Проект «Дві країни — одна професія» Союзу журналістів Росії та Національної спілки журналістів України під егідою Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ продовжує свою пропагандистську ходу. Учасники програми готуються презентувати черговий спільний документальний фільм під назвою «Дві партії однієї опери».
«ДВІ ПАРТІЇ ОДНІЄЇ ОПЕРИ»
Раніше українські та російські журналісти вже знімали фільми в рамках проекту «Дві країни — одна професія». Це «Охоронці свободи» — про працівників Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, «Це — Naschmarkt» — про торговців різних національностей з віденського ринку Нашмаркт та «Вірую» — про післявоєнне врегулювання в Боснії. (Детально про це намагання рекламувати в Україні боснійський досвід «День» уже писав у матеріалі «Вихід є — це Боснія»!? Хто і навіщо пропагує в Україні досвід примирення за зразком Боснії й Герцеговини» від 11 грудня 2016 року).
Трейлер нового спільного фільму українських та російських журналістів «Дві партії однієї опери» було презентовано під час відкриття XII Щорічного Міжнародного медіа-форуму молодих журналістів Євразії «Діалог культур», що відбувся наприкінці листопада в російському Санкт-Петербурзі.
Матеріал для стрічки було відзнято під час чергової спільної подорожі російських та українських журналістів європейськими країнами. Цього разу учасників проекту «Дві країни — одна професія» привезли вже не до Боснії, а до Австрії. Куратором української групи був секретар Національної спілки журналістів України, директор Коледжу преси і телебачення, генеральний продюсер телеканалу «TAK TV» Гліб Головченко (Миколаїв). Учасниками — журналіст телеканалу «ВІНТЕРА» Вікторія Сандуляк (Вінниця), редактор Дніпропетровської обласної телерадіокомпанії — філії НСТУ Анна Афанасьєва (Дніпро), журналіст сайта Національного університету «Острозька академія» Наталія Веляник (Острог) та редактор відділу новин телеканалу «TAK TV» Анастасія Трошина (Миколаїв). Українські журналісти мали змогу разом із російськими колегами відвідати знаний оперний театр, поспілкуватися із зірками сцени з Росії та України і підготувати спільні матеріали.
«ЯКА РІЗНИЦЯ — З РОСІЇ ТИ ЧИ З УКРАЇНИ?»
НСЖУ в своїх матеріалах скромно називає цю акцію 10-денним стажуванням у Відні, головна мета якого — показати, що успішна робота за професійними стандартами є можливою.
А ось, що розповідає на своєму сайті про роботу реальний організатор програми Медіаконгресу «Співтовариство журналістів»:
«Молодих учасників проекту навмисно шукали не в столицях, а в регіонах. Претендентів підбирали організатори зустрічі, експерти Спілки журналістів Росії та Національної спілки журналістів України. У підсумку — квитки до Відня отримали репортери з Челябінська, Ялти, Червоних Баків — це селище міського типу в Нижегородській області; з українських міст — Вінниці, Острога та Миколаєва. У кожній робочій групі — по чотири людини. Роботу російської делегації курирував секретар Спілки журналістів Росії Ашот Джазоян. Він же став режисером фільму. Його ідея — зняти кіно про артистів Віденської державної опери з Росії та України, які стали зірками світової величини».
«За задумом організаторів, юні репортери повинні об’єднатися в одну редакцію і спільно зняти документальний фільм. Згуртувати, змусити працювати спільно тих, кого в останні роки намагалися посварити, зробити ворогами — завдання складне, але пізніше навіть самі учасники експерименту зрозуміли — здійсненне!».
«За підсумками спільної роботи у Віденській державній опері молоді журналісти двох країн підготували звіт. Замість взаємних звинувачень у пропаганді в ЗМІ — розповідь про спільну успішну роботу журналістів Росії й України».
«Я вважаю, що за цим проектом майбутнє, спільне майбутнє Росії та України», — зізнається куратор проекту, голова Медіаконгресу, секретар СЖР Ашот Джазоян.
Найкращим чином проілюструвала результати роботи програми «Дві країна — одна професія» її учасниця та один з авторів спільного фільму Анастасія Трошина з Миколаєва. «Ми зрозуміли — ми можемо співпрацювати, ми можемо покластися один на одного. Яка різниця — з Росії ти чи з України? У нас є спільна мета, і щоб її досягти, ми повинні співпрацювати», — наводить слова дівчини сайт російського Медіаконгресу (зрозуміло, що про те, хто вбив відомого оперного співака Василя Сліпака, автори спільного російсько-українського фільму про оперу не замислювалися).
КРИМНАШ ВІД СЖР
Куратор проекту «Дві країна — одна професія», секретар Спілки журналістів Росії Ашот Джазоян — відома персона в Росії, а тепер уже і в Україні. На початку цього року Служба безпеки України заборонила йому в’їзд до країни через систематичні порушення українського законодавства в частині перетину кордону під час візитів до окупованого Криму.
Відразу після появи інформації про заборону в’їзду в Україну, 20 квітня ц.р., Джазоян дав розгорнутий коментар російській інформаційній агенції REGNUM.
Ось що він сказав:
«Крим — це одна з важливих складових у моєму житті, з цим регіоном пов’язана велика частина моєї творчої і професійної діяльності. ...Як секретарю Спілки журналістів Росії, мені було доручено створити в Криму і Севастополі Кримський союз журналістів. Там працюють близько 1000 журналістів. Кримські журналісти висловили радість, що вони входять до Спілки журналістів Росії, але і жаль, що йдуть від України, тому що вони вважають, що діалог повинен бути продовжений. На думку наших колег із Криму, нічого такого протиприродного не відбулося. Потрібно розуміти, що жителі Криму увійшли до складу Росії не тому, що хотіли піти з України, а тому що люди захотіли бути в складі Росії. Це дуже важливий акцент».
Можна ще додати, що Спілка журналістів Росії, яка визнала Крим російським і «рейдернула» кримське відділення НСЖУ, постійно проводить на окупованому півострові масштабні заходи, в тому числі міжнародні. Показово, що свій останній авторський проект — документальний фільм «Я Айвазовский. Родом из Крыма», прем’єра якого відбулася в листопаді, — Джазоян теж знімав на окупованому півострові.
У тому ж коментарі для REGNUM щодо заборони в’їзду в Україну згадує Ашот Джазоян і проект «Дві країни — одна професія»:
«Найбільш абсурдне у всій цій історії (із забороною СБУ в’їзду до України) те, що я є також координатором програми російсько-українського діалогу під егідою ОБСЄ, який його учасники назвали «Дві країни — одна професія». В рамках проекту молоді журналісти Росії й України створили величезну кількість фоторепортажів, лонгрідів і об’єднаними зусиллями зняли документальні фільми... Учасники проекту «Дві країни — одна професія» дружно підтримали ідею створення спільних сюжетів не про політику, а про життя простих російсько-українських сімей, розділених громадянською війною».
...Після подібних заяв пояснювати справжні цілі та завдання проекту «Дві країни — одна професія», обговорювати навіть теоретичну можливість працювати за журналістськими стандартами з таким куратором проекту вже є абсолютно зайвим.
ФОРУМ ПРОТИ САНКЦІЙ
Новий продукт російсько-української журналістської дружби, фільм «Дві партії однієї опери», виробництвом якого керує людина, що вважає Крим російським, а російську агресію на Донбасі — «громадянською війною», планують показати у Москві та Києві. А поки що першими трейлер фільму про Віденську оперу побачили учасники форуму в Санкт-Петербурзі.
Чому саме вони?
Справа в тому, що Форум «Діалог культур» є також проектом Ашота Джазояна. Захід у Санкт-Петербурзі проводиться російським Медіаконгресом «Співтовариство журналістів», як пишуть ЗМІ, — за підтримки Федерального агентства «Росспівробітництво» («Россотрудничество» — це державний орган у структурі Міністерства закордонних справ РФ, Федеральне агентство у справах СНД, співвітчизників, які проживають за кордоном, сфера діяльності — «міжнародна гуманітарна співпраця»).
Під час цьогорічного «Діалогу культур», як розповіла прес-служба Форуму, «журналісти різних країн» обговорили, як правильно та ефективно боротися «зі стереотипами, розповсюдженими в медіапросторі деяких країн Євросоюзу в результаті санкційної політики і політичного протистояння». Тобто «Діалог культур» є не чим іншим, як проект російського гібридного впливу, що сьогодні спрямований на створення сприятливого фону для зняття західних санкцій із Росії.
Звичайно, Арлем Дезір, Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, може дякувати «організатору Форуму Ашоту Джазояну» за його «внесок у захист прав журналістів і міжнародну діяльність» і за участь у проекті «Дві країни — одна професія» та може думати, що бере участь у російських проектах для того, щоб «допомогти журналістам усіх країн зберегти свободу ЗМІ». Але в реальності всі учасники і цього «Діалогу культур», й інших російських пропагандистських проектів, від провінційних журналістів-початківців до «віпів», були, є і будуть лише «пішаками» у великої гібридній грі Кремля.
До речі, російські ЗМІ повідомляють, що участь у роботі Форуму брала також і делегація з України.
