На початку цього тижня в Школі журналістики Колумбійського університету названо лауреатів Пулітцерівської премії 2019 року — однієї з найпрестижніших нагород у галузі літератури, журналістики, музики й театру в США.
Варто зазначити, що насамперед впадає в око кількість нагород, вручених за матеріали, пов’язані зі стрілянинами в країні.
Особливу нагороду в межах Пулітцерівської премії отримало американське видання Capital Gazette (штат Меріленд) «за їхню мужню відповідь на найбільше вбивство журналістів у американській історії в їхній редакції 28 червня 2018 року, й за демонстрацію непохитного зобов’язання висвітлення новин і служіння своїй спільноті в час невимовної скорботи». Нагадаємо, що торік унаслідок стрілянини в редакції цього видання загинуло п’ятеро людей, двоє зазнали поранень. Вогонь відкрив чоловік, ймовірно, намагаючись помститися виданню: колись він позивався на газету до суду через наклеп щодо домагань у соцмережах, проте вирок ухвалили не на його користь. Незважаючи на трагедію, наступного дня журналістам вдалося вчасно видати випуск, присвячений загиблим співробітникам. Як пише Бі-Бі-Сі, новина про присудження престижної нагороди, однак, не викликала радощів у редакції Capital Gazette, співробітники просто тихо обійнялися, згадуючи своїх колег.
Газету Sun Sentinel відзначили за роботу в соціальній сфері. Журналісти викривали недоліки в роботі шкіл і працівників правоохоронних органів до та після стрілянини в школі Marjory Stoneman, унаслідок якої загинуло 17 людей — школярів і працівників. Нагорода в цій галузі вважається найпрестижнішою, передає The New York Times. «Почуваюсь приголомшеним і вдячним. Але також сумним, адже ми виграли найвизначнішу журналістську премію — Пулітцерівську — через трагедію, що не мала статися», — написав у Twitter репортер цієї газети Скот Тревіс.
А співробітники Pittsburgh Post-Gazette отримали нагороду «за захоплююче та співчутливе» висвітлення наслідків стрілянини в синагозі в Пітсбурзі, внаслідок якої втратили життя 11 людей.
The New York Times звертає увагу, що відзначивши газети The Sun Sentinel, The Post-Gazette i The Capital Gazette, Пулітцерівський комітет наголосив важливість місцевої журналістики в момент, коли таким виданням доводиться боротися за виживання.
Крім того, минулого року увага журналістів була зосереджена і на викриттях щодо глави Білого дому Дональда Трампа.
ЖУРНАЛІСТИ ГАЗЕТИ THE NEW YORK TIMES ДЕВІД БАРСТОУ, СЮЗАН КРЕЙГ І РУСС БЮТТНЕР ОТРИМАЛИ НАГОРОДУ ЗА РОЗСЛІДУВАННЯ ЩОДО ФІНАНСІВ ПРЕЗИДЕНТА
Журналісти газети The New York Times Девід Барстоу, Сюзан Крейг і Русс Бюттнер отримали нагороду за розслідування щодо фінансів президента. 18-місячне розслідування розвінчало твердження глави держави про те, що він сам заробив своє багатство і засвідчило, що його бізнес-імперія, ймовірно, ухилялася від сплати податків. Йдеться про суму півмільярда доларів. Газета стверджувала, що Трамп, ніби то, допомагав у цьому своїм батькам у молодості. В жовтні минулого року податкова інспекція штату Нью-Йорк повідомила, що веде розслідування, спираючись на розслідування видання.
За ще одне розслідування щодо Дональда Трампа Пулітцера отримали журналісти The Wall Street Journal. Публікації цього видання вказують, що президент Трамп робив таємні виплати двом жінкам, які раніше публічно стверджували, що мали зв’язки з ним.
Ще одна тема, що превалює в матеріалах лауреатів цього року — міжнародні кризи. Журналісти Associated Press Меггі Майкл, Маад аль-Зікрі та Наріман Ель-Мофті удостоїлися Пулітцерівської премії за річну серію публікацій про злочини війни в Ємені, включаючи крадіжки продовольчої допомоги, підготовку дітей-солдатів і тортури у в’язницях.
Репортери інформагенції Reuters Ва Лон і Кья Со Оо викрили відповідальність військових загонів і буддистських селян «за систематичне вигнання та вбивства мусульман рохінджа з М’янми» і також удостоїлися Пулітцера. Нагадаємо, в зв’язку зі своєю діяльністю журналісти нині перебувають у в’язниці, бірманський суд визнав їх винними в заволодінні секретними документами та засудив до семи років ув’язнення.
Крім того, фотографи Reuters отримали премію за «яскраву та вражаючу візуальну розповідь» про відчай і смуток мігрантів під час їхньої подорожі з Центральної до Південної Америки».
Головний редактор Reuters Стівен Адлер наголосив, що, незважаючи на те що вдячний за визнання роботи його журналістів, «увага громадськості має бути більше зосереджена на людях, про яких ми повідомляємо, ніж на нас: у цьому випадку — рохінджа та мігрантах із Центральної Америки». Він також додав, що залишається глибоко занепокоєний тим, що «наші мужні репортери Ва Лон і Кья Со Оо досі залишаються за ґратами просто за те, що повідомляли правду».
Ще одну спеціальну нагороду отримала співачка Арета Франклін «за її неймовірний внесок у американську музику та культуру за понад п’ять десятиліть». Вона стала першою жінкою, яка отримала спеціальну Пулітцерівську премію, хоча вона вручається ще з 1930 року.
У категорії музика нагороду присудили Еллейн Рейд за оперу Prism. Експерти відзначили, що в цьому творі використовуються складні вокальні пасажі та вражаючі інструментальні тембри, при цьому розповідається про таку складну тему, як сексуальне та емоційне насильство. Також премії удостоївся поет Форрест Гандер за збірку «Be With» — елегії, в яких піднімається тема раптової втрати, труднощів вираження горя та туги за тими, кого втратили. В категорії драма Пулітцера вручили постановці «Fairview» Джекі Сіббліс Друрі, в категорії фантастика — книзі «The Overstory» Річарда Пауерса. В номінації «історія» перемога — за книгою «Frederick Douglass: Prophet of Freedom» («Фредерік Дуглас: Пророк Свободи») Девіда Блайта. Це розповідь про чоловіка, який втік з рабства, ставши найвизначнішим оратором свого часу та письменником. Біографічне видання, що удостоїлося Пулітцера — «The New Negro: The life of Alain Locke» («Новий негр: життя Алена Локка») Джеффрі Стюарта, це розповідь про життя афроамериканського письменника, філософа і просвітника Алена Локка. В категорії наукова література перемогу здобула книга «Amity and Prosperity: One Family and the fracturing of America» («Дружелюбність і процвітання: одна сім’я і розрив Америки») Елізи Грісвольд. У ній поетеса та журналістка розкриває тему впливу енергетичного буму на маленьке місто в регіоні Апалейша та перетворення матері-одиначки на активістку.
