Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Швидкопсувні рейтинги

Пандемія і вибори
30 жовтня, 2020 - 12:13

Був і залишаюся рішучим противником політичного «бенкету під час чуми», коли лютує пандемія, коли на карту поставлені життя і здоров’я мільйонів. Уперше в житті я не пішов на вибори, не бажаючи бути дресированою мавпою «зеленої влади» і брати участь у політичному шахрайстві у вигляді так званого опитування мас. Якщо комусь іще не набридли ці ігри в наперсток, то вперед і з піснями. У нас катастрофа з поширенням зарази, закривають школи, університети, заводи, магазини. І в цей самий час безліч людей зганяють на вибори. Чим ця влада відрізняється від радянської влади, яка гнала людей (зокрема й дітей!) на першотравневу демонстрацію в Києві, коли сталася трагедія в Чорнобилі? Ні, звичайно, різниця є. Тоді якби відмовився виконувати накази «рідної комуністичної партії», мав би неприємності на роботі. Зараз владу можна спокійно послати у відомому напрямку. Але це якщо ще збереглися мізки, не проїдені олігархічним телебаченням.

Однак зберегти мізки вдалося не більш як 40% населення, якщо вірити останнім соцдослідженням КМІС.

Автор замислився над тим, а яка, власне, шкода була б Україні від перенесення місцевих виборів, наприклад, на весну 2021 року? Ніякої шкоди не бачу. А от пану Зеленському та партії «Слуга народу» — шкода очевидна, зважаючи на їхні швидкопсувні, закисаючі рейтинги, що вже тхнуть. Чи не означає це, що для Зе інтереси особистого політичного марнославства незрівнянно вищі, ніж життя і здоров’я простих українців?

А тут іще й абсолютно шахрайське голосування щодо запитань Зеленського паралельно з місцевими виборами. Ну, а як інакше це оцінювати? Людей закликають відповісти на запитання, на які вони відповісти не можуть. Та й запитання сформульовані, як висловлювався у Харкові відомий пан Добкін, «по-дебільному»: наприклад, запитують про «вільну економічну зону в Донецькій і Луганській областях» (хоча пам’ятаю, що спочатку фігурували не в області, а Донбас). То до їхнього складу входять окуповані території чи маються на увазі лише підконтрольні Україні території? Далі. Який відсоток громадян України знає, що таке вільна економічна зона? Ну, я знаю, що це територія з цілою низкою привілеїв щодо оподаткування, спрощенням економічних контактів з сусідніми країнами (а в нашому випадку це лише Росія) тощо. Але виникає запитання, а хто платить за «банкет», хто компенсує всі ці пільги? Чи не інші області України через все ті ж податки? Але ж про це громадянам не говорять.

Який відсоток українців знає, що таке канабіс? Бабуся з Хмельницької області знає, що таке коноплі, але не знає, що таке канабіс. І полтавчанка знає пісню «Від Києва до Лубен насіяла конопель», канабіс там не сіяли. А запитання про Будапештський меморандум 1994 року — це взагалі для професорів у сфері міжнародних відносин. Отже, такі теми, виплеснуті на голову простого українця, — чи не шахрайство це?

Опитування разюче нагадує своєю організацією російський «референдум» у Криму 2014 року, де голосували стільки разів, скільки хотіли, за різними документами і не відомо, хто і як рахував голоси. Нагадує це й референдум у РФ про зміни до конституції, а реально про продовження повноважень пана Путіна.

Тоді теж голосували і в підворітті, і на пеньку, і на багажнику автомобіля, і на унітазі.

Однак нардеп від «Слуги народу» О.Качура обіцяє, що цей псевдореферендум Зеленського матиме «політичні наслідки». Думаю, що для України катастрофічні...

З цими запитаннями Зеленський схожий на фокусника, який виймає з капелюха то голуба, то зайця, то клубок різнокольорових стрічок.

Пропонований ним процес опитування абсолютно не піддається перевірці, там можна буде зробити будь-які потрібні організаторам висновки.

Словом, шановні співгромадяни, «зеленіти» мають нас за дурнів. «Слуги народу» працюють в Україні політичними фокусниками, що дурять довірливу публіку. Утім, будь-яку людину можуть обдурити один, другий, третій раз. Але якщо тебе обманюють в десятий раз, а ти покірно даєш обманювати себе, то тут уже претензія не до влади, а до народу, до якості його мізків.

На каналі ICTV у студії «Свободи слова» з полум’яною промовою виступив п’ятий президент Петро Порошенко. Він зазначив, що в країні сьогодні три кризи: коронавірус, безпрецедентне падіння економіки та безпека (агресія Росії), і на жодну кризу чинна влада не дала задовільної відповіді.

Йому опонувала нардепка від «Слуги народу» Роксолана Підласа, яка дуже нагадує Мар’яну Безуглу в безоглядному відстоюванні абсолютної правоти й непогрішності (на рівні Римського понтифіка!) «зеленітів». Це у них загальнопартійне? Вона доводила, що нічого страшного не відбувається, а в інших країнах набагато гірше, ніж в Україні. Порошенко «акі лев рикаючий» таврував Зеленського за те, що той викинув 52% фонду боротьби з коронавірусом на дороги. А люди вмирають, тому що в лікарнях немає кисню. Машини «швидкої допомоги» годинами не можуть госпіталізувати привезених ними хворих, і ті вмирають, не дочекавшись своєї черги у приймальному покої.

Юлія Тимошенко закликала політиків і депутатів терміново зробити для хворих те, що ще можна зробити. На одностайну думку Тимошенко й Порошенка (обидвоє перехворіли на Covid-19, а Порошенко навіть сказав, що нікому не бажає пережити ті страждання, які пережив він сам), у нас сьогодні реально відбувається катастрофа. А Тимошенко закликала до відставки уряд Шмигаля через його некомпетентність і повний провал роботи.

На каналі «Еспресо» подивився цікаву бесіду Вахтанга Кіпіані з Віталієм Портниковим неподалік від пам’ятника «Дружби народів», який за часів моєї студентської молодості кияни називали «Під ярмом». Віталій 1991 року був журналістом московської «Независимой газеты». Саме в такій ролі він зустрівся з Борисом Єльциним. Єльцин сказав йому: «Я не погоджуся ні на яке нове державне об’єднання, до якого разом з Росією не увійде Україна. Тому що без України моя країна перетвориться на азійську державу, а я хочу бути лідером європейської держави». Побоювання Єльцина збулися, і Росія дійсно стала Азією. Невипадково такі російські мислителі, як академік Піонтковський і професор Зубов розглядають нинішню війну Росії проти України як зіткнення між сучасною Золотою Ордою і сучасною Київською Руссю...

Імперія для свого виживання потребує васальних суміжних територій, оточуючих Росію протекторатів. Імперія не виживе в оточенні дійсно незалежних вільних держав...

 

Ігор ЛОСЄВ
Газета: 
Рубрика: