21 червня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення оголосила конкурс на п’ять з половиною годин мовлення на Першому загальнонаціональному каналі. Про можливість такого кроку почали говорити ще два роки тому, коли нестача у Національної телекомпанії України коштів на оплату рахунків концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення суттєво загострила стосунки між цими двома організаціями. Затримка була за рішенням Нацради, яка півтора року була виведена з робочого стану. НТКУ, чиє фінансування на той час вже отримало стійку тенденцію до скорочення, виділяла кошти на оплату трансляції сигналу концерну РРТ за залишковим принципом. Її борг поступово збільшувався. Потім зазвичай напругу знімали взаємозаліки. Пізніше уряд В. Ющенка заборонив взаємозаліки — і концерн РРТ опинився у найгіршому становищі через те, що взаємозаліків з енергетиками вже теж більше не існувало. А потерпілою стороною в результаті усіх цих дій виявився глядач: через борги РРТ перед енергогалуззю почали відключати від енергопостачання регіональні телепередавальні центри — від декількох годин на добу до декількох днів. Причому телевізори місцевих мешканців не показували не тільки УТ-1, але й «1+1» та «Інтер», які у свою чергу акуратно сплачували кошти РРТ. Окрім того, на початку 2001 року на засіданні у Держкомінформполітики, де повинні були затвердити кошторис НТКУ на цей рік, було офіційно повідомлено, що бюджетного фінансування може вистачити тільки на 13 з 18,5 години щодобового мовлення на Першому каналі, заявлених у ліцензії УТ-1. Таким чином стало зрозуміло, що держава не береться сплачувати решту — п’ять з половиною годин. Якщо ж цей час на УТ-1 не буде заповнено, то НТКУ ліцензію на цей канал (термін дії якої закінчується, до речі, у вересні) може втратити. Як наслідок цього — лист президента НТКУ Вадима Долганова до Нацради з пропозицією виставити цю частину часу цілодобового мовлення на Першому каналі на конкурс. Про можливі переваги і недоліки цього кроку — в інтерв’ю «Дню» першого заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Микити ПОТУРАЄВА та Юрія ЗАХАРЧЕНКА , генерального директора ТРК «Ера», яка першою подала заявку на цей конкурс. Завтра, 21 липня, закінчується термін подачі на цей конкурс. На момент виходу «Дня» про свою участь у ньому заявила, крім «Ери», ще й ТРК «Золоті ворота». Рішення з цього питання буде прийматися Нацрадою у вересні.
Микита ПОТУРАЄВ:
«Ефірний час на державному каналі не повинен «гуляти»
— Повідомлення про виставлення Нацрадою на конкурс частки «державного» телеефіру викликало негативну реакцію. Багато хто сприйняв це як свого роду початок процесу приватизації державного телеканалу. Так про що у підсумку все ж таки йдеться: про оренду з подальшою приватизацією чи про тимчасову оренду?
— До нас звернувся керівник НТКУ В. Долганов з листом, де він визначив кількість годин, на які у нього вистачає коштів з державного бюджету і того, що він заробляє, щоб «утримувати» мовлення на ці години. А відрізок у п’ять з половиною годин залишився, НТКУ його «підняти» не може. Якщо Національна телекомпанія почне на ньому працювати, це буде праця в борг — знову перед концерном РРТ, перед енергетиками і т.д., і т.iн. Через це перед Нацрадою постало питання, яке викликало тривалі дискусії: виставляти чи не виставляти цi п’ять з половиною години на конкурс. На мій погляд, мова йде про ефірний час, який не повинен «гуляти» на державному каналі. Ми сьогодні маємо подібну ситуацію на Другому національному телеканалі! Все ж таки там ефір заповнено: і «1+1», і самою Національною телекомпанією. Моя думка була від початку такою, що конкурс треба оголошувати, при цьому дуже ретельно вибираючи тих, хто зможе дійсно заповнити якісними програмами цей відрізок. Тому що НТКУ ще не вийшла iз жорсткої кризи, в якій перебувала і перебуває (я не згоден, коли звалюють вину за цю кризу тільки особисто на пана Долганова, я вважаю, що на це є об’єктивні причини). Компанiя, на мій погляд, якнайменше чотири- п’ять років з цієї кризи буде виходити, що вимагатиме великих капіталовкладень.
Окрім того, приватні мовники будуть сплачувати за використання сигналу концерну РРТ. Це особисто для мене аргумент дуже вагомий. Мета Нацради полягає у тому, щоб, з одного боку — були дотримані принципи свободи слова і т.д., з іншого боку — щоб державницькі інтереси були збережені. І тому, коли просто так «гуляє» час, на якому держава може заробити, — для мене це незрозуміло. Тепер — у зв’язку з нещодавнім прийняттям Верховною Радою закону про внесення змін до діючого законодавства щодо регулювання відносин в інформаційній сфері (якщо його підпише Президент) не може не виникнути нова колізія у процесі ліцензування. У цьому законі пропонується мінімальний термін дії ліцензії для цілей ефірного мовлення обмежити сімома роками. А я вважаю, що за найближчі п’ять років все ж таки у нас відбудеться реформа державного телебачення, з’явиться суспільне ТБ, і якраз через ці п’ять-шість років, коли б стара ліцензія закінчилася (якщо б ми зараз проліцензували когось, через п’ять років її б вже не було, так?), ця компанія громадського телебачення могла б добрати ці п’ять з половиною годин уже для себе. А сім років, на мою думку, — це занадто для цієї ліцензії. Хоча, звичайно, треба зважити усі «за» і «проти».
— Як співставити проголошення конкурсу для приватних телекомпаній на частку часу мовлення на УТ-1 з проголошеним принципом Нацради «один канал — один мовник»?
— Це не перший випадок, коли видається ліцензія на мовлення на Першому національному. Вже існує прецедент: у 1998 році ліцензію на дві години мовлення на Першому національному отримала компанія «Золоті ворота». Вона не вийшла в ефір через різні обставини, але ліцензію має. І ТРК «Ера», і ТК «Золоті ворота» — це потужні продакшн-проекти. До речі, вважаю, ці дві компанії виявляться не єдиними бажаючими взяти участь у конкурсі.
Юрій ЗАХАРЧЕНКО:
«Дії Нацради сьогодні виправдані»
— На яких умовах зараз працює «Ера» на каналі УТ-1, і чим ви керувалися, коли подали заявку на участь у конкурсі?
— Уже збігає третій рік, як телекомпанія «Ера» працює на Першому національному за договором з НТКУ, за яким ТРК «Ера» як продакшн-студія бере на себе зобов’язання виробляти програми «Доброго ранку, Україно!» і «Доброї ночі, Україно!». Це три години ефіру зранку і дві години 15 хвилин уночі. У зв’язку з тим, що об’єм продукції, що виробляється, великий, між НТКУ та ТРК «Ера» існує одна угода про те, що НТКУ має сплачувати витрати на виробництво цих програм, і друга — через те, що останні роки державне фінансування йде не в повному обсязі, НТКУ надала право ТРК «Ера» розміщувати в ефірі своїх програм рекламні матеріали, за що «Ера» отримує свій відсоток комісійних (5%), а решта йде у розрахунок за виробництво цих програм. Сам ефір концерну РРТ за розповсюдження сигналу проплачує НТКУ.
Ми виходимо не у прайм- тайм. Окрім того, ми, як продакшн-студія, не маємо таких прав, як НТКУ, яка володіє ліцензією, що надає право ведення власної рекламної політики. Ми виробляємо продукт, а як саме його розміщувати в ефірі вирішує НТКУ. Нещодавно протягом двох тижнів у вечірньому ефірі «Ери» не було, тому що НТКУ уклало договір і придбало права на трансляцію кращих фрагментів Уїмблдонського турніру. І тому наша ТРК інколи опиняється у дуже складному становищі, коли НТКУ не має коштів оплатити наш продукт і у той же час не дає нам права розміщувати рекламу, а ми не можемо розумно використовувати свій рекламний час.
— Що означають ті «особливі» умови, які слід виконати компанії, котра отримає цю ліцензію?
— У 1995 році була проведена перекомутація каналів по всій території України. Тоді було проведено ретельний аналіз усього господарства передавачів і прийнято рішення, що вся найновіша техніка має забезпечувати трансляцію Першого каналу. Але це не було документально впорядковано Укрчастотнаглядом. Це дуже серйозна і складна робота — концерн РРТ має 488 передавачів по всій території України, що транслюють УТ-1. Щоб видати технічну ліцензію, Укрчастотнагляд проводить роботу з одним передавачем протягом місяця-двох. По суті отримувач ліцензії має оплатити виконання цієї роботи. Щоб уявити, скільки це може скласти, скажу, що лише за один передавач на 10 Квт, що знаходиться у Києві, треба заплатити 15 тисяч грн.
— Дехто порiвнює нинішній ліцензійний процес Нацради як наведення порядку у чеховському вишневому саду, інші розумiють як переділ медіа-простору напередодні парламентських виборів. А ваша думка?
— Спочатку (я уважно слідкував за рішеннями Нацради) мені дійсно здавалося, що це перерозподіл. Але потім моя думка змінилася.
Моя позиція — дії Нацради сьогодні виправдані. Вона налаштована видавати ліцензії тим телекомпаніям, які вже можуть самостійно існувати, а тим, які за підсумками аудиту знаходяться на межі банкрутства, пропонують стати частиною якоїсь загальнонаціональної мережі. Цей принцип мені здається абсолютно виправданим і розумним. Саме він закладений у перспективу розвитку ТРК «Ера» — принцип створення самодостатньої загальнонаціональної телемережі.
