За інформацією Українського інституту національної пам’яті, на виставці буде представлено близько 300 музейних предметів, які детально розкажуть про наших земляків — в’язнів нацистського концтабору та вояків Першого Українського фронту, які його визволяли. Серед експонатів буде представлено малюнки, ескізи та графіка художника Першого Українського фронту київського єврея Зіновія ТОЛКАЧОВА, який одним із перших побачив Аушвіц після визволення й створив графічні серії «Освенцім» та «Квіти Освенціма». Також відвідувачі зможуть побачити документальні матеріали учасників визволення Аушвіцу та його в’язнів: військовополонених, учасників українського визвольного руху, остарбайтерів, євреїв з України, колишніх малолітніх в’язнів.
Виставка діятиме в Меморіальному комплексі «Національний музей історії
Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 років» ( Київ, вулиця Лаврська, 24).
Про концтабір як символ терору напередодні 70-річчя визволення Аушвіцу та відкриття виставки «День» поспілкувався з директором Українського інституту національної пам’яті Володимиром В’ятровичем.
ЗІНОВІЙ ТОЛКАЧОВ. «НАДІЯ». 1945 / РЕПРОДУКЦІЯ КАРТИНИ З САЙТА PICASAWEB.GOOGLE.COM
— Темою виставки передусім стануть ті українці, які були в’язнями концтабору Аушвіц. Ідеться про військовополонених червоноармійців, учасників українського визвольного руху, українських євреїв і остарбайтерів. Також, враховуючи те, що цього року — вшанування 70-річчя звільнення Аушвіцу, ми намагалися дати інформацію про українців, які брали участь у звільненні в’язнів концтабору, — говорить Володимир В’ятрович. — Такою наскрізною темою виставки будуть малюнки Зіновія Толкачова, київського єврея, який був художником Першого українського фронту. Буде представлено в експозиції й фотографії перших днів звільнення, деякі експонати, що стосуються Голокосту, які нам надав Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» з Дніпропетровська.
ЗІНОВІЙ ТОЛКАЧОВ. «СТАРІ ЖІНКИ І ДІТИ. ОСВЕНЦІМ». 1945 р.
— Аушвіц став для світу символом Голокосту, геноциду й терору. Наскільки важливо українцям пам’ятати про страхи концтабору?
— Надзвичайно важливо не забувати про нацизм і ті страшні злочини, які він приніс із собою. Важливо пам’ятати про Голокост, адже це ще однин великий злочин, який здійснювався на нашій землі поряд із Голодомором 1932—1933 років. Голокост — геноцид Другої світової війни. Пам’ять — запорука того, що такого роду злочини більше не повторюватимуться. Ця тема надзвичайно актуальна саме зараз, коли ми знову стали свідками агресії проти України, й це знову можна кваліфікувати як злочини проти людяності на територіях, які контролюються терористами. Надзвичайно важливо сьогодні говорити про звільнення Аушвіцу та події, пов’язані з цим, адже цього року ми відзначатимемо 70-річчя завершення Другої світової війни. І нам треба говорити про той внесок, який зробили українці в перемозі над нацистами. Говорити про тих українців, які воювали в лавах Червоної армії, про тих українців, які боролися в лавах націоналістичного підпілля, борючись із нацизмом. І не давати можливості Російській Федерації монополізувати перемогу й таким чином прикривати свої сучасні злочини, що кояться на території України.
ЗІНОВІЙ ТОЛКАЧОВ. «СПАПЛЮЖЕНА КРАСА. ОСВЕНЦІМ». 1962 р.
— Дослідники припускають, що в’язнями концтабору Аушвіц було близько 15 тисяч осіб із України...
— Поки що саме така цифра фігурує серед дослідників. Але ця тема потребує додаткових досліджень. Річ у тім, що в’язні з України, які потрапляли в концтабір, переважно кваліфікувалися за своєю державною приналежністю. Через це їх записували як поляків або росіян. Тільки невелика група українських націоналістів, які потрапляли туди, зуміли відстояти те, щоб таборова адміністрація кваліфікувала їх саме як українців.
ЗІНОВІЙ ТОЛКАЧОВ. «ЗАТАВРОВАНИЙ». 1944 р.
— Міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина констатує, що концентраційний табір звільняли передусім українці.
— Це дуже важлива й своєчасна заява. Сучасна Росія, повторюсь, намагається монополізувати собі перемогу над нацизмом. А ми повинні показати, що без українців, як і європейців, цієї перемоги не було б. І це — факт. Важливо сьогодні пам’ятати як про українців, які були в’язнями Аушвіцу, так і тих, хто звільняв концтабір. Адже сучасна російська пропаганда, а перед тим радянська пропаганда часто показували українців як колаборантів. Це далеко не так.
Репродукції картин з сайта picasaweb.google.com
