Були часи, коли я мала не дуже напружену, але й не надто цікаву роботу, та чекала закінчення робочого дня з нетерпінням. А згаяти час мені допомагало читання блогу «Україна Incognita» у соціальній мережі... Саме так відбулося моє знайомство з газетою «День», хоча тоді я цього ще не знала. Ось така дивина! Адже я ніколи не звертала уваги на шапку сайта, куди заходила за посиланням. Яким же було моє здивування, коли під час знайомства з Ларисою Івшиною я дізналася, що «інтелектуальна годівничка» багатьох моїх друзів — «Україна Incognita» — «справа рук» газети «День»!
Тепер, коли я працюю у «Дні», мене вже не дивують такі збіги. Адже «День» скрізь знаходить свого читача. І зовсім не дивно, що це була перша газета в Україні, яка зробила й віртуальну версію, першою створила віртуальну екскурсію багатьма музеями та ще безліч чого зробила першою — мені й не перелічити. Зайдіть на сайт — і ви самі все побачите!
Тож мене також не здивує, що існують десь веб-читачі «Дня», які не знають про існування традиційної паперової версії. Але це не біда — головне, що «День» завжди може порадувати читача якісним контентом. Бо так працюють конвергентні медіа — знаходячи вдячну аудиторію в різних середовищах.
