Президент Freedom House: Не варто звинувачувати Путіна в занепаді всього українського, якщо власні політики самі до цього причетні.
«Те, як далі розвиватиметься Україна, цікавить увесь світ, — саме такими словами президент Freedom House Девід КРЕМЕР розпочав свій виступ у київській книгарні «Є» з ініціативи журналу «Український тиждень». — Ми розуміємо величезне значення України. Те, що відбувається тут, важливе не лише для її жителів. Це вплине на весь регіон, на майбутнє Європи та світу».
Саме тому Freedom House так активно моніторить ситуацію з дотриманням прав і свобод українців. Звіт, який організація оприлюднила на початку липня, — уже другий за трохи більш як рік. Перше видання з’явилося у квітні 2011-го під назвою «Б’ючи на сполох». Для нового звіту не придумували велосипеда, назвавши його «Б’ючи на сполох. Раунд 2». Як пояснює Кремер, проблеми, про які вони застерігали минулого року, ще більше поглибилися. Головні із них — тиск на медіа, справа Тимошенко й Луценка, жовтневі вибори. Хвилює президента Freedom House і корумпованість сучасної влади України.
На його думку, Україна продовжує рухатися в неправильному напрямку. «У то же час я не вважаю, що Україну можна порівнювати з Росією. Як не можна порівнювати її і з Білоруссю», — говорить президент Freedom House. На відміну від цих двох країн, в України все ще залишаються шанси вибрати шлях демократизації й реформ. Наприклад, у порівнянні з минулим роком значно активнішим стало громадянське суспільство: «Воно діє й заряджене енергією. Люди більше уваги приділяють майбутнім виборам; вони обстоюють свої права й здатні протистояти тискові з боку Росії». Утім, набирають обертів і негативні тенденції: зростає небачений досі контроль над ЗМІ, які можуть підірвати чинний політичний режим, лідери опозиції дискредитовані, судова система діє за вказівками влади та прокуратури.
Колега Кремера Роберт Нурік погоджується, що ситуація в Україні погіршується, але в нас усе ще є шанси на зміни: «Те, що сьогодні відбувається, — це критичний тест. Це випробування обраного Україною шляху. У державі все ще існує жахлива спадщина Радянського Союзу, яка придушує демократичні паростки. Багато в чому Україні доводиться вчитися з нуля». Ця теза стосується і майбутніх виборів. Нурік прогнозує невеликий відрив між різними політичними силами, що може підштовхнути до махінацій. Тому суспільству потрібно слідкувати за чесністю й прозорістю виборів. Цікавить Нуріка й те, як вплине на вибори той факт, що головні політики ув’язнені. Тому пріоритет українців — змусити закони, які вже прописані на папері, діяти.
До речі, у своєму минулорічному звіті представники організації рекомендували усунути з посади Дмитра Табачника. Він, на їхню думку, також доклався до голосування мовного закону, ухваленого абсолютно не демократично. На переконання Кремера, тепер це найважливіше питання для ВРУ, адже мовна ініціатива вигідна лише Кремлю. Хоча не варто звинувачувати Путіна в занепаді всього українського, якщо власні політики самі до цього причетні.
Девід Кремер наголошує: «Україна не має думати, ніби вона — найважливіша. Тому що нині світові політики сприймають Україну як головний біль, а не як можливість. У Європи ж достатньо головного болю. Більше їй не треба. Тому Україна має зробити себе привабливою для Заходу. Так, ми розуміємо: Україна — це важливо. Але інколи занадто складно».
