Як повідомляють у Міністерстві інформаційної політики України, сьогодні триває робота зі встановлення спеціальних передавачів на сході по всьому периметру лінії фронту, що дозволить щонайменше утричі поліпшити розповсюдження сигналу наших каналів. Нагадаємо, що стара 222-метрова телевежа на горі Карачун була знищена терористами під час обстрілів під містом Слов’янськ у липні минулого року.
«Нову вежу встановили, чим значно збільшили потужність сигналу. Вже отримуємо позитивну реакцію від мешканців прифронтової зони, які відтепер мають можливість дивитися українське ТБ, — зауважив у коментарі «Дню» радник міністра інформаційної політики Олександр БРИГИНЕЦЬ. — Це, до речі, стало можливим тому, що поляки та литовці безкоштовно, тобто за один долар, надали нам передавачі-ретранслятори. Всі польські передавачі вже висять, литовські — перекодовують та встановлюють. Загалом — ми отримали близько 25 аналогових передавачів. Деякі з них будуть працювати на тих самих частотах, що й ворожі. Замість того, щоб отримувати нову ліцензію, наші канали почнуть мовлення на своїй же частоті. Це технічно мінімізує можливості ворожого каналу, але, звичайно, зменшить ефективність українського».
За словами радника міністра, сьогодні навіть на окупованих територіях, зокрема у Донецьку, можна дивитися деякі українські засоби зв’язку. У Луганську українській інформаційний простір представлений лише деякими радіостанціями.
«У звіті за минулий місяць Міністерство інформаційної політики зауважило, що частково вже було запущено мовлення українських каналів на окуповані території, й деякі мешканці Донецька мають можливість дивитися наше ТБ. Єдине уточнення стосується того, як правильно «ловити» сигнал. Для цього донеччанам треба зорієнтувати антену не на донецьку вежу, куди вона в усіх традиційно була повернута, а в сторону Волновахи, — продовжує Олександр Бригинець. — Запевняю, можна дивитися щонайменше п’ять українських каналів, зокрема «Еспресо» та «5-й канал».
Радник міністра додає, що встановлювати отримані з-за кордону передавачі вздовж лінії фронту надзвичайно складно. «Передовсім, потрібно обрати правильне місце, тобто поставити ретранслятори так, щоб ворог відразу не мав можливості їх знищити, — говорить пан Бригинець. — Крім того, до цього місця необхідно підвести електрострум великих потужностей. Також треба, щоб там були приміщення з кондиціонерами, адже робота передавача виділяє велику кількість тепла. Ще одна проблема — юридичні формальності. Якщо бандити з «ДНР» можуть вкрасти частоту, тобто встановити вкрадений передавач на нашу ж частоту, то ми, щоб запустити новий ретранслятор, повинні спочатку отримати на це ліцензію. Навіть знайшовши оптимальну точку, поставивши ідеальну вежу, ми не можемо просто повісити передавач і почати мовлення. Це спеціальна юридична процедура, яка, направду, забирає багато часу. Скажу відверто: повністю покрити сигналом Донбас — важко. Для цього треба будувати двохсотметрові вежі, а в нас немає такої можливості, це дорого. Ми віримо, що перемир’я закінчиться поверненням Донецька та Луганська у склад України, тому ті процеси, які зараз відбуваються із становленням мовлення, тимчасові. Через певний час наші канали будуть мовити з українських телевеж з наших же передавачів, які нині вкрадено».