Винахідником такого простого рішення для зберігання пасти став дантист Вашингтон Шеффілд. Власне, він став не винахідником тюбика як такого, а ідеї зберігати у тюбику саме зубну пасту.
Цікаво, що до цього моменту в металевих тубах зберігали лише художні фарби. Тож Вашингтон допрацював форму та конструкцію і помістив всередину свинцевої туби зубну пасту, яка на той момент також була новинкою на ринку. Ця ідея так захопила дантиста-винахідника, що він налагодив масове виробництво туб із пастою.
Тут наша історія стає цікавішою і пов’язана із усім відомим аптекарем Колгейтом. Саме Колгейт незадовго до винаходу тюбика почав продавати «рідку» версію зубного порошку, який на той час не мав інших форм випуску і продавався у дуже незручних паперових пакуночках. Але аптекар не знайшов кращої альтернативної упаковки, ніж проста банка, що також не полегшувало користувачам життя. Але саме Колгейт скористався бізнесовою неосвіченістю Вашингтона Шеффілда, який не запатентував свій тюбик... За нього це зробив Колгейт, який не лише запатентував тюбик для пасти, а й став використовувати цю зручну тару для всіх своїх кремів і мазей.
Як відомо, всі ми любимо речі, які полегшують побутове життя, тож тюбики Колгейта швидко набули популярності у споживачів. А те, що зручна дрібничка є результатом нечесної гри, мало кого цікавить.
