Відомий журналіст, постійний автор «Дня» Олександр РУДЯЧЕНКО через чверть століття повернувся на радіо, вже не як ведучий, а виключно як продюсер. Про програму, пілот якої викликав резонанс у слухачів, — наша розмова з автором ідеї та райтером «Старої гвардії».
— Нині ми записали майже повністю увесь цикл (15 програм записано на рівні текстів, 10 — змонтовано). Музика, про яку йдеться, — це популярні твори 1960—2010-х рр. Це такі собі рок-мемуари, в яких ми згадуємо часи, коли вперше почули знаменитих виконавців і як їхні твори на нас вплинули, — розповів Олександр РУДЯЧЕНКО. — У нашій радіопередачі ведучий, київський актор Олександр Васін часом виступатиме в чотирьох іпостасях. А в разі необхідності залучатимуться й жіночі голоси... «Стара гвардія» — це новий погляд на музику, яка закарбувалася в душах мільйонів українських слухачів.
У 1993—1997 рр. я працював директором продюсерського центру «Зруйновані барикади», який спеціально для УТ-2 готував радіоревю «Гарячий компот». Щосуботи, о 21-й годині, воно транслювалося на «Промені». Майже за п’ять років ми видали в ефір понад дві з половиною сотні тригодинних ревю. Вони мали величезну популярність. Щомісяця виходив блок із 12 різноманітних тематичних передач; щотижня на хвилю ставали три з них. Конкуренція була шалена... Формати «Гарячого компоту» змінювалися раз на місяць-півтора. Продюсували ми радіоревю з фантастичною музичною редакторкою Веронікою Маковій і досить органічно разом із Веронікою створили першу в Україні Школу діджеїв. Кастинги на кожну передачу були по 30—40 кандидатів!
Візьмуся стверджувати: медійний гарт у «Гарячому компоті» пройшли понад два десятки радіоведучих. Деякі з них і досі працюють у ЗМІ. Зокрема, Гриць Герман веде «Ранок з Україною» на телеканалі «Україна», а Лідія Таран — телеведуча ТСН на «1+1». Кожен із кандидатів починав у нас із простого. Скажімо, Андрій Макаренко робив огляд листів радіослухачів, коментував новини, а ось Ліда Таран скромно читала уривки з листів... Хоча офіційно наша Школа діджеїв ніколи не існувала, втім, вона дала змогу багатьом талановитим людям творчо реалізуватися: хтось став комерційним директором радіостанції, хтось — автором телеканала. Пригадую, 1995 року ММЦ «Інтерньюс» починав створювати мережу інформаційного мовлення для УТ-2, а згодом провели перший загальноукраїнський конкурс діджеїв. Разом із Севою Новгородцєвим (знаний радіоведучий музичної програми Бі-Бі-Сі) мене запросили посидіти в журі. До речі, після конкурсу ми поспілкувалися тет-а-тет, і я запитав Всеволода Борисовича, чому в нього досі немає школи? Знаєте, що Сева відповів? «Діджей — це штучний товар...»
Так-от, у ревю «Гарячий компот» одна з програм мала назву «Стара гвардія», і я її сам вів. Саме вона дала назву нового циклу, але 2020-го на хвилю він став зовсім на іншому рівні, з іншим багажем знань, розумінь, як потрібно робити радіо ХХІ століття. Знаєте, до редакції і до мене особисто упродовж багатьох років зверталися меломани й просили відновити проєкт. І от у радіосезоні на початку цього року «Стара гвардія» повернулася в ефір. Ми поставилися до справи ґрунтовно: провели кастинг — із 20 претендентів відібрали одного! Потрібного, з гарною англійською та українською, студійно гнучкого, по-акторськи пластичного... До речі, ми свідомо відмовили багатьом заслуженим і народним артистам, а також шоуменам. Слід запалювати нові зірки, а не роздмухувати старі... Ведучим нової реінкарнації «Старої гвардії» став актор Нового театру на Печерську Олександр Васін. Дуже гнучкий, пластичний, він уміє перевтілюватися у студії і поставати в різних іпостасях. За моїм задумом, зміниться формат рок-шоу, яке виходитиме по середах, о 19-й годині.
Двогодинна передача «Стара гвардія» перетворилася на живі рок-мемуари, в яких ідеться про те, що було, що могло б бути і мало би бути, але чомусь вийшло щось одне... Дія в кожному випуску відбуватиметься одночасно в трьох місцях: у місті й країні, де виросли і грали рок-зірки — на Третьому Камінчику від Сонця, де ми й досі з вами кружляємо, а також у Старій Дарниці — київському передмісті, яке буває схожим то на міфічне містечко Макондо із романів Габріеля Гарсія Маркеса, то на Йокнапатофу із творів Вільяма Фолкнера; або в цілком конкретному поселенні українських меломанів, фанів рок-музики, які за будь-яку ціну намагалися її слухати.
Стару Дарницю в радіоформаті, як і Всесвіт, можна бачити лише на п’ять відсотків, решту — ні. Бо решту створюють чорна матерія та енергія, а ефекти обох — невідомі. Не можу не назвати, як на мене, найкращу в Україні продакш-команду: крім ведучого, це тонкий фічерінг, жіночі голоси: Вікторія Польченко і Лариса Клюєвська, редактор — Вікторія Польченко, саунд-продюсер — Роман Київський, я — автор і продюсер циклу програм «Стара гвардія», генеральний продюсер — Максим Яковенко. Підніму трохи завісу над таємницею — на слухачів чекають радіозустрічі з легендами: The Rolling Stones, Aphrodite’s Child, Kraftwork, Massive Attack, Сredence Clearwater Revival, Cocteau Twins, Bee Gees, Sade, Malcolm McLaren, Yello, The Eurythmics, Tom Waits, Leonard Cohen, The Cure, Amy Winehouse і Pet Shop Boys...
Приємно відзначити: навіть після дебютного випуску радіопередача «Стара гвардія» демонструє, що хоч і змінилися покоління слухачів, але не змінилися колишні фани, бо в наших випусках пульсує драйв.
