Той, хто не втомився від політики в ефірі, нехай першим кине в нас камінь... Думаємо, вам вдасться вціліти. Зрештою, тих, хто не втомлюється заробляти гроші на політичних ток-шоу, в нашій країні не так багато. Для переважної більшості телеглядачів політика сьогодні — це шоу, й навпаки, левова частка телевізійних шоу — політичні. На жаль, незалежно від кількості вкладених коштів, малопомітних або ж революційних змін формату, унікальності дизайну й освітлення студії, суть цих ток-шоу не змінюється. І давайте не звинувачувати в цьому виключно телевізійників, бо саме запрошені політики тут — головні дійові особи, а віднедавна вони навіть завоювали іпостась ведучих.
Проект «Спокуса владою» привертає до себе увагу передусім появою нових облич — молодих політиків з різних регіонів України, які мають нагоду віч-на-віч зустрітися і висловити свої думки-погляди-претензії «динозаврам» печерських пагорбів. Ідея залучення молодої крові справді видається хорошою. Утім, страждати ілюзіями щодо світлого майбутнього зарано, бо не всі нові обличчя здатні діяти й мислити по-новому. Дехто з них, вирощений протягом цих 17 років на не найкращих моделях поведінки політиків, судячи з усього, наслідуватиме своїх попередників.
На вічну тему політизації українського ефіру та згубної дії політичних ток-шоу для соціуму ми спілкувалися з автором і ведучою програми «Спокуса владою» на «Першому» Тамарою МЕТЕРЧУК.
Лариса IВШИНА: — У мене таке враження, що українське суспільство перегодоване не дуже якісною політикою. А ви знову взялися за політичний проект. Чому?
— Насправді я нічого, окрім політики, не вмію робити. Я все життя пропрацювала в політичній журналістиці.
Л. І.: — Чесна відповідь. Але у вас є таке відчуття, що глядачі перегодовані цим?
— Я би багато ток-шоу заборонила взагалі. Диктаторськими методами.
Л. І.: — Я так само. Я вам навіть процитую Богдана Хмельницього: «Нащо говорити там, де треба діяти?». Це як раз той випадок.
— Немає механізмів, щоб заборонити. Єдине — це показати людям щось інше, аби вони самі захотіли дивитися це інше.
— В ефір уже вийшов не один випуск програми «Спокуса владою». Пані Тамаро, на вашу думку, ідея керівництва — залучити до політичного ток-шоу молодь — виправдала себе? Чи ще рано говорити про якісь підсумки?
— Цей проект єдиний у моїй творчій біографії, який робився поступово. Зазвичай я запускала проекти дуже швидко. Наприклад, проект «Межа» народився з єдиної поїздки в село, де я побачила ті руки й очі, де я побачила людей. Політичний підсумок тижня «Рада» народився за один день, а в ефір виходив 10 років поспіль. «Спокуса владою» мала довгу історію, і перш ніж вона стала тим проектом, який ви сьогодні бачите, починалася вона з ідеї молодіжного ток-шоу «Найкращий молодий політик». Керівництво (тоді ще Віталій Докаленко. — Прим. «Дня») попросило нас адаптувати канадійський проект під український телепростір. На той момент було одночасно закрито три моїх проекти — «Межа», «Рада» та «Контрольний пакет». Це було близько року тому. Але я не адаптовувала чужий, а створила новий проект. Бо адаптувати канадійський телевізійний проект до українського телепростору — це все одно що адаптувати життя України до канадійського. Я не хотіла визначати найкращого молодого політика, я хотіла аби ті, хто має владу й ті, хто її прагне, віч-на-віч зустрілися у студії Першого Національного. Бо місія державного каналу — об’єднавча, це місія примирення і пошуку компромісу.
Коли я працювала над проектом, то почула таку фразу: чому ти весь час намагаєшся їх примирити? Їх треба сварити, це дає більший рейтинг. У «Спокусі владою» я не намагаюся нікого посварити, аби досягти рейтингу. Журналісти повинні керуватися тими ж принципами, що й хірурги: не зашкодь. Для мене це — найважливіше. Адже йдеться про державу, й ми повинні розуміти свою відповідальність.
— Саме тому програма виходить у записі? Аби уникнути цих баталій?
— Це мій вибір. На даний момент я технічно боюся прямого ефіру. Але й не можу сказати, що прямий ефір — це панацея від усіх наших житейських і політичних бід. Шоу в політиці — це зло. Дуже багато негативу з того, що ми маємо сьогодні в політичній ситуації — з шоу, яке ми зробили способом політичного життя. Ми породили моду на рейтинги. Постійні сварки між політиками в ефірі викинули людям у душі, серця й спосіб мислення. І з’явилася нова не філософія, а її покруч. І я часто повторюю, що вносити шоу в політику — це руйнувати і політику, й державу.
Коли у студії «Спокуси владою» сидять регіонали, нашоукраїнці, бютівці та старійшини нації, так би мовити, в одному човні, а перед ними — майбутнє України, я помітила, що непримиренні опоненти у сесійній залі, політики вважають поганим знаком сваритися між собою. Вони сидять мирно. І це, як мені здається, серйозна ознака. Свого часу ми викинули в суспільство забагато цієї непримиренності, в тому числі через телеекран. То ж давайте тепер дамо енергетику мудрості, примирення, прощення, розуміння, того, що є важливішим від рейтингів. Не треба недооцінювати сили цієї філософії.
— Оцінюючи новий сезон на українському телебаченні й ті політичні шоу, які запропонували телеканали, в чому, на вашу думку, їх найбільша проблема? Адже вони повинні ставити певні питання та знаходити на них певні відповіді? Чи виконують вони цю функцію?
— Я не буду аналізувати всі ток-шоу. «Спокусу владою» я, до речі, дуже рідко називаю ток-шоу, частіше кажу «проект», «програма», «наш конкурс». Я не можу сказати, що мені байдуже, що відбувається з рейтингами. Не подумайте, що я самовпевнена, але «Спокуса владою» буде одним із найкращих політичних проектів України. Я не сумніваюся в цьому, тому що знаю що робити і як робити, бо вже більше 15 років видаю в ефір політичні проекти.
— А з чого сьогодні складається якісний політичний проект?
— Відкиньте все, що ви бачите в політичних ток-шоу — й тоді буде нормальний політичний проект. Можна провести просту паралель: є ваше життя, життя вашої родини, ваших батьків. А хтось хоче зробити з цього шоу. Як вам це сподобається? Коли йдеться про питання життя-смерті, виживання, достатку, про шоу, очевидно не може бути й мови. З життя держави шоу так само робити не можна. Нехай це буде формат телевізійний, і нехай він навіть називається шоу, але це не має бути щось чітко виписане за критеріями, ознаками, прийомами. Я відсторонююся від цього, «Спокусу владою» я намагаюся вберегти від стандартів, від адаптацій і підгонок під якісь шаблони. Я задоволена, що роблю проект у своєму форматі.
— Які б тенденції ви відзначили на українському телебаченні?
— Відверто кажучи, близько року тому у мене виникла внутрішня потреба вимкнути телевізор. І з того часу я його не вмикаю.
ДОВIДКА «Дня»
Тамара МЕТЕРЧУК закінчила факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала в новинній службі Першого Національного. Автор телевізійних проектів «Рада», «Контрольний пакет», «Межа» (були закриті минулого року) та «Спокуса владою».
