Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Попсація», «Хітація» – профанація

24 липня, 1998 - 00:00

Досі існувало переконання, що форма хіт-параду передбачає конкуренцію творів у рамках циклу передач за певними естетичними критеріями (художня якість музики, тексту, виконання) на основі підрахунку голосів, оперативно поданих пересічними слухачами-глядачами або експертами протягом точно визначеного часу. Як унаочнюється вітчизняним телебаченням, нині ці вимоги вже необов’язкові. Основна причина полягає в тому, що населення не виявляє особливої довіри до рейтингів, тож дедалі менше людей бере участь у цьому процесі своїми листами чи телефонними дзвінками. В усякому разі, якщо вам заманеться довідатися в організаторів певного хіт-параду, скільки саме голосів набрала та чи інша пісня, цього вам, скоріше за все, не повідомлять, посилаючись на якусь міфічну службову таємницю, або цифру назвуть безпосередньо зі стелі. Насправді ж, немає там ніякого змагання, і голосів подається обмаль, здебільшого заповзятими фанами ім’ярек виконавця чи його родичами та друзями, що й можуть засвідчити працівники редакції, якщо ви з ними особисто знайомі.

Особливо великі сумніви щодо об’єктивності розподілу місць викликають насамперед щоденні хіт-паради. Тож і виходить, що, приміром, популярна пісня В’ячеслава Синчука «Все мине» цього тижня лідирувала в «Хіт-фабриці» («Про-TV» для «Студії «1+1»), а у «BIZ-параді» («BIZ-ТV» на 7 каналі) замикала список. Навряд чи смаки глядачів цих двох програм настільки різні! Цілеспрямовано передивляючись такі хіт-паради, як «Територія А» (ICTV), «Разом з нами» (ЮТаР), «Музичний зорепад» (ЮТаР, 7-й канал), «Автанділ і українська десятка» (НАРТ), остаточно переконуєшся, що місця у чартах, як і добір творів, цілком залежать від виробників програм, внаслідок чого на об’єктивність годі й сподіватися.

Зрештою, чи є сенс глядачам визначати «кращих», якщо ті ж таки «Музичний зорепад», «Успіх-98» (ЮТаР), «Автанділ» мандрують ще й іншими каналами без жодної системи і календарів, пропонуючи старі та дуже старі кліпи, конкурс між якими, схоже, проводився останнього разу мало не півроку тому. За вказаних умов зворотний зв’язок із аудиторією просто втрачає сенс.

Аби її не містифікувати, ведучий циклу «Національний хіт-парад. Топ-10» (УТ-1) Костянтин «безфамільний» винайшов цікавий спосіб розподілення місць між номінантами: з такої собі миски, як у лотереї, навмання бере кульки і виймає з них папірці з назвами творів. Внаслідок цього, чи то пак — з волі випадку, лідерами стають то допотопний грінгреївський «Диво-острів», то не менш свіжий «Ghost» групи «Non Heаd», а то й шедевральний «Віє вітер» із Олександром Яшиним (no commenc!).

Ще більшого туману напускають і ведучі інших естрадно-музичних програм, бо плетуть усіляку нісенітницю замість того, аби повідомляти бодай мінімально корисну інформацію (хоча б прізвища авторів виконуваного). А минулої п’ятниці автор і ведуча українського випуску (є ще російський і зарубіжний) «BIZ-параду» Ольга Горбачова, розмірковуючи в своїх словесних інтерлюдіях про виверти життя, «забувала» повідомляти навіть назви пісень та імена виконавців: здогадуйтеся, мовляв, самі. До того ж, «парад» раптом урвався, залишивши глядачів у невіданні, кому ж його авторка призначила три перші місця.

А якого лишень тексту не наслухаєшся! «Приколи» та лексику «довгоносиків» (Віктор Андрієнко, К.Генн) ще можна виправдати, хоча б як засіб для досягнення комедійного ефекту в «Хіт-фабриці». Він же, цей ефект, у деяких інших програмах, проте, виникає без усяких сценарних пошуків. Так, у останньому «Сніданку меломана» (УТ-1) автор і ведуча Олена Десятник, яка вивезла для зйомок Манека, Павліка та Сказіну на річку, з цього приводу висловлює захоплення такою, не інакше, як у Вєрки Сердючки запозиченою фразою: «Самі заклопотані люди приїхали на рибалку!» (якби поблизу ночував редактор, то ми б почули більш нормативне: «Найбільш заклопотані люди вибралися на риболовлю!»).

Ось іще кілька прикладів цього тижня. В «Асоціаціях» («Золоті ворота», УТ-2) ведучий Олександр ...Люк уперто «задавав питання» (а не «ставив запитання»), а його колега і режисер Єва Корніловська просто в ефірі стверджувала, що слово «ловелас» — дієслово, а не іменник... Їхній же гість Валерій Малишев і взагалі порадував глибокою ерудицією: «Як сказав Горький чи Чехов, в людині все має бути красивим — і душа, і тіло». Блиск!

Невігластво на музично-розважальному ТV упевнено прогресує і вкорінюється. Видається символічним, що в нібито найбільш рейтинговій «Мелорамі» («Інтер») музиканти без тіні сумніву сідають на... клавіатуру поруч із ведучим і автором, теж нібито найрейтинговішим, Владом Ряшиним. Адже до музичної атрибутики служителі муз мали б ставитися трохи благоговійніше. Навіть до такої, як ота клавіатура, намальована на сидінні кічевого диванчика в студії — символу несмаку і профанації мистецтва, нехай навіть із часткою «поп», яка до того, чим сидять, здається, відношення не має. Чи, може, я помиляюсь?

Юрій ТОКАРЄВ, завідуючий відділом естради журналу «Музика», спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: