Дивлячись політичні програми деяких українських каналів, здається, що це продукт російського, а не вітчизняного ТБ. Так, наприклад, понеділкову «Свободу слова» на ICTV її ведучий Андрій Куликов почав із того, що Путін закликає владу України до переговорів з питань «державності південного сходу країни», потім згадав, що представники бойовиків із Донбасу вимагали у Мінську на зустрічі тристоронньої контактної групи Україна — ОБСЄ — Росія припинити АТО і надати Донбасу «особливий статус», а вже тоді перейшов до реплік Порошенка та РНБО. А далі на глядачів чекав ще більший шок. Формулювання основного питання програми звучало так: «Чи допоможе федералізація України зупинити війну?» Тобто запрошені гості, експерти та глядачі мали реально оцінювати таку можливість. Це все одно, що запитати, чи допоможе план того, хто розпочав війну проти України, самій Україні.
«Ми, звичайно, можемо обговорити тему, чи здатна федералізація України якимось чином вплинути на ту історичну реальність, в якій опинилася Україна. Тільки я не бачу в цьому сенсу», — одразу відреагувала одна з гостей програми Ольга МУСАФІРОВА, власкор «Новой газеты» в Києві. В тому ж ключі висловилися й інші запрошені. Політолог Володимир ФЕСЕНКО назвав це «міною сповільненої дії», керувати якою будуть із Кремля. Керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія ТИЩЕНКО зазначила, що «федералізація розчленує країну» і що «федералізація — це щось, що народжується знизу, а не нав’язується зверху». Одним словом, запрошені експерти висловилися одностайно. Проте Андрій Куликов попросив показати діаграму відповідей присутніх у студії глядачів на вже згадане питання щодо федералізації. «24% підтримують особливий статус Донбасу в складі України, 76% — проти», — саме в такому порядку оголошує ведучий результати. А під кінець програми телеглядачам представлять ще одну діаграму, яка з’явиться на екрані, як козир із рукава. Ведучий озвучить цифри опитування, проведеного в Інтернеті: 57,9% підтримують ідею федералізації, 42,1% відповідно — ні... Впродовж усієї «Свободи слова» ще не раз складатиметься враження, що цієї самої свободи пану Куликову катастрофічно не вистачає.
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА
Ось, наприклад, політолог Сергій ТАРАН заявив, що вперше в історії України громадяни підтримують єдиний вектор на Європу, для федералізації немає підстав навіть теоретично, що це — «спроба застосувати кримський сценарій до решти України», що сіра зона блокуватиме вступ до ЄС і НАТО. «Але і в Митний союз також», — вставляє ремарку Куликов. Тобто після Євромайдану, після вистражданого підписання Угоди про асоціацію, після розв’язання війни країною, що тримає в кулаку цей «мутний союз», як його охрестили в Інтернеті, ведучий українського суспільно-політичного ток-шоу переймається тим, що наша країна не потрапить у Митний союз?.. Як сказав у ефірі президент аналітичного центру «Політика» Ігор ПОПОВ, «своїми суперечками ми вже навіть заплутали Захід».
Розмова про федералізацію вочевидь привела б програму в глухий кут, тому поговорили і про інше. Наприклад, про те, як у нас все погано у військовій справі. Речник інформаційно-аналітичного центру РНБО полковник Андрій ЛИСЕНКО щиросердно заявив, що «не очікували потужного введення колон (російських військових в Україну. — Авт.) одразу в кількох напрямках». Ніби рятуючи репутацію, одразу додав, що зараз у Маріуполі готові захищати місто близько п’яти тисяч чоловіків. «А не вийде так, що їм не дадуть зброї? Запишуть, але не дадуть, як це вже бувало», — запитав Куликов. Такі запитання дуже піднімають бойовий дух. Особливо ворогу. Тому коли ведучий, звертаючись уже до іншого спікера — Анатолія Гриценка, запитує: «Щодо мирних жителів — наскільки ви вважаєте обґрунтованим звинувачення українських військових у обстрілі житлових кварталів... у Луганську і Донецьку зокрема?» вже нічому й не дивуєшся. Хіба що ще раз перевіряєш, чи не перемкнув часом на «Росію 24». Але ж ні.
«Як говорив пан Гриценко, бездарно і зрадницьки відбуваються речі в нашій країні», — зронив Андрій Куликов. Деякі — так. Бездарно і зрадницьки ведуться популістські телеефіри, де тільки нагнітається паніка, критикується будь-який крок чи відсутність дії. Все частіше такі передачі нагадують істеричний гвалт «диванних військ», де не важлива «матчасть», головне — побільше покритикувати. Деякі українські політики ніяк не можуть вибратися з формули «чорний піар для інших — добре для себе», а деякі канали ніяк не припиняють це транслювати. Але чому ми не чуємо крім того, як все погано відбувається зараз, що конкретна людина зробила для того, щоб ситуація поліпшилася? «Свобода слова» ICTV — вас дивляться у Краматорську, наприклад», — написав у своєму «Фейсбуці» журналіст Георгій ТИХИЙ, який нещодавно вирвався з Іловайська і виклав фотодоказ своїх слів. Але на каналі, здається, не осягають усієї відповідальності цього. Є міфічний глядач, який все «перетравить», а тим часом реальний глядач зі сходу слухає про вимоги Путіна, особливий статус і розстріл мирних жителів...
Розмови про федералізацію не вийшло. Гості проявили рідкісну одностайність, тому опонувати довелося ведучому. Ще раз повертався Куликов до слів Путіна, та діалог на зазначену тему так і не відбувся. Можливо, керівництво каналу таки розгледить цей знак і в майбутньому не буде продукувати матеріал, який заперечуватимуть усі — від глядачів до експертів у студії?.. «Я з жахом і огидою дивлюся на наше інформаційне поле, коли політика змішується з виборами, — говорить у своєму заключному слові Ігор Попов. — Уже навіть мені як фахівцю важко розібратися. Коли говорять про воєнний стан — це дійсно треба чи хтось боїться «продути» вибори? Коли говорять про ставку, то це дійсно треба, чи хтось хоче звалити навіть тактичні прорахунки на Президента, на якому і так стільки усього висить, а самому лавірувати між владою і опозицією? Закон про люстрацію читаю, так у ньому головне — не допустити до влади старих комсомольців, яких залишилося там троє. А про нових корупціонерів нічого не сказано. Маніпуляції продовжуються... Не здивуюся, якщо ми у студію запросимо Алана Чумака (російський тележурналіст, екстрасенс. — Авт.), який воду буде заряджати». Говорячи метафорично, в наших ток-шоу уже давно переливають із пустого в порожнє, так що від «заряджання води» втекли недалеко. Та чи це зараз треба українському телеглядачеві? «Я завжди з інтересом дивився політичні ток-шоу, слухав, аналізував кожне слово, кожну міміку спікерів. А зараз увімкнена «Свобода слова», там якісь ті ж самі, вже багато років щось говорять, а я навіть не можу себе змусити не те що проаналізувати, а просто навіть послухати те, про що вони говорять...» — написав на своїй сторінці колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо КОРЧІЛАВА. Одразу ж під його дописом з’явилося багато коментарів однодумців. Дехто навіть порівняв вітчизняне телебачення з божевільнею.
ГОЛОС IЗ «ФЕЙСБУКА»
Лариса ІВШИНА:
«У Куликова обговорювали, чи потрібен «особливий статус Донбасу». У цих розмовах багато лицемірства. Там уже, на жаль, був особливий статус. Особливого подвійного кримінального, національного гніту. Понад 10 років тому я вперше пробивалася в Донецьк, щоб виступити в університеті. Щоб отримати таку можливість, домовлятися довелося на найвищому на той час (2003 рік) рівні. Ніколи не забуду своїх вражень! Це була кіношна «Сицилія»! З мене не спускали очей, не давали зробити крок убік... Атмосфера зустрічі була напружена, відчувалося: ті, хто ставив питання, — герої!.. Чому ж народ шахтарський, мужній став таким зашуганим? Доля Донбасу до вбивства Євгена Щербаня могла скластися інакше. Після — Кучма віддав золотовалютний край у «лізинг». «Безкорисливо».
