Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Похорони тисячоліття» від ведучого програми «Былое»

3 грудня, 1999 - 00:00

4 і 5 грудня в Українському домі пройде виставка картин ведучого «інтерівської» програми «Былое» художника Марка Греся. Такий короткий термін вернісажу сам Марк пояснює тим, що його проведення — певною мірою експеримент як для нього самого, так і для інформаційно-телевізійного агентства «Профі», котре організовує даний проект.

Виставка носить досить похмуру назву, але вона цілком у дусі дня — «Похорони тисячоліття». Можна довго сперечатися про те, з якого року починається наступне тисячоліття — 2000 чи 2001-го, однак цифра з трьома нулями сама по собі магічно впливає на людей і передбачає підбиття певних підсумків. «Я малюю життя, — говорить Марк, — де мої роботи, по суті, — фантасмагорії, але для мене це абсолютна реальність, моє відчуття світу. І якщо я цікавий глядачам як журналіст, автор і ведучий програми «Былое», то і роботи мої можуть бути цікаві».

А роботи у Марка і справді вельми незвичайні. Як правило, це графіка в дусі старих майстрів, але в гігантських масштабах. У числі інших на виставці буде представлена і картина, що претендує на входження в Книгу рекордів Гіннеса, плід семи місяців безперервної роботи (картина розміром 2 на 3 метри, «населена» дев'ятьма тисячами персонажів). Манера живопису Марка теж вельми своєрідна — зазвичай він починає малювати картину із головного персонажа, постійно його змальовуючи з різних боків, за рахунок чого картина наповнюється все новими і новими «жителями». Викладачі Марка Греся з Української академії мистецтв і архітектури одноголосно відмічають властиве йому природжене почуття композиції.

Сам Марк вважає свій живопис малооптимістичним. На його думку, на рубежі тисячоліть душами людей приховано володіє страх, і він сам, а отже і його картини — не виняток. Похмурість сюжетів відображена в назві полотен: «Анатомування Гуллівера», «Останній гімн Орфея», «Нудьга», «Рибний день». Однак виставка гігантських картин — підсумок колосальної роботи художника за останні два-три роки, а це вже вселяє оптимізм.

Ольга ТКАЧ
Газета: 
Рубрика: