Як уже повідомляла наша газета, в середу в Києві відбувся черговий пленум правління Національної спілки журналістів України, присвячений «урокам президентських виборів для українських журналістів і ЗМІ». Серед тем, які зачепив у своєму вступному слові голова НСЖУ Ігор Лубченко, була озвучена й проблема небезпеки укладення будь-яких угод про лояльність між новою владою та журналістами, й актуальні сьогодні питання люстрації, створення суспільного ТБ. Але, мабуть, однією з найважливіших із порушених на пленумі тем стала система цінностей для українських журналістів — тема, яку розвивали лише в деяких виступах. Як зазначила головний редактор «Дня» Лариса Івшина, президентські вибори стали лише каталізатором для тих хвороб або тих хороших якостей, які є в журналістському організмі. За її словами, за роки боротьби з так званим злочинним режимом в українській журналістиці з’явилася «жовта» аналітика. Теми, які вона брала як предмет для аналізу, часто торкалися не магістральних проблем, які хвилюють суспільство, а особистих взаємин між політиками. І численні поїздки «Дня» по університетах України, спілкування з людьми в регіонах, зауважила Лариса Івшина, стали свідченням того, що реальні люди та реальні проблеми у нас «не пробиваються» через центральні ЗМІ, через загальнонаціональні телеканали. За словами головного редактора «Дня», українці тривалий час не бачили себе й після того, як вийшли на Майдан, стали самі для себе великим відкриттям; однак, щойно пішли з Майдану, вони пішли й з екранів телевізорів. І найбільша небезпека в тому, що в центральних ЗМІ «знову домінуватимуть нові політики, нові склади Кабінетів, нові склади адміністрацій». І це перше, що треба донести до телевізійних менеджерів і тележурналістів.
Про небезпеку подібного зміщення акцентів сказав і глава парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко. За його словами, якщо сьогодні знову головні редактори районних і обласних газет почнуть друкувати на перших сторінках портрети нових губернаторів і їхні сімейні фотоархіви, як це практикувалося раніше, «то такі газети нікому не потрібні, їх так само ніхто не читатиме». Що ж до суспільного теле- та радіомовлення, на яке сьогодні покладаються великі надії, то не треба вважати, що з його появою в Україні з’явиться один чесний телеканал і одна чесна радіокомпанія, які культивуватимуть культурні цінності і т.ін., а всі інші теле- та радіокомпанії працюватимуть, як і раніше; на думку Миколи Томенка, на суспільство має працювати все ТБ, і відповідати перед законом повинні всі ЗМІ.
Чи були дійсно почуті ці думки, залишається під сумнiвом: частина з тих, хто виступав, просто з’ясовували вголос, хто із журналістів поводився добре, а хто не дуже до й під час президентських виборів...
КОМЕНТАРІ
Гліб ГОЛОВЧЕНКО, директор коледжу преси та телебачення (м. Миколаїв):
— Iз одного боку, ця розмова дійсно може стати початком змін у журналістському середовищі. Але з другого боку, є проблема, яка не була озвучена на пленумі правління НСЖУ. У суспільстві сталася буржуазна революція. А це передбачає чітке розуміння того, що ЗМІ перестануть бути ідеологічним фронтом, а стануть справжнім місцем битви видавців за читача. І на пленумі не прозвучало найважливіше слово — «читач» («глядач», «слухач»). Спочатку ми повинні вибачитися перед ним за ту журналістику, яка існувала в Україні до помаранчевої революції. А потім дати можливість молодим (не за віком, а за соціальною активністю) вистроювати нову модель професійної інформаційної галузі. Не можна чекати, що ті люди, які звикли брехати десятиліттями, із завтрашнього дня почнуть працювати по-новому. І не варто сподіватися, що якийсь один пленум може вирішити цю проблему. Але на цьому пленумі озвучено важливе завдання — потрібна громадська дискусія про нові стандарти роботи українських ЗМІ.
Олександр БРИЖ, головний редактор газети «Донбасс»:
— Журналісти, принаймні, вже усвідомлюють, як вони працювали до помарачевої революції, й розуміють, що «так далі жити не можна». І оскільки новий Президент задекларував свободу ЗМІ, то тепер настав час і нам загальноприйняті у світі принципи роботи мас-медіа представити у вигляді програми та відстояти перед новою владою. Журналісти вже зрозуміли — їм «уживатися» з владою не можна. І в цьому цінність початої дискусії про уроки президентських виборів.
Сергій ГУЗЬ, голова Незалежної медіапрофспілки України:
— Це була одна з перших спроб проаналізувати те, що відбулось iз мас-медіа під час помаранчевої революції. Але, на жаль, ситуація все ще залишається дуже заполітизованою. І на пленумі багато говорили про те, хто більше служив вже новій владі, а хто — менше. Як на мене, це погано. Служити будь-якій владі не є завданням журналіста, він повинен подавати новини. І я думаю, що сьогоднішня зустріч все ж таки висвітлила, що нам треба по-іншому ставити питання. Нам треба аналізувати, які проблеми ми маємо зараз і як їх вирішувати так, щоб журналіст міг за будь-якої влади, навіть самої демократичної, залишатися незалежним від неї. Цього поки що немає. Зараз iз прямої залежності від однієї влади ми потрапили в іншу пастку — моральну залежність від нової влади. Тобто зараз нелояльність до цієї нової влади сприймається як щось не дуже добре. І журналісти зазнають морального та психологічного тиску в тому випадку, якщо вони не заявляють про її підтримку, говорять про якісь свої окремі погляди тощо. І якщо канал не перефарбувався в помаранчевий колір, він начебто є поганим. Я вважаю, що це дуже небезпечно. Нам треба ставити питання про те, чому свого часу ми потрапили в залежність від старої влади й тепер так швидко — в моральну залежність від нової влади; що робити для того, щоб журналісти залежали тільки від свого середовища, від професійної етики.
