Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

skrypin.ua: спроба аналізу

або Про «вільне плавання» Романа Скрипіна
8 серпня, 2016 - 13:12
ФОТО UA.112.UA

Не встигли згаснути всі пристрасті навколо конфлікту на «Громадському ТБ», як один з засновників інтернет-каналу журналіст Роман Скрипін вирушив у самостійне плавання. У рамках проекту skrypin.ua, що стартував у травні, вже з’явилося 9 ефірів. Вони, за задумом організаторів, мають створити якісну альтернативу малоцікавому і дещо статичному «живому мовленню». Звідси оригінальність у виборі локацій – ефір на даху, у формі «квартирника» чи розмови на пікніку. За формою – цікаво. А за змістом?

Гостями у Романа Скрипіна та іншого екс-ведучого «Громадського ТБ» Данила Яневського (який, до речі, теж зі скандалом залишив канал) були зовсім «небуденні» люди. Тут і хореограф Дмитро Коляденко, і шоумен Олександр Педан, врешті – популярні, хоч і в різних аудиторіях, співаки Сергій Міхалок (екс-«Ляпіс Трубєцкой») та Іво Бобул. На серйозніші теми розмовляли з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, істориками Станіславом Кульчицьким і Георгієм Касьяновим. Назагал відзначу нестандартність у виборі гостей, де поміж політиками знаходиться місце і для менш присутніх в ефірі персонажів.

Треба визнати — ідея цікава. Невимушеність, простота, легкі нотки гумору – цього справді не вистачає нинішній українській журналістиці. Попередні «живі ефіри» не завжди відповідають (і враховують) потреби глядача, а поступове падіння рейтингу «Громадського ТБ» — яскравий тому приклад. Тож попит на цікаві і безпосередні ефіри є, інша справа чи провокує він властиву пропозицію?

У цьому випадку підходимо до вже давно діагностованої, зокрема «Днем», «хвороби» українського медіа простору. У неї є вельми характерні «симптоми» – брак належної підготовки до ефірів, відсутність тонкого почуття гумору у ведучих, зрештою – небажання орієнтуватися на глядача, його потреби та очікування. «Альтернативний», як його позиціонують творці, проект skrypin.ua зовсім не є винятком, а лише підтверджує правило.

На жаль, якість ефіру «на даху» є прямо пропорційною до кількості сказаних слів. Журналістика має нести правильні і своєчасні сигнали зрозумілою і лаконічною мовою. Якщо з ясністю все більш-менш гаразд, то над вмінням висловлюватися коротко — треба ще працювати. Ефір буквально заповнений відверто зайвими коментарями, непотрібними вставками, ведучі часто відходять від заявленої на початку теми, випробовуючи терпіння гостей і глядачів.

Інше питання – підготовка до ефіру. На її рівень недвозначно вказує досить дивне порівняння історії українських селян з історією свиней і домашньої худоби, вжите одним з ведучих. Щоб створити справжню інтелектуальну альтернативу сучасним «лайвам», необхідна постійна робота журналістів над собою, щоденна, можливо, дещо рутинна підготовка до розмов з кожним гостем. Адже найкраща імпровізація та, яка заздалегідь підготовлена.

Як попередньо на «Громадському ТБ», у ведучих нового проекту skrypin.ua, є проблеми з банальною етикою. Інколи ведучого більше в ефірі, ніж гостя… Навіть зазвичай стриманий історик Георгій Касьянов зауважив: «Скажіть Скрипіну, щоб він не перебивав професора». Неналежне ставлення до гостей у студії та тих, що включаються у skype, відштовхують не лише самих візитерів ефіру, а й багатьох глядачів.

Цікавою є ідея спілкування «на кухні» – місця символічного і до певної міри сакрального. У радянські часи саме там говорили відверто те, чого не можна сказати на публіці. Пишуть навіть про феномен «радянської кухні», як платформи для інакодумства і розвитку опозиційного руху. Однак далі символізму ведучі «на даху», на жаль, не пішли, а розмова не завжди набирала змістовної, але і естетичної форми.

Один з останніх «лайвів на даху» Роман Скрипін прокоментував так: «Ефір, від якого отримуєш інтелектуальний оргазм. Ось воно! Це круто. Все змістовно. Всього вдосталь. І розуму, і сарказму, і гумору, і навіть матюків. Життя є життя». Здається, це дещо передчасна оцінка. «Живі ефіри» потребують цікавих на язик людей, добре підготовлених імпровізаторів, інтелектуалів-шоуменів, які знають ціну слову і вміють тонко жартувати.

Щоб стати справжньою альтернативою, слід переосмислити власне ставлення до роботи і підготовки, до гостей, однак передусім – до глядача. Адже саме глядацька аудиторія має коригувати порядок денний таких ефірів.

Проект skrypin.ua поки не став справді якісною альтернативою. Перефразовуючи знаний біблійний афоризм, маємо старе вино у нових бурдюках. Іншими словами – новий і цікавий формат вимазується «старими» підходами до роботи.

Олександр АВРАМЧУК, «День»
Рубрика: