Програма «Акцент» виходить в ефір вже понад три роки. Зараз її щотижня можна побачити на «5 каналі», але до появи на всеукраїнському каналі програма транслювалася на місцевому телебаченні Дніпропетровщини та свого часу мала назву «Резонанс». І тоді, й зараз над її створенням працює команда телевізійників із Дніпропетровська — телестудія «Акцент-Медіа». Творці «Акценту» спеціалізуються на жанрі соціальних журналістських розслідувань. Загалом цей жанр доволі поширений в українському телеефірі. Програми подібного формату можна побачити майже на всіх центральних каналах. Розпізнати їх можна завдяки драматичним сюжетам і депресивним картинкам. Проте «Акцент» на цьому тлі виглядає — швидше як виняток, аніж правило. Окремі випуски програми та люди, які стають їхніми героями, випромінюють життєствердність, сигналізуючи про те, що українське суспільство — живе.
Про акценти соціальних розслідувань та власну інтерпретацію терміну «соціально відповідальне телебачення» «День» поспілкувався з ведучою програми «Акцент» Наталією ВЛАСОВОЮ.
— Наше видання неодноразово наголошувало на тому, що на українському ТБ навіть ті проекти, які є соціально спрямованими, далеко не завжди є ще й конструктивно налаштованими. Налаштування програми «Акцент» виглядає цілком конструктивно. Чому, на вашу думку, канали надають перевагу негативу, й, з вашого досвіду, яких саме соціальних телевізійних проектів потребує глядач?
— Справді, на жаль, негативу — саме соціального негативу — на телебаченні сьогодні дуже і дуже багато. Але я не вважаю, що це зумовлено певною політикою каналів або позицією, мовляв, давайте показувати погане, бо на це є попит. Усі гострі соціальні теми — чи то дитячий алкоголізм, чи то насилля в родинах, зростання підліткової злочинності чи онкозахворювань — це, хоч як прикро це визнавати, реалії нашого життя. Ці реалії завдяки певним чинникам — зокрема, надмірній політизованості нашого суспільства — відходять на другий план. У результаті згадують найчастіше вже про наслідки цих тривалих процесів — жорстокі вбивства, смерті та катастрофи. Натомість говорити треба про передумови, а не лише про наслідки. Як кажуть, простіше запобігти, аніж потім лікувати. На наш погляд, сьогодні необхідно більше уваги приділяти звичайному, повсякденному життю людей і проблемам, з якими вони стикаються. Ці проблеми стосуються їхнього здоров’я, роботи, їхнього майбутнього та майбутнього їхніх дітей. Зараз є дуже багато питань, про які необхідно говорити вголос, що ми і намагаємося робити.
— Розкажіть детальніше читачам «Дня», як і над чим ви працюєте, де шукаєте героїв, чим керуєтеся при виборі тем?
— Життя саме дає теми для наших програм: багато людей телефонують, пишуть свої історії. Якщо журналіст бачить, що вони мають, так би мовити, соціальну значущість, то починає над ними працювати. Іноді редактор починає з гострої суспільної проблеми і шукає історії людей, аби краще проілюструвати тему. Експертом чи героєм програми може стати зовсім несподіваний персонаж. Нам цікаві люди загалом, тому ми без проблем знаходимо героїв. Немає в нас і табуйованих тем, ми лише дуже обережно ставимося до того, щоб не травмувати і не нашкодити учасникам наших передач, а також глядачам. Після перегляду програми у людей має з’являтися і залишатися надія.
— Далеко не всі українські телеканали працюють за таким принципом, проте багато все ж називає свій продукт соціально відповідальним і таким, що працює на українське суспільство. На вашу думку, це правда? І загалом, що таке соціально відповідальне телебачення?
— Я не можу говорити від імені всіх телеканалів та подібних соціальних проектів. Стосовно програми «Акцент» — так, ми намагаємося не лише окреслити проблему, а й навести приклади, як подібну проблему вдалося вирішити іншим. Дати не просто надію, а — нехай це прозвучить трохи пафосно, але так воно насправді й є — дати шанс. При цьому ми не обмежуємо коло наших глядачів. Програма має бути цікавою та корисною для будь-якої соціальної групи, для кожного, хто живе в Україні та пов’язує з нею своє майбутнє. Мабуть, у цьому і полягає та соціальна відповідальність, про яку йдеться.
— Зараз Україна готується до запровадження суспільного мовлення. При цьому чи не кожен медійник має власне уявлення про те, яким воно має бути. Якою, на вашу думку, повинна бути концепція суспільного мовлення?
— Насамперед треба дотримуватися законів, у першу чергу — Закону «Про інформацію». Ми повинні працювати для кожного громадянина України, а не обслуговувати інтереси певних політичних сил чи фінансових груп; пам’ятати, що ЗМІ мають бути не лише важелем впливу на суспільну думку, а й виховувати молодь і дітей, які багато часу проводять перед екранами телевізорів. І в цьому також полягає соціальна відповідальність.
— В умовах відсутності суспільного мовлення та орієнтації телевиробників виключно на власну вигоду саме регіональні канали можуть взятися за налагодження загальнонаціонального суспільного діалогу. Що зараз відбувається з Дніпропетровським регіональним телебаченням: чи є цікаві проекти, професійні кадри, чи відчувається тиск?
— Звісно, талановиті та професійні журналісти є. Але, як, мабуть, і скрізь у країні, регіональні ЗМІ відчувають гостру нестачу матеріальних ресурсів. Це і відсутність необхідної професійної техніки, й часто-густо неможливість власників медіа вкладати кошти у розвиток каналів та працівників. Та все одно я впевнена, що цілеспрямований і працьовитий телевізійник, якщо має мрію, пов’язану з телебаченням, має всі шанси втілити її в життя. Але ледачих і боязких телебачення не любить.
— А що планує втілювати у життя «Акцент» і творча група «Акцент-Медіа»?
— Коли працюєш у сфері соціальних програм, важко говорити про якісь глобальні плани, бо саме соціальні проекти не завжди фінансуються так, як потрібно. Зараз, окрім «Акценту», наша студія готує програму «Акцент тижня», що виходить у Дніпропетровську, та кілька документальних соціальних проектів. Можливо, після Нового року з’явиться ще кілька програм.
