітчизняного продукту та показувати максимально багато українських людей у телевізорі. Не тільки політиків, але й простих людей. Окрім того, не забувайте, що не тільки окремі програми несуть на собі навантаження соціальної відповідальності. Дуже важливою й максимально швидкою в реагуванні на ті чи інші соціальні проблеми є програма новин. І для «Фактів» ці проблеми завжди були значущими. Наприклад, я вважаю, що дуже важливим проявом журналістської солідарності і великою журналістською перемогою став порятунок Насті Овчар, який відбувся багато в чому завдяки телевізійним сюжетам. І в кожному конкретному випадку — брудна вода, проблеми з транспортом, з газом, з електрикою, неуважне ставлення до простої людини, збільшення кількості аварій на українських дорогах і необхідність зробити жорсткішими покарання за їзду в нетверезому стані — це точно теми для сюжетів «Фактів». Інша рiч, що ми б хотіли, щоб на ті чи інші теми реагували швидше...
Не менш важливим для нас є показати молодих українців — симпатичними, освіченими, успішними, з відкритим милим обличчям і прекрасним почуттям гумору. І я радий, що за майже 14 років українського незалежного телебачення ICTV став першим телевізійним каналом, який зробив перший український сiтком із сучасною якісною українською мовою і героями-українцями, несхожими на деградантів із суржиком на язиці і салом в голові.
— За останній рік на телевізійний ринок вийшло кілька нових гравців — НТН, К1 та К2. З огляду на це — наскільки жорсткішою, за вашим відчуттям, стала конкуренція на телевізійному ринку?
— Конкуренція справді зростає шаленими темпами, причому це — не економічна конкуренція, а амбіції і спроба за рахунок величезних інвестицій у телебачення вирішити свої питання в іншому бізнесі, а не будувати самостійний бізнес, на жаль.. Але це означає, що треба ще більше працювати, треба відповідати на нові виклики часу. І ми будемо старатися це робити.
— Зараз ICTV входить у п’ятірку лідерів, але враховуючи вищезгадані фактори...
— ICTV ніколи не полишить п’ятірку лідерів. Більше того — ми, звичайно, будемо боротися за покращання наших позицій у цій п’ятірці. Сьогодні нас дивляться приблизно 10% найцікавiшої для рекламодавців, для бізнесу аудиторії — «від 14 до 49». І ці позиції ми б хотіли зберегти.
— А який прогноз щодо їхнього посилення?
— Ви знаєте, нових глядачів не з’являється, тобто їх можна тільки «звабити», за рахунок аудиторії інших телевізійних каналів. Ми будемо дуже серйозно працювати для того, щоб це зробити. Але це — дуже непроста боротьба, оскільки на всіх каналах працюють кваліфіковані команди, які ставлять перед собою амбітні цілі.