Як ми вже повідомляли, «День» напередодні закінчення
року, який був вельми складним і водночас знаменним для країни, проводить
опитування керівників вітчизняних телеканалів. Головна тема опитування
— це набутий нашим ТБ за час виборної президентської кампанії досвід і
перспективи ТБ у найближчому майбутньому. На запитання анкети «Дня» вже
відповів генеральний продюсер «1+1» Олександр Роднянський. Сьогодні — слово
голові правління ЗАТ «Новий канал» Олександрові Ткаченку.
1. Як ви вважаєте, з яким «обличчям» вийшли наші телеканали
з виборчої кампанії? Які висновки зробив ваш канал iз медіа-ситуації останнього
півріччя? Від якого свого досвіду ви збираєтеся відмовитися, а який — втілювати
в життя далі?
2. Чи можливий у майбутньому переділ ТБ-простору в Україні?
Чи можливе акціонування Національної телекомпанії?
3. Як, на вашу думку, розвиватиметься ситуація з недообраною
і нефункціонуючою Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення?
4. Як відомо, Україна багато в чому повторює досвід Росії.
Зараз на російському ТБ ми спостерігаємо відкриту війну олігархічних кланів.
Чи можливий розвиток ситуації приблизно в тому ж напрямку і в нас, звичайно,
зі своєю специфікою?
5. У той же час у Росії є й інший досвід. Інформаційне
кілерство там «живе» поруч із присутністю опонентів у ефірі каналів. Тобто
факти і різні погляди там не замовчуються — інша річ, що вони з абсолютно
різною мірою адекватності коментуються. Однак це вже явно інший рівень
як професіоналізму, так і демократичності ЗМІ, ніж той, що ми бачимо в
Україні. Яким чином наше ТБ йтиме до збалансованої подачі подій і поглядів
не тільки в усьому телепросторі, а й у межах одного каналу?
6. Як відіб'ється на нашому ТБ — і, зокрема, на вашому
каналі — післявиборна фінансова криза?
7. Яка тематика, напрямок пошуку стануть для вашого каналу
визначальними 2000 року? Чи розвиватимуться нові телетехнології — і з якими
пріоритетами?
8. Як ви вважаєте, з яким новим досвідом і якими цілями
прийдуть наші телеканали до виборів у Верховну Раду 2002 року?
9. Як ви вважаєте, чи з'явиться коли-небудь на нашому ТБ
серйозна політична аналітика? Ваше ставлення до «феномена» Доренка? Чи
можливий розвиток подібного досвіду в нас?
1О. Чому, на ваш погляд, українське ТБ останнім часом відкриває
так мало нових телеоблич? Чи є реальний прихід молоді на наше ТБ?
11. Як ви ставитеся до телекритики?
12. Як ви гадаєте, яким чином розвиватимуться вiдносини
ЗМІ з владою в майбутньому? Чи є підстави сподіватися на їх демократизацію?
Зокрема, чи плануються на вашому каналі проекти, в яких могли б звучати
різні погляди на політичні, економічні, соціальні процеси в країні? А також
— дискусії, дебати?
Відповіді
1. Українські телеканали з виборів вийшли з «обличчям»
не гіршим, аніж країна загалом. Для нашого каналу, що розвивається, ці
вибори були «пробним каменем» — дещо вдалося, дещо — ні, але загалом вийшло
достойно. У нашій студії прямого ефіру побували всі основні кандидати на
посаду Президента, а раніше в такому ж форматі на Новому каналі відбулися
дебати основних кандидатів на посаду мера Києва. Ми зробили свої передвиборні
ночі — результат вийшов живий, не пафосний і місцями навіть цікавий.
Просуватимемо в життя новини — «Репортер», тим більше,
що з початком нашого мовлення в ряді великих міст України в нас з'явилися
нові можливості, а до наступних виборів — далеко. Ми завжди пам'ятаємо,
що наші уявлення про те, як краще висвітлювати вибори (і взагалі, що бажано
висвітлювати), завжди необхідно співвідносити з нашими технічними і фінансовими
можливостями. Тому намагатися стрибнути на висоту, на яку застрибнути в
цей момент фізично не можливо, ми не будемо, тим більше, що ми нікому,
окрім глядача, догодити не намагаємося.
2. Акціонування національної телекомпанії або її перехід
на рейки по-справжньому громадського ТБ було б для НТКУ набагато більшим
благом, ніж той незрозумілий стан, у якому перебуває перший канал зараз.
3. Я сподіваюся, що після виборів новий склад Нацради буде
остаточно сформовано. Але тут важливо не поспішати, тому що діяльність
попереднього складу, часто далека від професіоналізму, породила безліч
проблем у телепросторі. Тому, передусім, хотілося б мати якісний склад
Нацради, і якщо це трапиться трохи пізніше, ми це переживемо. Набагато
гірше наступні п'ять років мати справу з профнепридатними, а тому неспроможними
членами цього виключно важливого для ТБ і радіо органу влади.
4,5. —
6. Закінчення виборів (і саме з таким результатом) сприяло
тому, що рекламні агентства та основні рекламодавці відновили заморожену
в очікуванні результатів виборів роботу. Тому всі телеканали сподіваються
на вихід із кризи. Річ у тім, що більшість телеканалів — річ набагато дорожча,
аніж видання будь-яких газет і журналів. При цьому вони не створювалися
і в масі своїй спеціально не фінансувалися «під вибори».
7. Що стосується наших планів на майбутнє, то про них краще
скаже ефір Нового каналу. Поки є можливість, ми завжди будемо радувати
свого глядача чимось новим і, як мінімум, якісним. Принаймні, наші рейтинги
і динаміка їх зростання кажуть, що ми — на правильному шляху.
8. —
9. Вибачте за нескромність, а що, в Україні ніколи не було
серйозної політичної аналітики? (Якщо вже ви питаєте: «Чи з'явиться коли-небудь
вона на нашому ТБ?») Так, власне, я маю на увазі один період — з 94-го
до 97-ого року — і «Післямову», що виходила тоді в ефір. Що стосується
Доренка, то він свідомо займається політичним шоу i цього не приховує.
Він це робить виключно талановито, а народ талановитих любить. Тому всі
серйозні «аналізи» його російських колег спочатку програють і в рейтингах,
і в спробах «зберегти обличчя». Вони намагаються грати в «об'єктивність»,
а при цьому напередодні російських виборів займаються відвертою пропагандою.
Дивитися i слухати їх сюжети й розмови в ефірі багато нудніше, ніж спостерігати
за Доренком. Але!.. Його програма ніякого вiдношення до політичної аналітики
та журналістики не має — і тут Доренко перед глядачами чесний. Вся інша
закулісна робота й метушня вже мало турбують публіку. Моральний аспект?
Можна на знак протесту організувати дискусію. Ще можна зробити більш талановите
шоу або зробити ще більш серйозну аналітику — на це й у нашій країні гроші
завжди знайдуться. Ось чого робити не треба, то це «співчувати суспільству»,
яке слухає Доренка. Поспівчувайте Доренку — йому з цим жити.
10. Нових облич на ТБ багато, яскравих — мало, але це не
лише українська проблема.
11. Телекритику і телекритиків — люблю.
12. Вiдносини з владою, на жаль, залишаться непростими.
Але в житті завжди є місце для можливого, зокрема для політичних програм
з «людським обличчям». Багато залежить і від позиції телеканалів, від ставлення
їх до дійсності, політиків та політики. Загалом у країні рівень політичної
культури, як і раніше, невисокий. На жаль, не тільки в галузі політичної
журналістики, але й у галузі професійної журналістики взагалі доведеться
ще дуже важко попрацювати.
