Опрі Уїнфрі вручили нагороду Сесіля Блаунта Де Мілль «За видатні заслуги в кінематографі». Промова, яку знаменитість виголосила зі сцени, напевно стане чи не найзначнішою на церемонії «Золотий глобус» за всю її історію.
У своєму емоційному виступі Уїнфрі згадала чорношкіру жінку Ресі Тейлор, яка померла 10 днів тому. 1944 року її було викрадено і згвалтовано білими чоловіками. Незважаючи на те, що вона розповіла про злочин, гвалтівників не було притягнуто до відповідальності, тому що в добу Джима Кроу, за словами Уїнфрі, не було справедливості. Телеведуча з гордістю заявила, що такі часи, безперечно, позаду.
«Я хочу, щоб усі дівчата знали, що на небосхилі новий день. І цей світанок настане завдяки неймовірним і сильним жінкам, які перебувають зараз у залі, а також чоловікам, які борються за те, щоб ці жінки стали лідерами і більше ніхто з них ніколи не сказав: «Я теж була жертвою гвалтування», — заявила вона.
Після цієї яскравої промови Опри західні фешн-, політичні ЗМІ і знаменитості запустили хештег #Oprah2020, журналісти і колумністи кинулися змагатися в красномовності, оцінюючи перспективи легендарної телеведучої у виборчих перегонах. Одночасно з цим однією з найбільш цитованих стала колонка Ешлі Фінберг у виданні The Huffington Post. «Настає ера правління політичних дилетантів, і деякі люди, схоже, думають: якщо так, то чому б не дилетант, якого люблять усі? Адже Опра — це антитеза Трампу: гостра на язик, неймовірно розумна та упевнена в собі чорношкіра жінка, яка плекає людей не ненавистю і гнівом, а надією й оптимістичним баченням», — говориться в статті. Проте Опра і Трамп не розрізняються за своїм ставленням до своїх шанувальників, вважає Фінберг. Обоє вони пропонують «катарсис» дешево, а Опра — всього лише більш гуманна альтернатива Трампізму. Але це також вибір людей, що вирішили «замовчати» реальні конфлікти в країні.
«На щастя, ми живемо у світі, де ми маємо більше, ніж два варіанти. Відповідь полягає в тому, щоб просувати політиків, які роблять політику краще, ніж інші хлопці. Ліберали, які думають, що перемагатимуть лише через шляхетність їх вдачі, забезпечували успіх Демократичній партії доволі довго. Їхні часи теж минули», — вважає колумніст.
