29 червня закінчується термін подачі апеляції до Великої палати Європейського суду з прав людини по справі АТЗТ «Українська прес- група«» (видавець газети «День». — Ред. ) проти держави Україна. Після цієї дати рішення, прийняте у Страсбурзі, набуде остаточного статусу. Нагадаємо, що 29 березня Європейський суд визнав державу Україна винною у порушенні права на свободу слова (йшлося про оскарження рішень українських судів, які визнали нашу газету винною у заподіянні шкоди честі та гідності Наталії Вітренко та Петра Симоненка — кандидатів у президенти на виборах 1999 року). Європейський суд підтвердив, що оціночні судження не можна кваліфікувати як факти і що кожен політик повинен бути готовий до посиленої уваги до його персони зі сторони ЗМІ.
Про перспективи і можливі наслідки цього рішення для вітчизняної журналістики і української судової системи йшлося на прес-конференції, яка відбулася у вівторок в Національній спілці журналістів України. У цьому заході взяли участь голова НСЖУ Ігор Лубченко, заступник міністра юстиції Валерія Лутковська, суддя Верховного Суду України Іван Домбровський, головний редактор «Дня» Лариса Івшина та адвокат Дмитро Кутах.
Характер розмови, що відбулася, можна назвати прообразом нових стосунків між ЗМІ, суддівською системою і Міністерством юстиції. У своєму вступному слові Лариса Івшина зазначила, що ті великі перспективи, які відкриває рішення Європейського суду, повинні бути дуже відповідально використані. Вона нагадала історію трагічно загиблого журналіста Ігоря Александрова, якого український суд на п’ять років позбавив права займатися журналістикою за те, що він у своєму матеріалі назвав одного політика «горілчаним королем». В Україні на той час не багато було тих суддів, які могли насправді його захистити, і в цій жорстокій боротьбі він часто залишався наодинці. Після проходження судових інстанцій в Україні Ігор Александров звернувся до Європейського суду, але там не встигли розглянути його справу через трагічну загибель журналіста. Але й сьогодні, після приходу до влади нової команди, перемога «Дня» має принципове значення для української журналістики.
«Шанс, який сьогодні для нас відкривається, не повинен лякати правників, політиків, якщо, звичайно, ми всі разом зацікавлені у оздоровленні суспільства. Ми повинні вимагати від наших політиків того, щоб наша судова система була цивілізованою. Будемо сподіватися, що наші судді будуть так само орієнтуватися на новий час і приймати справедливі рішення, а Міністерство юстиції, як і належить, буде наглядати за цим», — сказала Лариса Івшина.
Адвокат Дмитро Кутах, який представляв інтереси «Дня» у Страсбурзі, розповів присутнім історію цієї судової справи. Він зауважив, що українські суди при розгляді справи абсолютно не прийняли до уваги положення ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також практику рішень Європейського суду по конкретних аналогічних справах. «У своїх зауваженнях ми відзначали, що критика відносно кандидата у президенти, претендента на лідера нації, його особистих і ділових якостей складають суть вільних виборів. Тому журналістів у цей момент не можна обмежувати у критиці кандидатів у президенти. Це була наша позиція, і нам дуже приємно, що Європейський суд розділив нашу думку», — сказав адвокат.
Заступник міністра юстиції Валерія Лутковська у справі «Українська прес-група» проти держави Україна» представляла уряд. Тому її думка щодо прийнятого у Європейському суді рішення була дуже важливою. Вона наголосила на тому, що рішення набуде остаточного статусу 29 червня, — до цієї дати сторони можуть подати оскарження до Великої палати, якщо вони незадоволені тими чи іншими підставами для винесення цього рішення. Але у той же час підкреслила, що це — один з кроків до перемоги української журналістики.
«Це рішення, з моєї точки зору, матиме велике значення для законодавства і, сподіваюсь, для судової практики в Україні. Більше того, я сподіваюсь, що це дійсно буде черговою революцією в діяльності української журналістики в зв’язку із тим, що Європейський суд з прав людини чітко вказав: статті були гострі, сатиричні, і людина мала право на них образитися, але ця людина є політиком. Політики самі обрали свій шлях, і тому вони є публічними особами і повинні з розумінням ставитися до того, що преса, як «вартовий пес демократії», має право бути настроєна і критично, і саркастично по відношенню до них. Більше того, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, журналіст має право на перебільшення, і держава не має права в цьому сенсі обмежувати журналістів», — сказала Валерія Лутковська.
Вона також відзначила той факт, що жодне рішення Європейського суду з прав людини, яке було винесене проти України, ще не було не виконане: ці рішення виконуються у обов’язковому порядку. На її думку, будь-яке рішення Європейського суду з прав людини стосовно порушення в Україні певних прав тягне за собою покращення законодавства України. Валерія Лутковська сприймає рішення Європейського суду не як поразку чи проблему, а як експертну оцінку практики застосування нашого законодавства і допомогу з боку міжнародних експертів — суддів Європейського суду — в тому, щоб покращити національне законодавство. «Я сподіваюсь на те, що навіть та сума справедливої сатисфакції, яка буде сплачена газеті «День», не буде настільки великою, наскільки значними будуть зміни в національному законодавстві», — підкреслила вона.
Суддя Верховного Суду України Іван Домбровський розділив думку заступника міністра юстиції. На його погляд, завдання Європейського суду полягає у тому, щоб показати державі, що у неї — непорядок у певній галузі. «Держава повинна проаналізувати це рішення на предмет відповідності нашого чинного національного законодавства Європейській конвенції, ст. 10 («Свобода вираження поглядів». — Ред. ). Якщо в даному випадку йшлося про судові помилки, то, напевне, треба вдосконалювати це законодавство», — сказав він.
Ще один аспект — відповідальність суддів. Як відзначив Дмитро Кутах, сьогодні жоден український суддя не несе відповідальності за ті рішення, які він виносить. Він бачить два шляхи виходу із ситуації: адміністративний та економічний. У першому випадку десять відмін рішення одного судді на протязі року повинні тягнути за собою адміністративні наслідки для нього. У другому — згідно з Конституцією, кожне незаконне рішення органів влади чи управління (до яких відносяться і суди) повинно відшкодовуватися.
Втім, не слід забувати й про можливі зловживання рішенням Європейського суду, яке відкрило українським журналістам поле для гострої критики на адресу політиків. В цьому контексті доречним було запитання до Лариси Івшиної про клімат в журналістському середовищі. На це головний редактор «Дня» відповіла: «Професійність, етичність, культурність вітчизняної журналістики залишається на катастрофічно низькому рівні. Якщо раніше це можна було списати на примус, насильство адмінресурсом, то зараз, на жаль, можна сказати тільки те, що українська журналістика тяжко хвора... Наше суспільство не заохочує якісну журналістику. Це залишається або хобі професіоналів, або винятковим добрим збігом обставин, коли власники не перешкоджають це робити. А загалом бідне суспільство платить за «жовтуху, чорнуху і порнуху». Якщо українська журналістика не виробить запобіжних методів, за якими повинна розвиватися якість, ми залишатимемося у дуже складному становищі».
Наприкінці зустрічі прозвучало питання, яке, напевне, цікавило всіх присутніх із самого початку прес-конференції: чи будуть сторони подавати апеляцію на рішення Європейського суду. Газета «День» залишилася задоволеною рішенням Європейського суду, а отже і апеляції подавати не буде. А Валерія Лутковська зберегла інтригу і з усмішкою відповіла, що у неї є ще три місяці на роздуми, додавши: «В цій справі виграли обидві сторони. Ми, в Міністерстві юстиції, отримали можливість удосконалити законодавство, а газета «День» отримала сатисфакцію і проклала для журналістики новий шлях. Тому давайте оцінювати це рішення, як нашу спільну перемогу».
Після цих слів Валерія Лутковська і Лариса Івшина потисли руки одна одній. Хотiлося б сподiватися, що це добрий знак.
