У ніч з 11-го на 12-те відбувся другий півфінал Євробачення-2017, і тепер ми знаємо імена всіх конкурсантів, що змагатимуться за перемогу у великому фінальному шоу – апогеї конкурсу. Більше півтори тисячі журналістів з прес-центру в Києві, а ще більше оглядачів дистанційно ведуть роботу з висвітлення головної музичної події року.
“ЦЬОГО РОКУ ЄВРОБАЧЕННЯ БУДЕ ПЕРЕПОВНЕНИМ ПОЛІТИКОЮ”
“Під лоском і гламуром конкурсу пісень криється складна геополітізація, особливо у випадку, коли Україна приймає гостей, - зазначається у статті The Atlantic журналістки Анни Даймонд.
ЗМІ часто згадують заборону України Юлії Самойловій брати участь у конкурсі, адже це перший подібний прецедент, але в контексті не оскарження (заборона відповідає українському і міжнародному законодавству), а констатації того, що Євробачення перетворюється на “новий континентальний театр, де країни намагаються розіграти драми”. “Починаючи з виступу Грузії на конкурсі у 2009 році з композицією, в якій був наявний тонкий протест проти Володимира Путіна, Євробачення має невисловлені, але відчутні політичні підводні течії”, - йдеться у матеріалі The Atlantic. Водночас підкреслюється, що просування ідеї всеосяжного бачення Європи тепер грає центральну роль у місії конкурсу. “Після закінчення «холодної війни», Євробачення стало формою культурної дипломатії східноєвропейських держав, щоб висловити свої прагнення до європейської інтеграції. Участь надає можливість для створення національного престижу і є майданчиком висловлення цивілізаційних прагнень”, - зазначає The Atlantic.
Деякі ЗМІ країн розглядають шанси на перемогу виключно через політичну призму. Так, британська газета Express задається питанням: “чи завадить "брекзит" шансам Англії перемогти на Євробаченні”? Видання наголошує, що рішення Альбіону про вихід із Євросоюзу точно збільшить шанси отримати нуль очків від країн - прихильниць збереження ЄС. Водночас англійські фанати Євробачення покладають великі сподівання на представницю їхньої країни Люсі Джонс, "адже востаннє корона Євробачення діставалася Великій Британії 20 років тому", зазначає The Gurdian.
Кореспондент найбільш тиражного німецького таблоїда Bild нарікає, що дивитися Євробачення щороку стає дедалі менш приємно. Крім того, що конкурс, мовляв, дедалі більше політизується, за німецьких виконавців ніхто не голосує, так журналіста цього року в Києві обурює ще одна проблема: "Те, що на пісенний конкурс приїздять чимало фанів-гомосексуалів, ні для кого не секрет. На параді геїв і лесбійок цієї неділі поліції довелося захищати їх під час святкування, оскільки публічні прояви одностатевого кохання сприймаються багатьма українцями негативно. При цьому цьогорічне Євробачення офіційно проходить під гаслом "Шануймо розмаїття". Але який сенс від гарного гасла, якщо правда у головах багатьох людей виглядає інакше", - нарікає оглядач Bild.
“УКРАЇНА – ВІЛЬНА ВІД РАДЯНСЬКОЇ ІМПЕРІЇ”
“Кризи в Криму і на сході України розігруються паралельно з Євробаченням”, - зазначає видання POLITICO. “Цей конкурс для України – гарний шанс показати,що вона вільна від «радянської імперії». Першою пострадянською країною, яка виграла Євробачення, стала Естонія у 2001 році. Тоді ця держава також скористалася можливістю, щоб оновити свій імідж як нація”, - вважає Пол Джордан, відомий як “доктор наук Євробачення”.
Що означає Євробачення для пересічних українців? Відповідь на це запитання намагається дати ірландська Irish Times."Для киян ця подія - прощання з минулим. Попри війну, яка триває на Сході, українці намагаються довести, що здатні зробити бодай щось на європейському рівні", - пише газета.
"Неподалік Майдану розташована велика сцена і білі куполоподібні намети. Ця зона заповнена музикою, мистецтвом і смаколиками, де проводять час сім'ї усміхнених людей", - зазначає видання. Але на відміну від Стокгольма минулого року на вході до містечка Євробачення встановлені металошукачі і скрізь чатує поліція, пише Irish Times.
“ПРЕКРАСНА КРАЇНА З ДОБРИМИ І СИЛЬНИМИ ЛЮДЬМИ”
Той, хто чекав щирих компліментів від іноземців, дочекався їх на The Huffington Post. Автор Дайана Чендлер працювала в Україні в 90-х і була тут минулого року; в 2017-му вона не приїхала, але посварила колег, які роблять про столицю Євробачення поспішні висновки. У своєму матеріалі "Євробачення" в Україні – прекрасній країні з добрими й сильними людьми" вона пише: "Коли Україна виграла Євробачення в 2016 році, Грем Нортон (ірландський телеведучий) скривився від думки про те, що йому доведеться провести час у Києві. Його реакція викликала у мене прилив роздратування. Напевно, йому привиділося місто сірих радянських монолітів із суворими людьми. Але це не має нічого спільного з реальністю. Столиця України чудова. Розкішна архітектура, багато прикрашені церкви, прекрасні площі, і в самому центрі – просторий бульвар, прекрасніший за Єлисейські поля".
“НАЙБЕЗПЕЧНІШЕ ЄВРОБАЧЕННЯ В ІСТОРІЇ”
А Девід Тьелен, який відвідав Київ цього року, назвав свій матеріал "Найбезпечніше Євробачення в історії". За його словами, огорожі "не дозволили б проїхати навіть терористам ІДІЛ на їхніх вантажівках". "Шкода, що зараз існує потреба в такому рівні безпеки. Але добре, що Україна серйозно поставилася до цього свого обов'язку", - пише він.
Організацією конкурсу захопився і посол Швеції в Україні Мартін Хагстрьом. "Вкладені величезні зусилля", - прокоментував він рівень підготовки до Євробачення у Twitter.
Набирають у соціальних мережах популярність і знахідки режисерів. Так, відкриття другого півфіналу Євробачення-2017 вразило незвичним номером від народного хору імені Станіслава Павлюченка. Хористи у супроводі народних інструментів виконали хіти Євробачення – в українському етностилі. Що цікаво, як відзначають глядачі, свій талант у цьому номері проявили також і ведучі конкурсу – вони виконували музичний супровід не гірше за професіоналів. Лише за ніч це відео подивилося більше 200 тисяч користувачів.
“День” і надалі слідкуватиме за реакцією іноземних ЗМІ щодо Євробачення в Україні, і в цілому за перебігом найбільшого пісенного конкурсу Європи.
