74-річний Анна Хазаре, якого називають не інакше як «новий Ганді», вже протягом 30 років бореться проти корупції голодуванням. Саме завдяки йому на початку 2000-х влада змушена була розпочати антикорупційне розслідування проти міністрів федерального уряду, яке звершилося їх засудженням. Пізніше завдяки оголошенню про «голодування до смерті» він зупинив спроби утисків інформаційних прав громадян Індії. А в квітні цього року Анна Хазаре почав голодування, яким заявив про свою вимогу до влади прийняти антикорупційний закон.
За цей час він здобув чимало прихильників та величезну підтримку серед своїх співвітчизників, у тому числі в соцмережах. До голодування одразу приєдналися півтори сотні людей. А от будь-які спроби політиків записатися до його союзників Хазаре наполегливо відкидає.
Влада Індії робила всілякі спроби зупинити «нового Ганді». Зокрема, 16 серпня завдяки тим же соцмережам країною рознеслася інформація про арешт Хазаре. Новина викликала сотні масових демонстрацій по всій країні. Під тиском громадськості влада звільнила подвижника, і йому навіть дозволили провести публічне голодування в Нью-Делі. Підтримати Хазаре на одну з площ столиці Індії прийшли десятки тисяч його співгромадян. Зрештою, 28 серпня уряд Індії ухвалив проект антикорупційного закону, причому одноголосно.
Чим цей сюжет важливий для нас?
Питання навіть не в тому, чи можлива поява в Україні власного «нового Ганді» — ми переконані, що можлива, і наша історія є свідченням того, — а швидше, в тому, чи виявиться суспільство досить чутливим, аби відреагувати на такий моральний протест та підтримати його. Зниження порога моральної чутливості суспільства — це один із найбільш складно виліковних наслідків ХХ століття. Тому сьогодні правоохоронні органи без будь-яких вагань викликають на допит автора Акта проголошення незалежності України, Героя України Левка Лук’яненка — за те, що він взяв участь у демонстрації, присвяченій 20-річчю української Незалежності. А це означає лише одне: ті, хто отримав право ухвалювати рішення та керувати нашою країною, на борців за незалежність і саму незалежність дивляться очима функціонерів радянської системи.
Ще один істотний момент. Варто наголосити на тому, заради чого здійснював свої «голодні подвиги» Хазаре. Це не якісь абстрактні категорії, а цілком конкретні, як-от боротьба проти корупції та право суспільства на інформацію. Сьогодні саме тут проходить лінія фронту і триває боротьба за чистоту суспільства. І не лише в Індії, а й в Україні.
Пояснити феномен Анна Хазаре «День» попросив нашого постійного експерта й автора Мрідулу ГОШ.
Мрідула ГОШ, індійська правозахисниця, політолог, історик-міжнародник з науковим ступенем кандидата наук, журналіст, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку:
— Завоювати прихильність, а отже й голос індійського виборця кулаками — складно. Утім, це не означає, що насилля немає взагалі. У різних регіонах Індії є багато проблем. Але на загальнонаціональному рівні в нашій політичній культурі перемагає виваженість, особливо якщо йдеться про важливі глобальні питання.
Найбільше в історії, яку ви просите мене прокоментувати, гідне подиву те, що Хазаре вдалося підняти на рух проти корупції народ у загальнонаціональному масштабі. Досі це не вдавалося нікому.
Сьогодні Індія бурхливо розвивається, відносно країни вживають термін «економічне диво». Але... Корупція також процвітає. В Україні про це ви могли чути від члена парламенту Мані Шанкара Айара, який у червні брав участь у дебатах Бі-Бі-Сі в Києві. Масштаби корупції в Індії — неймовірні. Ми з друзями часто говорили про це ганебне явище. Розмірковували, що має статися щось надзвичайне, аби її вдалося подолати. Ми давно очікували на рух «Індія проти корупції». Тому все дуже логічно. А Хазаре очолив цей рух, став його лідером.
Хазаре — це феномен. Люди відразу почали порівнювати його з Махатмою Ганді. Не безпідставно. Його вчинки справді нагадують діяння його попередника. Хоч є різниця в підходах. Ганді також голодував — але на той час Індія була колонією, не було влади, громадських інституцій. Це була єдино можлива форма протесту. А тепер, через майже 65 років, коли вся інституційна база незалежної Індії створена, з’являється такий рух. А це означає, що іншого способу вплинути на ситуацію немає, інституційний ресурс вичерпується і він також потребує реформування. Своїм прикладом Хазаре завдав удару усталеному іміджу політичного «бомонду» правлячої партії, адже ще не досить носити ім’я Ганді — треба ЖИТИ за його принципами. Напередодні парламентських виборів 2012 року останні події можуть стати суттєвим фактором зміни політичної конфігурації.
Своїм прикладом Хазаре надихнув багатьох із тих, хто так само, як і він свого часу, працюють на локальному рівні — в селах, маленьких містах. Можна любити або не любити Хазаре, але бути байдужим до нього — неможливо. Ось у цьому — ключ до успіху.
Політика Індії зміниться. Як патріот, я сподіваюся, що вона зміниться на краще.
