Першотравень і Великдень для українців злилися в одне досить симпатичне весняне свято. Більшість відзначала ці абсолютно різні події однаково. Не ходили до церкви і на демонстрацію, а працювали на землі, поминали родичів або просто відпочивали. Українські телеканали переважно пригощали глядачів затяжними концертами та милими кінокомедіями.
Городяни нині не так уже часто вітають один одного словами «Христос воскрес!» — «Воiстину воскрес!». Судячи з усього, немає ревно віруючих і серед тележурналістів. Першу за значущістю для християн подію в році — Великдень — помітив тільки державний телеканал УТ-1 (якщо не рахувати місцевих телеканалів, у Києві — «Тоніс» і КТМ). Мимоволi порівнювала рівень передач наших і російських телеканалів. ГРТ-Міжнародне і НТВ- Мир розпочали трансляції Великоднього богослужіння раннього вечора. Величезні, залиті вогнями храми, величний хресний хід. Було чути навіть шепіт — мікрофони було прикріплено на вбрання священнослужителів. Давалися включення з інших міст і, передусім, із Єрусалима: віруючі змогли побачити щорічне диво сходження Животворящого вогню. Живий коментар і рівень зйомки, на жаль, також на користь росіян. У версії УТ-1 через недостатнє освітлення навіть Володимирський собор у Києві видався темним і маленьким. Адже телеглядач сприймає будь-яку подію передусім як видовище.
Повагу викликає толерантність Першого Національного, який показав святкові служби в храмах різних конфесій (наскільки це було можливо в рамках ефіру). Але УТ 1 працює по-старомуі не має коштів використовувати повною мірою досягнення технічного прогресу.
Ці можливості мають інші канали, наприклад «Інтер». Останнім часом канал старається підкреслити свою українськість, а марафон у день початку американо-іракської війни зайвий раз показав потенціал телеканалу. Але глядачі «Інтера» не дочекалися масштабної трансляції та включення з Єрусалима. А єдина передача, що відповідала урочистості свята, — концерт класичної музики — стояла в програмі пізно вночі.
У святковий тиждень практично всі центральні канали виручала церемонія вручення російської музичної премії «Золотий грамофон». Усі вже звично сприймають екстремальний гумор Миколи Фоменка і тим більше бадьористу пісню Алли Пугачової «А я такая, блин, такая-растакая» або хіт групи «Отпетые мошенники» «Девушки бывают разные» тощо. Але в пасхальний вечір цей концерт на «1+1» неприємно вразив.
Ігноруючи події національного масштабу, телеканали звично прикриваються рейтингом, комерційною вигодою. Але, схоже, за цим стоїть просто небажання з’їжджати з наїждженої колії. Очевидно, набагато простіше грати на низьких людських пристрастях, аніж намагатися торкнутися піднесених струн душі. І навіть день Воскресiння Христово не став винятком.
Звичайно, є вагомі причини для зниження популярності в суспільстві християнських цінностей. І передусім, роз’єднаність — аж до відкритої ворожості — церковних конфесій. Стрімке падіння престижу моральних цінностей у наш так званий «перехідний період», простіше кажучи, наплювацьке ставлення один до одного, можливо, викликане і збільшенням маргінальної частини населення в містах, коли, переїхавши з села, городяни в першому поколінні не встигли освоїти нової культури, ігноруючи її. Церква ж тільки заважає подібній свободі аморальності.
Але не дрімають заїжджi мiсiонери, використовуючи Великдень як привід привабити паству. Люди, що не розбираються в нюансах релігії, потрапляючи у важку життєву ситуацію, йдуть не до православної церкви, а до тих, хто під неї маскується. А зазивають людей за допомогою телебачення. Щоправда, грішать цим канали невеликі. Так, на ТРК «Київ» у своїй передачі така собi організація «Еммануїл» обіцяла розповісти, що таке Великдень. До історії та істинного значення свята більше не поверталися. Зате великими мазками було дано похмуру картину навколишньої дійсності — висловлювання людей, які зневірилися в житті, великим планом похмурі заголовки бульварних газет, і — як «окраса» програми — розповідь людини, яка хотіла покінчити життя самогубством: «Я взяла шнур від магнітофона, зав’язла його на батареї...» Як альтернатива пропонувався шлях до Бога, але тільки за версією організації «Еммануїл». Такий ось «великодній дарунок» від ТРК «Київ».
Через відсутність вітчизняного позитивного прикладу знову звернуся до російського. Тематичний «Репортаж» ГРТ-Міжнародного знімався в основному в Києво- Печерській лаврі та намагався дослідити релігійні дива з наукового погляду. Вчені не все могли пояснити, але підтверджували існування ірраціонального. Зерна пшениці швидше проростають, якщо їх прикласти до мощей. Так само — і наша душа. Захотілося сходити до лаврських печер, постояти біля мощей великих святих...
Можливо, в погоні за земними благами ми забули про вічне. Духовне одужання нації означає повернення до істинних цінностей, але, швидше всього, це станеться без підтримки українського телебачення.
