Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Про ТБ». Орієнтир у телепросторі

19 травня, 2000 - 00:00

Нещодавно «День», прагнучи розширити географію своїх публікацій про вітчизняне ТБ, звернувся з пропозицією про співпрацю до колег із регіонів.

Сьогодні у рамках цього проекту ми розказуємо про рубрику «Про ТБ», яка ось уже кілька років існує на сторінках «Вечернего Николаева» — газети Миколаївської міської ради.

Спираючись на враження від переглянутих телепрограм, автори «Про ТБ» (ведучих рубрики двоє), розповідають про серйозні проблеми: політичні технології, урядові програми реформ, маніпуляції з боку електронних ЗМІ над суспільною свідомістю тощо.

Під час свого перебування у Києві на семінарі «Свобода слова у розвитку демократичного суспільства» заступник головного редактора газети «Вечерний Николаев» і постійна ведуча «Про ТБ» Оксана ТИХОНЧУК розказала кореспондентові «Дня» про цю рубрику:

— Ще до появи «Про ТБ» в нашій газеті існувала рубрика «Теленеделя». Ми задавали людям по телефону кілька запитань: 1) найкращий фільм, передача тижня; 2) найгірший фільм, передача тижня; 3) персона телетижня, а потім публікували найцікавіші відповіді.

Рубрика була відкритою — будь-яка людина могла подзвонити мені і сказати все, що вона думає про телебачення (як регіональне, так і центральне), про саму газету. Однак, проіснувавши два чи три роки, ця рубрика трансформувалася у «Про ТБ». Хоча через кілька місяців з того моменту, як рубрика перестала існувати в колишньому вигляді, місцеві журналісти стали висловлювати жаль з приводу того, що зникла оцінка їхньої діяльності. Вони зізнавалися, що це не просто їх стимулювало, це дуже дисциплінувало. І, напевно, ми ще повернемося до цієї форми роботи.

А рубрику «Про ТБ» ми ведемо з літа 1998 року. Вона виходить по вівторках, у неї є своє місце (на 4-й шпальті). Для мене, наприклад, після обмеження журналістських вільностей — це можливість висловити те, що я думаю про події в країні. Спираючись на телевізійні враження, допомагаю зорієнтуватися і телеглядачеві.

Нам докоряють, що дуже часто згадуються в нашій рубриці Доренко і Путін. Але ми б ніколи не чіпали Доренка, якби не бачили на українських центральних каналах людей, які добре чи погано прагнуть копіювати цю людину. Наприклад, якщо в «інтерівських» «Подробицях» з’являється доренківська стилістика, навіть вимова, це дуже помітно.

Михайло МАЗУРІН, «День»
Газета: 
Рубрика: