1062 екземпляри в 16-ти регіонах за 2 дні — так розійшовся перший випуск самвидаву «Хроніка поточних подій»
Серед ініціатив, що з’явилися останнім часом, ця виділяється. «Хроніка поточних подій» — так називається самвидав, який минулого тижні почала випускати на волонтерських засадах група журналістів. Як і назва, запозичена в журналу самвидаву, що видавався в СРСР з 1968 року, так і головна мета проекту амбітні: «забезпечити доступ до перевірених фактів мешканцям всієї України, перш за все людям на південному Сході старше 50 років, які не користуються Інтернетом». Для цього автори створили відповідні групи в мережах Facebook і «ВКонтакте», де викладають випуски «Хроніки...» із закликом до всіх однодумців роздруковувати їх і класти в поштові скриньки сусідів. Остерігаючись підвищеної уваги правоохоронних органів, ініціатори не повідомляють своїх імен і з контактних даних публікують лише електронну пошту.
На момент підготовки матеріалу з’явилися вже два випуски «Хроніки» (кожен з них — заповнений з двох сторін аркуш формату А4, причому є і російська, і українська версії). Їхній зміст — у рубриках «головне» і «підсумки подій» — коротка інформація про останні події, пов’язані з Євромайданом, Автомайданом, виступами громадян в регіонах, діями силовиків і представників влади. Переважно, але не завжди, автори посилаються на джерела інформації — наприклад співтовариство активістів «Євромайдан SOS», МВС, Інститут масової інформації тощо. Примітно, що активісти постійно спілкуються з відвідувачами групи в соцмережах і позитивно реагують на критику і пропозиції.
«День» поспілкувався з авторами «Хроніки» за допомогою мереж Facebook, при цьому вони представилися як «громадяни України і платники податків», а на самвидаві вказано, що його створює «група журналістів з усіх частин України». Пропонуємо читачам найцікавіші відповіді щодо задуму проекту:
«Від самого початку протестів було зрозуміло, що існуючі медіаканали цілеспрямовано працюють на розділення людей — Південний Схід проти Центру і Заходу, раби проти бандерівців тощо. Загалом експлуатують всі міфи, напрацьовані за 23 роки непосильної телевізійної праці. З першого дня протестів ми сиділи і думали, що найголовніше зараз — це розвернути нормальну доставку підтвердженої інформації на Сході й Півдні України, де позиції провладних ЗМІ дуже сильні, а інформаційна картина, яку вони дають, відверто кажучи, дещо однобічна. Ми переконані, що жодного протистояння Сходу і Заходу не існує. Однак ми також знаємо, що на Україні є реальне протистояння — це протистояння платників податків і влади. Ми знаємо, що найбільше зараз владу (неважливо яку) лякає саме це — що люди в усіх частинах країни раптом зрозуміють, що об’єднує їх багато що, а роз’єднують давно неактуальні ілюзії. Ця «революція платників податків» здатна дійсно змінити нашу країну — в цьому ми абсолютно впевнені.
Звичайно, ми спираємося на досвід старших товаришів — планка чесності, порядності й неупередженості, яку вони задали 1968 року, дуже висока — і цій планці треба відповідати. Сподіваємося, що нам це вдасться. Це самвидав у його новому осмисленні — на зміну друкарським машинкам прийшли принтери. Надрукувати і розкидати декілька десятків листівок по поштових скриньках у своєму під’їзді — це декілька гривень на день. І ми впевнені, що багато людей готові витратити декілька гривень і 15 хвилин часу на день, щоб забезпечити своїм сусідам доступ до повної картини подій. Тому це справжнє народне ЗМІ — поки що в нього не вкладено жодної копійки грошей (окрім часу і праці редакційної групи), а волонтери-розповсюджувачі не отримують, а витрачають гроші на його поширення. За першу добу до нашої групи у Facebook додало понад дві тисячі людей і, мабуть, це все справді не даремно.
На нас вийшли декілька громадських організацій, яким сподобалося те, що ми робимо, і вони вирішили поширювати більшими накладами і організовано друкувати. Ми хочемо робити те, що оцінюють передусім звичайні люди, і те, що вони готові розповісти своїм сусідам — і в Луганську, і в Івано-Франківську, і в Севастополі.
Якщо все піде за планом, з наступного тижня перейдемо на щоденний випуск. Звичайно ж, ми раді допомозі активістів — нам пишуть люди з регіонів, і ми хочемо запустити регіональні випуски, тільки-но у відповідних регіонах накопичиться достатня кількість волонтерів».
КОМЕНТАРI
«РЕЗУЛЬТАТИ ПОБАЧИМО ПІСЛЯ... ВИБОРІВ»
Сергій БОНДАРЕНКО, голова правління громадської організації «Центр аналізу та розвитку громадських комунікацій «Діалог»:
— Про походження «Хроніки поточних подій» не знаю, втім, формат позичили в однойменного дисидентського самвидаву. Проект швидко набирає обертів, це — ефективний засіб інформування, розрахований на довгу перспективу. Зазвичай такі речі працюють за принципом «вода камінь точить», тож, якщо цей самвидав розповсюджуватиметься в запропонованому форматі, результати його впливу побачимо, ймовірно, тільки після виборів.
Ефективна подача матеріалів «Хроніки»: короткі чорно-білі повідомлення. Через насиченість інформаційного простору це буде впадати у вічі. У людей мало часу на «перетравлення» інформації, й це — «рафінований» продукт. Мій прогноз: зі зростанням популярності цього ресурсу його матеріали радикалізуватимуться. Поки ж тексти «Хроніки» нейтральні та збалансовані. Поява такого видання досі актуальна, бо його формат вирізняється на загальному тлі подачі інформації.
«ВПЛИНУТИ — СКЛАДНО»
Ігор ТОДОРОВ, професор, голова Донецького осередку Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація європейських студій»:
— На мою думку, подібні роздруківки майже позбавлені сенсу, бо неприйняття Євромайдану та його цінностей іде на ментальному рівні. Іноді чую від освічених людей, що нинішня влада їх не задовольняє, але вони не хочуть, щоб країною керували «фашисти», тому підтримують тих, хто є зараз. Починаєш коментувати це, щось доводити, і люди закриваються, впевнені в правильності своєї думки.
Ще до початку Майдану багато жителів Донеччини не сприймало Асоціації з ЄС на рівні свідомості, але виступів проти євроінтеграції практично не було. Через ситуацію в країні включилися чинники ментального відторгнення, і відверті маніпуляції у ЗМІ мають благодатний ґрунт для впливу на людей. Серед жителів сходу неприйняття Заходу та ЄС відбувається на рівні істерії, й роздруківки про події на Майдані вони вважатимуть американською пропагандою на гроші Держдепу.
Багато інтелігентних людей дивиться виключно російські канали: «Первый», «Россия», і ця група закрита для іншої інформації. Можливо, є громадяни, які не дуже цікавляться поточними подіями, і на них вплине «Хроніка», але я в цьому сумніваюся. Після ескалації конфлікту в січні цього року включилися механізми інформаційної війни, і вплинути такими скромними засобами, як листівки, зараз складно. Зміна ситуації можлива лише в інших умовах. Коли життя в країні стабілізується, потрібна ретельна та поступова робота з людьми, щоб вони завдяки фактам переконались, що нічого страшного в євроінтеграції немає.
Марія ПРОКОПЕНКО, Донецьк
