Кампанія проти генерального директора НТКУ Зураба Аласанії триває. Вочевидь, вкрай неоднозначного рішення пленуму НСЖУ, який звернувся до прем’єр-міністра з вимогою звільнити керівника (див. матеріал «Чому НСЖУ хоче звільнити Зураба Аласанію?» на сайті «Дня») її ініціаторам виявилося недостатньо. Вчора в Києві відбулася прес-конференція, учасники якої поширили заяву до вищих керівників держави з аналогічними тезами. Щоправда, цього разу документ ще категоричніший — його автори, зокрема, дозволили собі назвати Аласанію не тільки «некомпетентним керівником», а й «українофобом».
Запровадження в Україні суспільного мовлення справді наштовхнулося на низку проблем і навряд чи можна сказати, що вони замовчуються — про ситуацію вже впродовж багатьох місяців дискутують в медіа-середовищі й не лише тут. Думки є різні, однак звинувачувати у всьому одну людину досі ніхто з експертів не намагався — для цього просто немає підстав. Тим паче дивною така несподівана «атака» на Аласанію виглядає сьогодні, на фоні конфлікту довкола «Миротворця», який продемонстрував всю глибину проблем вітчизняної журналістики.
Серед авторів заяви: секретар НСЖУ Тетяна Катюжинська, голова ВГО «Українська координаційна рада» Андрій Хома, голова ГО «Держава майбутнього» Сергій Здоміщук та продюсер Олена Мозгова. Діапазон «гріхів», у яких звинуватили Аласанію, — справді широкий. Тут і «бездіяльність на інформаційно-ідеологічному полі», і «безпідставні скорочення», і навіть зміна супутникового оператора зв’язку, послугами якого користується НТКУ.
Автори заяви вимагають від Аласанії забезпечити згуртованість українського суспільства й водночас звинувачують його в ручному управлінні й надмірній централізації. А ще... у знищенні «Національної радіокомпанії України». Низькі рейтинги (а де у світі вони у суспільного мовника високі?) на тлі таких інвектив видаються дрібницею. На завершення «громадськість» (саме так позиціонують себе автори документа) стає на захист Іво Бобула та Оксани Білозір — «справжніх патріотів», яких керівництво НТКУ «цілеспрямовано не допускає до ефіру». Власне, саме це, на їхню думку, свідчить про «українофобію» Аласанії. Вочевидь, музика українського гурту ONUKA, концерт яких «UA:Перший» днями транслював наживо, не задовольняє високих естетичних вимог підписантів.
«Закиди настільки смішні, що від цього навіть сумно, — коментує «Дню» юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай. — Проблеми існують, але звинувачувати лише Зураба Аласанію — щонайменше неетично. Якщо ж говорити відверто, то це нагадує навмисну маніпуляцію. Реформа суспільного мовлення нині зависла на півдороги. Через саботаж з боку ДП «УСТФ «Укртелефільм» ми втратили рік в процесі переходу від державних установ до ПАТ «НСТУ». Щоб вирішити цю проблему довелося навіть приймати окремий закон. Йдеться про цілий комплекс проблем, про суди, кримінальні справи, конфлікти, пов’язані з землею. Нині ми чекаємо на підпис Президента. Пізніше мають бути видані відповідні постанови Кабміну та накази Держкомтелерадіо. Крім того, потрібно кілька місяців, щоб задовольнити вимоги трудового законодавства — попередити про зміни умов праці співробітників, попередити кредиторів. Впродовж цього часу триватиме процес об’єднання всіх ДТРК в НТКУ. Хоча їхній статус змінюється, а юридичні особи ліквідовуються, працювати вони продовжують як і раніше. Що стосується звільнень, то досі їх було небагато — переважно за власним бажанням або в межах планових скорочень. Якщо найближчим часом закон буде підписано, можна буде сподіватися, що з 1 січня поява суспільного мовника знайде своє відображення не тільки в певній трансформації телевізійної картинки, але й в інституційних змінах, які, зі свого боку, впливатимуть й на «картинку».
На думку експерта, найважливіша нині проблема — брак фінансування й, відповідно, мізерні зарплати співробітників НТКУ. «Змінити щось дуже складно, бо існує тарифна сітка Кабміну, затверджений бюджет, — пояснює Ігор Розкладай. — Нестача коштів позбавляє мовника мобільності. Показово, що в НТКУ навіть не вистачило коштів, щоб зробити постпрограму після Євробачення».
Випади проти гендиректора НТКУ Ігор Розкладай розцінює як «легкий саботаж» проти реформи: «Все робиться для того, щоб відтягувати її реалізацію якомога довше. Ймовірних причин — дві. По-перше, йдеться про страх перед змінами, який супроводжує будь-які реформи. По-друге, дехто, вочевидь, остерігається, що на поверхню можуть спливти певні корупційні дії і зловживання. Крім того, я також не відкидаю інтерес окремих осіб, які до завершення реформування хотіли б побачити себе на нових посадах в НТКУ. Нині мовник працює як людина, від якої вимагають побудувати будинок, але при цьому зав’язують їй руки й пропонують самотужки шукати матеріали», — резюмує експерт.
